Новини

Сьогодні, 4 квітня – Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року проблема мін і вибухонебезпечних залишків війни набула особливої гостроти, хоча рф забруднювала українську землю останні 8 років поспіль. 

І якщо через першу хвилю російської збройної агресії проти України у 2014 році очистки потребувало близько 16 тисяч квадратних кілометрів Луганської та Донецької областей, сьогодні, за попередніми оцінками, йдеться вже про80 тисяч квадратних кілометрів території України. 

російські окупанти невпинно продовжують сіяти на українській землі смерть і каліцтва. В той час, як весь цивілізований світ відмовляється від протипіхотних мін та забороняє їх використання, рф збільшує масштаби їхнього застосування в Україні та навіть випробує протипіхотні міни нового зразка, такі як ПОМ-3 («Медальйон») та інші.

російська федерація воює не лише з українськими Збройними Силами, але й з цивільним населенням України, грубо порушуючи закони та звичаї війни. російські військові масово встановлюють заборонені міжнародним правом міни-пастки, відступаючи мінують продовольчі об’єкти, приватне житло і трупи людей.

Військові злочини російських окупантів спрямовуються навіть проти українських дітей. Загарбники свідомо мінують іграшки та блискучі предмети, на які можуть звернути увагу саме малюки. Так вони хочуть вбити наше майбутнє. 

На жаль, через російську повномасштабну війну значна робота, проведена спільно з міжнародними партнерами з очищення територій, зведена нанівець. Водночас, зростає актуальність просвітницьких заходів. Знання щодо мінної небезпеки, які пересічні українці, передусім діти, встигли отримати з 2014 року, ще врятують не одне життя.

Вже зараз підрозділи Збройних Сил України, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур, щоденно ризикуючи життям, здійснюють операції з розмінування звільнених територій. Проте, основна робота почнеться після повного виведення російських військ з території України.

А поки ми закликаємо українців проявляти максимальну пильність, пам’ятаючи про мінну небезпеку, щоб зберегти власні життя – найвищу цінність для нашої держави. 

Ми також закликаємо світову спільноту посилити підтримку України і вжити всіх заходів для наближення перемоги України над російськими загарбниками, яка зупинить катастрофічне збільшення кількості жертв мін та вибухонебезпечних предметів в серці Європи.

29 березня 2025 року проводиться всесвітня кампанія Година Землі, яка організовується Всесвітнім фондом природи.

А чи  знали ви?   Знак «+»  на  логотипі  «Година  Землі»  символізує,  що  кампанія триває не більше 60 хвилин.

Година Землі - міжнародна подія, яка традиційно відбувається весною в останній суботній день березня. У період з 20:30 до 21:30 з урахуванням місцевого часу учасники акції добровільно відключають світло та електротехнічні прилади в знак підтримки розумного відношення до природи, її ресурсів. Ціль акції Година Землі ховається не в економії електроенергії, як може здатися на перший погляд. Короткий проміжок занадто малий для помітного збереження енергії в масштабах світу. Відключення символічно показує єдність людей у захисті природи.

Учасниками заходу виступають як приватні особи, так і державні, громадські, приватні підприємства. На годину жителі виключають світло в квартирах, організації відключають підсвітку пам’яток, будівель, мостів.

Ідея акції по відключенню електроенергії з’явилася у відділенні фонду захисту дикої природи (WWF Австралії). Ініціатори в 2004 році виступили з пропозицією звернути увагу австралійців на негативні кліматичні зміни. Розроблена концепція отримала назву «Велике клацання». У першій акції, проведеній в 2005 році брали участь більше двох мільйонів жителів Сіднея, 2100 організацій. У наступному році назву змінили, щоб перенести акцент із простого виключення світла до глобальних проблем планети. «Година Землі» отримала міжнародний статус, у 2008 році до проведення акції приєдналися 35 держав світу, понад чотири сотні міст, понад сотні мільйонів людей. Екологічну ініціативу підтримали жителі різних країн, так як кліматичні зміни торкнулися всіх народів.

