Важлива інформація
ПРЕС-РЕЛІЗ (ФАКТИ І АЛГОРИТМ ДІЙ)
Воєнна агресія Російської федерації в Україні призвела до значного зростання ризику ядерної катастрофи внаслідок можливого терористичного акту на АЕС України, в тому числі і тих, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Україна вже мала трагічний досвід у 1986 році, коли сталась аварія на Чорнобильській АЕС і радянське керівництво замовчувало про факт катастрофи, в результаті чого населення не отримало адекватних профілактичних засобів для запобігання раку щитовидної залози.
Сьогодні не викликає сумніву той факт, що негативний вплив Чорнобильської катастрофи на здоров’я людини насамперед реалізувався у зростанні захворюваності на рак щитовидної залози у осіб, які на момент аварії на ЧАЕС були в дитячому або підлітковому віці. Про це свідчила динаміка поширеності цього захворювання: якщо протягом 1986-1988 рр. вона становила 0,1 випадки на 100000 дітей України, то в 1990 р. вона збільшилася в 4 рази. Усі наступні роки захворюваність продовжувала збільшуватися і в 2012 р. вона склала вже 6,1 випадки на 100000 українських дітей. Така ж динаміка захворюваності на рак щитовидної залози спостерігається і у підлітків України: у 1986-1989 рр. вона була на рівні 0,4 випадки, а в 2012 р. цей показник дорівнював 6,3 випадки на 100000 підлітків. Зв’язок збільшення захворюваності на рак щитовидної залози з Чорнобильською катастрофою підтверджує і той факт, що її рівень в осіб, які були у дитячому та підлітковому віці на момент аварії і проживали на території шести найбільш постраждалих північних регіонів України протягом 1990-2012 рр. був у кілька разів вище, ніж в інших 21 регіонах країни. На користь зв’язку аварії на ЧАЕС зі зростанням захворюваності на рак щитовидної залози свідчить також наявність залежності рівня цієї патології від дози опромінення залози: у більшості дітей, прооперованих з приводу тиреоїдного раку, ця доза була більша 100 сГр. Крім того, частота виявлення захворювання була значно вищою в регіонах України з високим дозовим навантаженням на залозу: Прип’ять, Народичі, Чернігів. Безсумнівним доказом зв’язку збільшення захворюваності на рак щитовидної залози з Чорнобильською катастрофою у дітей