 Щороку Годину Землі присвячують новій темі, яку висвітлюють у пресі, обговорюють на громадських та освітніх заходах. Акцію активно підтримує молодь різних країн, яка замислюється, що на неї чекає в майбутньому. Одна з актуальних тем останніх років – відкритість екологічної інформації, оперативність та точність. В даний час кліматичні зміни, проблеми забруднень води, повітря відбиваються на якості життя кожної людини.

Щороку 24 березня відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. У Всесвітній день боротьби з туберкульозом увагу світової спільноти привертають до критичних завдань для досягнення глобальних цілей Стратегії боротьби з туберкульозом. Експерти впевнені у тому, що програмний та комплексний підхід до реалізації цієї мети забезпечить виявлення осіб з найвищим ризиком захворювання, тестування на інфекцію та ефективність профілактичних заходів.

Україна першою в європейському регіоні оновила національні стандарти з надання медичної допомоги при туберкульозі відповідно до найновіших рекомендацій ВООЗ.

Оновлені стандарти медичної допомоги «Туберкульоз», що розроблені за активної участі фахівців Центру громадського здоров’я, затверджено 19 січня 2023 року наказом МОЗ України № 102.

Загалом впроваджені оновлення стосуються 6 пунктів Стандартів медичної допомоги «Туберкульоз»:

• охорона громадського здоров’я та профілактика туберкульозу;
• систематичний скринінг на туберкульоз серед груп підвищеного ризику розвитку захворювання;
• діагностика туберкульозу, в тому числі із лікарською стійкістю;
• лікування туберкульозу, в тому числі із лікарською стійкістю;
• ведення ВІЛ-інфекції та інших супутніх захворювань у людей із захворюванням на туберкульоз;
• ведення туберкульозу у дітей та підлітків.

.

Вірус SARS-CoV-2, туберкульоз та неінфекційні захворювання під час війни разом створюють руйнівну комбінацію, через що несуть збільшену загрозу громадському здоров’ю, впливають на соціальний та економічний добробут людей. COVID-19 також сповільнив активне виявлення випадків туберкульозу, оскільки й фінансові, і людські ресурси системи охорони здоров’я були перерозподілені на боротьбу із пандемією. Зважаючи на актуальність цієї проблеми для України, медичні послуги з діагностики та лікування туберкульозу увійшли до Програми медичних гарантій-2023 – переліку послуг, які держава гарантує пацієнту, адже у фокусі Програми – пацієнт та його потреби.

Фтизіатрична галузь в Україні проходить ряд змін – від впровадження сучасних підходів до діагностики та лікування до зменшення тривалості перебування пацієнта у стаціонарі. У 2023 році медичну допомогу наближено до пацієнта з туберкульозом, зокрема, через розвиток амбулаторної допомоги пацієнтам з туберкульозом. У Програмі медичних гарантій-2023 впроваджено пакети медичних послуг для спостереження за дорослими та дітьми, хворими на туберкульоз, зокрема і на первинному рівні надання медичної допомоги, а саме «Діагностика та лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз», а також пакет «Супровід і лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги».

Заклади первинної медичної допомоги можуть підписати з НСЗУ договір на надання допомоги хворим на туберкульоз, що наближує послугу до пацієнтів і забезпечує безперервність лікування. Після завершення лікування в стаціонарі пацієнти мають змогу лікуватися під наглядом свого лікаря, який контролює вживання пацієнтом ліків та результативність лікування, в більш комфортних умовах.

Як знизити ризик інфікування туберкульозом

Сучасні підходи до профілактики туберкульозу — це раннє виявлення, лікування та запобігання передачі туберкульозу через профілактику та контроль інфекцій та проби БЦЖ у дітей.

• Туберкульозні бактерії можуть перебувати в повітрі до 6 годин. Тому рекомендовано використовувати респіратор №95, який зменшує передачу туберкульозу на 50 %;
• Провітрювання: без вентиляції туберкульозні бактерії залишаються в повітрі впродовж декількох годин.
• Природне світло: УФ-світло знищує бактерії туберкульозу.
• Особиста гігієна: прикриття рота та носа під час кашляння чи чхання зменшує поширення туберкульозних бактерій.
• Варто відмовитися від куріння та вживання алкоголю.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду. 

10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну – одного з головних державних символів країни. 

Це свято було затверджене Кабінетом Міністрів України 7 грудня 2021 року. Саме 10 березня 1865 року вперше пролунав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Офіційно його музичну редакцію було прийнято Верховною Радою України 15 січня 1992 року.

Так, Гімн України дуже символічний, має глибокий і пророчий сенс для нашого народу. Особливо сьогодні, коли українці, продовжують творити історію нашої незламності, ціною власних життів, виборюють нашу самобутність і волю.

Але допоки є Україна, один із головних символів нашої держави - звучатиме у кожному її куточку.

Адже коли звучить Гімн, ми всі єдині! А відтак жодному ворогу не вдасться зламати наш дух, знищити наш народ і нашу країну.

Слава Україні! Героям Слава!

Смійся, лютий враже!

Та не дуже, бо все гине —

Слава не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Щороку в березні українці  згадують і вшановують Тараса Шевченка. Усе в його творчості для нас болюче й злободенне, щире й глибоке, незламне і справжнє. Його доробок – ключ до більш глибокого розуміння потреб, болю, прагнень усього українського народу.

Тарас Шевченко -  справжній геній, вірний син України, багатогранний і часом складний, як саме життя, але він – надзвичайно сильна духом людина. Тарас Шевченко впродовж усього свого життя вогненним словом боровся проти неправди, кайданів – не лише царських, панських, а й, насамперед, духовних, якими був скований та ув’язнений віками його рідний народ.

Сьогодні ми є безпосередніми творцями вільної України, що знають, якою ціною здобувається і захищається свобода, як важко рвуться ті «кайдани» і як досі прагнуть нас лишити рабами, ще дужче скувати.

Хоча ми живемо, як і передбачав Тарас Шевченко, «в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій», за нашу волю в протиборстві з агресором досі змушені віддавати свої життя кращі сини й доньки України.

Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його віршовані пророцтва, в кожному живе його дух і кожен з нас  знаходить в його творах  щось  близьке і співзвучне.

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра

Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте, В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Серед різних захворювань ока глаукома посідає особливе місце. Причина цього полягає навіть не в тому, що даним терміном, по суті, називають не один певний недуг, а цілу групу, яка налічує понад 60 патологій, а в тому, що при загальному непримітному перебігу, фінал у кожній з них один: невиліковна сліпота. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), зараз вже більше 5 млн. людей втратили зір внаслідок глаукоми, що становить 13,5% від усіх випадків сліпоти в світі.

6 березня у всьому світі відзначається «Всесвітній день боротьби з глаукомою». Цей день почав проводитися з 2008 року за ініціативою Всесвітньої асоціації товариств глаукоми - WGA і Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою - WGPA.

Глаукома - захворювання очей, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Початок недуги підступний і протікає безсимптомно. Якщо лікування цього захворювання не проводиться, то поступово починає звужуватися поле зору - людина перестає помічати розташовані збоку об’єкти, надалі хвороба призводить до прогресуючого зниження зору, причому з часом можлива повна його втрата. На жаль, зір, втрачений внаслідок глаукоми, не підлягає відновленню.

За даними Міжрегіональної громадської організації «Асоціація хворих глаукомою», в даний час глаукома - одна з основних причин сліпоти та слабкозорісті. Кількість глаукомних хворих у світі вже доходить до 100 млн. чоловік. При цьому з 28 млн. сліпих у світі майже кожен п’ятий втратив зір у зв’язку з цим захворюванням.

«Світильник для тіла є око» - говориться в Біблії. Бережіть свій зір, систематично відвідуйте окуліста.

 Пам’ятайте - найважливішим чинником для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення!

Звук є частиною нашого життя, але ми часто не помічаємо, наскільки важливим є слух для нашого добробуту. 

3 березня  ми відзначаємо Всесвітній день слуху – день, коли ми згадуємо про те, наскільки важливо дбати про наш слух та як ми можемо зберегти його на майбутнє.

Метою цього дня є привернення уваги людства до вушних хвороб та завчасної профілактики (гігієна, лікування інфекційних та простудних захворювань, свідоме користування навушниками, уникнення сильного шуму тощо).

Згідно зі статистикою, більше 5% населення світу стикається з проблемами зі слухом, що може впливати на їх повсякденне життя, роботу та соціальну взаємодію. 

Проте, більшість з нас не знає, як дбати про наш слух та як запобігти проблемам з ним.

Цікаві факти:

• За статистикою, жінки втрачають слух рідше, ніж чоловіки.
• Доведено, що навушники сприяють збільшенню бактерій у вухах у 700 разів, також навушники здатні порушити процес вушного самоочищення.
• Вуха допомагають людині тримати рівновагу, але вушні інфекційні захворювання цьому заважають.
• Цікаво, що звук моря з мушлі – це насправді звук венозної крові у вухах. 

Пропонуємо декілька порад, які допоможуть зберегти Ваш слух на майбутнє:

• Користуйтеся засобами захисту від шуму при роботі зі звуковим обладнанням.
• Знижуйте гучність музики/телевізора вдома, в автомобілі та, особливо, у навушниках!
• Користуйтеся засобами захисту від води під час плавання та в душі.
• Регулярно проходьте обстеження слуху та звертайтеся до лікаря при будь-яких проблемах зі слухом.

Поради для батьків:

• стежте, щоб у вуха дитини не потрапляла брудна вода; 
• не «шльопайте» дитину, особливо по вухах; 
• навчайте дітей не вставляти у вуха сторонні предмети; 
• у разі будь-яких тривожних симптомів негайно звертайтеся до лікаря.

Давайте разом вшануємо Всесвітній день слуху, дбаючи про наш слух та допомагаючи іншим зрозуміти, як важливо дбати про свій слух. 

За ініціативою європейської організації з вивчення рідкісних хвороб EURORDIS, найрідкісніший день в році — 29 лютого — офіційно отримав статус Міжнародного дня рідкісних захворювань (Rare Disease Day). У невисокосні роки свято відзначається 28 лютого.

Рідкісна (орфанна) хвороба – це хвороба, що рідко зустрічається в загальній популяції населення, загрожує життю або хронічно прогресує, призводить до смерті або інвалідності. За затвердженим міжнародним нормативом поріг віднесення того чи іншого захворювання до рідкісних припадає на частоту менше 1 з 2 000 громадян.

Головна мета цього дня – підвищити розуміння суспільством рідкісних захворювань, їх вплив на життя пацієнтів у всіх аспектах, визначити рідкісні захворювання одним з пріоритетів для системи охорони здоров'я, привернути увагу до розвитку досліджень, необхідних для безпечної та ефективної підтримуючої терапії та лікування рідкісних захворювань, показати, що, незважаючи на рідкість таких пацієнтів – вони мають рівне право на медичну допомогу, навчання, доступ до соціального життя.

Незважаючи на різні симптоми і наслідки рідкісних захворювань, проблеми більшості хворих, у яких вони спостерігаються, схожі. Це недоступність правильної діагностики, запізнення з встановленням діагнозу, відсутність якісної інформації, а часто і наукових знань про захворювання, важкі умови соціалізації, відсутність якісної медичної допомоги та труднощі в отриманні лікування та догляду.

Приблизно 80% рідкісних захворювань мають генетичний характер. Загалом, за оцінками експертів, у світі налічується близько 6 - 8 тисяч небезпечних для життя рідкісних хвороб, 75% з яких зачіпають пацієнтів дитячого віку.

Серед них зустрічаються вельми екзотичні недуги: синдром кабукі (в Європі зафіксовано близько 300 випадків), синдром Паллістера-Кілліана (в Європі – 30 випадків), прогресувальна кісткова гетероплазія, хвороба Німана-Піка, хвороба Гоше.

Однак, є й такі, що зустрічаються найчастіше: муковісцидоз, гемофілія, мієлома, спінальна м'язова атрофія, хвороба Альцгеймера, хвороба Гентінгтона та інші.

В країнах ЄС вже розроблені програми щодо ранньої діагностики та лікування громадян з рідкісними захворюваннями.

В Україні 15 квітня 2014 року було підписано Закон України № 1213-VII «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо забезпечення профілактики та лікування рідкісних (орфанних) захворювань», згідно якого держава має забезпечувати заходи з профілактики рідкісних (орфанних) захворювань та організацію надання громадянам, які страждають на такі захворювання, відповідної медичної допомоги. 

Згідно з ним громадяни, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безперебійно та безоплатно забезпечуватимуться необхідними для лікування цих захворювань ліками та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання відповідно до їх переліку та обсягів, затверджених МОЗ України, у порядку, встановленому Урядом.

На виконання цього закону профільне міністерство затвердило відповідний Перелік, який містить 171 рідкісне (орфанне) захворювання із зазначенням кодів Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я 10 перегляду.

Рідкісне захворювання – не вирок. Своєчасно діагностована хвороба та розпочате лікування не лише покращує якість життя, а й може врятувати його!

День української жінки – нове свято в Україні, яке пропонується відзначати 25 лютого, у день народження видатної поетеси Лесі Українки. Ця ініціатива спрямована на вшанування українських жінок та їхнього внеску в історію та культуру країни.

День української жінки – це національне свято, яке має на меті вшанувати роль жінок у становленні та розвитку українського суспільства. Його запропонували відзначати 25 лютого – у день народження видатної поетеси, драматургині, громадської діячки та символу незламності українського духу Лесі Українки.

Протягом багатьох століть українські жінки відігравали ключову роль у культурному, політичному та соціальному житті країни. Вони були не лише берегинями родинного вогнища, а й активними учасницями визвольних рухів, державного управління, науки та мистецтва.

Встановлення Дня української жінки є важливим кроком у формуванні національної ідентичності, адже це свято:

• підкреслює внесок жінок у боротьбу за незалежність України та розвиток її культури;
• змінює радянські традиції, оскільки 8 березня в Україні має суперечливе сприйняття через його радянське минуле;
• вшановує видатних українок – Лесю Українку, Ольгу Кобилянську, Марію Заньковецьку, Соломію Крушельницьку, Катерину Білокур та багатьох інших, хто залишив слід в історії;
• популяризує сучасні досягнення жінок у політиці, науці, бізнесі, армії та інших сферах.

Відзначаючи День української жінки 25 лютого, ми не лише вшановуємо пам'ять Лесі Українки, але й підкреслюємо важливість національних цінностей і традицій.

Нехай це свято стане символом поваги та вдячності всім українським жінкам за їхню мудрість, силу та любов.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

(Максим Рильський)

21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у жовтні 1999 року, де було наголошено на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для об’єднання суспільства, формування нації і зміцнення держави. Головна мета Міжнародного дня рідної мови – сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. ЮНЕСКО також виступило за активну взаємодію культур, зокрема, в мовних питаннях, адже саме мова вважається важливим інструментом розвитку духовної спадщини.

Рідна мова для кожної людини – це важливий елемент культурної свідомості. Мова накопичує досвід і традиції попередніх поколінь і передає їх нащадкам. Однак багато мов у світі, а їх зафіксовано близько 6000, знаходяться на межі повного зникнення. Деякі мови вже не мають живих носіїв, тому експерти визначають, що вивчення іноземних мов сприятиме збереженню лінгвістичного багатства планети.

Рідна мова дорога для кожної людини. Нею ми промовляємо свої перші слова, висловлюємо думки, навчаємося. Вона є тим, що підтримує нас протягом всього життя, навчає повазі до себе, до історії свого народу, культури і до інших людей.

Українська мова пройшла довгий і нелегкий час у своєму розвитку. Незважаючи на всі перешкоди і труднощі, для багатьох мільйонів людей вона залишається рідною і прекрасною. Хочеться сподіватися, що наша рідна мова, мова наших батьків, стане такою ж рідною і для наших дітей, що краса і сила українського слова приверне до себе серця інших людей.

В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року. Тоді з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин України Президент України підписав розпорядження про відзначення цього свята.

Саме ми, заради наступних поколінь, повинні шанувати, берегти і розвивати нашу рідну мову, бо з нею майбутнє наше і нашої держави.

Небесна Сотня –
То в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная,
Свою дитину.

Пташиним співом,
Шелестом трави.
Блакитним небом,
Злотим колоссям.
Останній раз,
Як мати, пригорни
Чоло високе
В обрамку волосся.

Небесній Сотні
Шана й молитви,
За чисті душі,
Що злетіли в небо.
Їм шлях високий
Боже, освяти.
І в мирі, Господи,
Прийми до себе.

Наталія Лавлєнцева.

У ці дні вісім років тому на Майдані тривали найбільш драматичні й криваві події в роки Незалежної України. 18 лютого 2014 р. в центрі Києва у відповідь на спробу мирного виступу демонстрантів спецпідрозділи МВС застосували проти учасників Євромайдану спочатку водомети та сльозогінний газ, а потім – вогнепальну зброю та бронетранспортери.

На ранок наступного дня кількість жертв з боку учасників акції протесту складала 23 людини, ще 9 загинули протягом 19 лютого. 20 лютого увійшло в історію як «кривавий четвер» – саме цього дня Майдан під снайперським обстрілом пішов у наступ, аби повернути втрачені днем раніше позиції. Тоді (здебільшого на вулиці Інститутській) загинули 47 протестувальників.

Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це сльози нашої нації і душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас, за те, що перевернули свідомість українців, змусивши їх боротися й добиватися.

Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Сьогодні відзначається День Державного Герба України. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який  має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба.

Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Вже багато століть герб єднає українців та надає сил. Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та незалежності.

Вітаємо українців із цим визначним днем.

16 лютого в Україні відзначають День єднання. Відповідний Указ “Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства” був підписаний Президентом України Володимиром Зеленським рівно рік назад напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Державне свято мало посилити консолідацію українського суспільства, проявити стійкість до зростання гібридних загроз та інформаційно-пропагандистського впливу на нашу свідомість.

Ми стійко даємо відсіч окупанту, який посягає на нашу незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та соборність.  У цей день українці підніматимуть державний прапор України, показуючи всьому світу силу українського народу та незламне прагнення до миру.

Ми й надалі демонструємо свою згуртованість й непереможність,  ми й надалі пліч-о-пліч стаємо на захист принципів, які захищає наша держава.

Ми й надалі переконані, що у нашій згуртованості, єдності непереможна сила українців!

Шана всім, хто сьогодні стоїть на захисті нашої держави. Памʼятаймо тих, хто віддав своє життя за Україну!

Ми сильні! Ми вільні! Ми разом!

Слава Україні!

Державний Прапор України – це офіційний символ, яким пишається кожен українець. Це наша гордість, наша національна святиня із багатовіковою історією свого існування.

Кольори нашого прапора єднають більшість українців по всьому світу. Вони, як у мирний час, так і на полі бою, підіймають український дух свободи та національної єдності у боротьбі проти ворога.

Синьо-жовтий стяг гордо майорить на територіях, де нині мужні воїни світла боронять рідну землю, захищають суверенітет та територіальну цілісність України.

Прийміть вітання із Днем затвердження державного Прапора, Нехай небо буде мирним і такого ж чистого блакитного кольору, як на нашому державному прапорі, а ниви рясніють щедрими золотими врожаями. В умовах непростого сьогодення і загрози масштабної ескалації з боку Росії мир на нашій землі є найвищим благом. Нехай Ваше життя буде яскравим і багатим, як наш Державний стяг.

Слава Україні!

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42. 

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».  Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.

22 грудня 2005 Генеральна Асамблея ООН проголосила, що Міжнародний день солідарності людей (International Solidarity Day) буде щорічно відзначатися 20 грудня.

Резолюція ООН посилається на Декларацію тисячоліття, в якій говориться, що солідарність в ХХІ столітті — одна із фундаментальних цінностей людства.

Солідарність — єдність переконань і дій, взаємодопомога і підтримка членів соціальної групи, що ґрунтуються на спільності інтересів і необхідності досягнення загальних суспільних цілей, спільна відповідальність.

Міжнародний день солідарності людей висвітлюється усіма засобами масової інформації, включаючи статті в журналах, промови на офіційних заходах, нотатки у вебблогах окремих осіб, груп і організацій. На документах і матеріалах, що сприяють просуванню Дня, можна побачити емблему ООН — проекцію Землі, центровану на Північному полюсі, яка охоплює всі континенти, окрім Антарктиди, і чотири концентричних кола, що представляють рівні довготи. Проекція оточена гілками оливи, що символізують мир.

Солідарність – це не просто співчуття; це активні дії, що допомагають людям об’єднатися. Адже для розв’язання багатьох глобальних проблем дуже важливе об’єднання. Тільки спільними зусиллями ми можемо впоратися з труднощами та досягти поставлених цілей.

У нашому світі не можливо жити без доброго відношення до людей, толерантності, поваги та підтримки. Давайте завжди знаходити спільну мову і поважати один одного.

Щорічно 14 грудня, згідно з Указом Президента України від 10 листопада 2006 року №945/2006, в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, у результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30–40 разів більше, ніж під час вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.

До виконання робіт, пов’язаних з усуненням самої аварії та її наслідків, були залучені понад 600 тисяч осіб з числа військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Приблизно третина із них, а це 165 тисяч – отримали інвалідність.

Зараз, коли Україна чинить спротив російському вторгненню, а окупанти погрожують усьому світові новою ядерною катастрофою, подвиг українських ліквідаторів набуває особливої ваги. Україна як ніхто знає ціну радіаційної безпеки і зробить усе, щоб подібного до Чорнобильської катастрофи більше не сталося.

Частки радіоактивних речовин, що потрапили назовні внаслідок аварії на четвертому реакторі АЕС розпадатимуться ще довгі роки, але людська пам’ять і шана героям Чорнобиля за їхній подвиг і самопожертву не обмежені в часі та житимуть вічно.

Щира подяка та шана всім ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які не шкодуючи свого життя та здоров’я, захищали нашу країну від наслідків наймасштабнішої техногенної катастрофи у світі.

12 грудня проводиться Всесвітній день загального медичного забезпечення. Ці грудневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер. Свято відзначається з 2016 року, коли одноголосно була прийнята резолюція ООН, що закликає всі країни забезпечити своїх громадян доступним і якісним медичним обслуговуванням.

Всесвітній день загального медичного забезпечення створений з метою висвітлення реальної ситуації зі здоров’ям населення у цілому світі, та призваний корегувати дії держав щодо його покращення Проблеми зі здоров’ям, навіть незначні, можуть суттєво впливати на якість життя, рівень щастя та стресу. У декларації прав людини важливим пунктом є про право на медичну допомогу, але щонайменше половина людей на Землі не мають доступу до необхідних медичних послуг – профілактики, лікування, реабілітації та паліативного догляду. Існує нерівність у охопленні та фінансові труднощі у багатьох країнах. Особливо уразливі найменш захищені груп населення, які живуть у важкодоступних регіонах.

Надання медичної допомоги населенню на території нашої країни ускладнюється військовими діями, що відбуваються зараз. Погіршився доступ до медичної допомоги всіх верств населення в усіх регіонах України, надзвичайно важливим стало забезпечення своєчасного медичного доступу для тих, хто боронить нашу країну. Нові виклики ставлять перед вітчизняною системою охорони здоров’я нові завдання та потребують і нових рішень. На фоні порушення процесу неперервності надання медичної допомоги ми спостерігаємо адаптацію української системи охорони здоров’я до складних умов сьогодення та хочемо подякувати медичним працівникам, які в цілодобовому режимі роботи роблять все, аби надання послуг відбувалося навіть у бомбосховищах.

Всесвітній день боротьби проти астми був заснований за рішенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, основним його завданням є поліпшення обізнаності лікарів, пацієнтів та населення про це захворювання, привернення уваги громадськості до вирішення проблем, пов’язаних з астмою, і підвищення якості медичної допомоги пацієнтам.

Вважається, що на земній кулі бронхіальною астмою хворіють не менше 2% всього населення.

Бронхіальна астма – це хронічне захворювання, характерною ознакою якого є приступи задухи, різного ступеню важкості і частоти. Бронхіальна астма – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі. За статистикою більше 5% дорослого населення і 10% дитячого страждають цим захворюванням.

Причини астми:

• спадкова схильність;
• дія факторів навколишнього середовища;
• різноманітні алергени (домашні алергени – домашній пил, алергени тварин, пліснява; зовнішні алергени – пилок рослин, грибів; ліки – аспірин та інші нестероїдні протизапальні; харчові добавки; емульгатори; барвники та інші хімічні речовини).

Фактори, що сприяють виникненню астми:

• респіраторні інфекції;
• недоношеність новонароджених (низька вага при народженні менше 2,5 кг);
• штучне вигодовування;
• їжа (малина, полуниця, ефірні олії, цитрусові, шампанські вина, шипучі напої, кава, какао, шоколад, риба, курятина, свинина, копченості, консерви);
• агресивні речовини – пилок рослин, повітряні полютанти;
• паління – активне і пасивне;
• важливу роль у провокуванні захворювання відіграють і фактори опосередкованого впливу. До них належать: холодне повітря, сильне емоційні збудження, такі як гнів, страх, значні фізичні навантаження.

Профілактика бронхіальної астми

Щоб зменшити ризики бронхіальної астми, підтримуйте чистоту в домі – регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення. Стежте за рівнем сухості повітря в домі, за потреби зволожуйте і фільтруйте повітря спеціальними приладами.

При перших підозрах на алергію, зверніться до сімейного лікаря.

Оскільки причиною астми можуть стати деякі препарати, не займайтесь самолікуванням, перед прийомом будь-яких ліків радьтеся з лікарем! Будьте здоровими та активними!

5 грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день волонтера. 

Волонтер у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які безоплатно працюють скрізь, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах, будинках престарілих і на війні. Це не робота, а справжнє покликання.

Офіційна назва Дня волонтера – Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку.

В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття, а сьогодні визнаний на рівні держави і регламентується Законом України «Про волонтерську діяльність».

В умовах воєнного часу поняття «волонтер» для України набуло надзвичайно важливого значення, адже це – тисячі людей, які забезпечують надійний тил нашій армії та підтримку вимушеним переселенцям.

За час повномасштабної війни волонтером став кожен українець – це й наші неймовірні освітяни, студенти, лікарі, рятувальники, актори, зірки шоубізнесу, водії, відповідальний бізнес… Українські люди, як ніхто інший, знають про волонтерство все!

Шукати по всьому світу бронежилети, дрони та тепловізори для захисників, купувати байрактари та супутник для української армії, плести маскувальні сітки, готувати тонни смачнющої їжі та відвозити на передову, знаходити потрібні ліки, здавати кров пораненим… І це лише частинка того, чим щодня займаються українські волонтери.

Дякуємо всім, хто допомагає нашій країні, за вашу працю, сміливість та здатність вчасно прийти на допомогу!

Бажаємо усім вам невичерпної енергії, впевненості, наснаги у нелегкій, але дуже потрібній роботі!

Разом до перемоги! 

1 грудня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя несе ця глобальна проблема.

День започатковано у 1988 році, він покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус.

У цей день в усьому світі відбуваються різноманітні соціальні акції, спрямовані на інформування про небезпеку хвороби, шляхи її поширення, симптоми, особливості лікування.

Стратегія України щодо боротьби з епідемією та профілактикою ВІЛ/СНІДу відображена в нормативних актах, зокрема в Законах України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», Постановах КМ України, інструкціях МОЗ України тощо, низці державних соціальних програм.

Відповідно до сучасних принципів протидії поширенню ВІЛ-інфекції розвиваються напрями профілактики, догляду та підтримки, які передбачають просвітницьку діяльність, забезпечення рівного доступу до медичних та соціальних послуг серед груп населення, що мають підвищений ризик інфікування ВІЛ, людей, що живуть з ВІЛ, членів їх сімей тощо. 

Важливим фактором успіху такої роботи залишається використання усіх існуючих можливостей щодо співпраці державних органів влади та установ з громадськими, профспілковими організаціями, організаціями роботодавців, науковими та освітніми установами для розповсюдження серед громадян інформації про ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Водночас стигма та дискримінація, пов’язані з ВІЛ/СНІД, чинять серйозний психологічний вплив на самосвідомість ВІЛ-позитивних людей, понижують самооцінку людини та призводять до тяжких емоційно-психологічних наслідків. Тому дуже важливо виховувати толерантне ставлення до людей, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІДу.

Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом – Червоною стрічкою. Її вигадав художник Франк Мур. У 1991 році цей символ був використаний вперше. Тепер кожен, хто надягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.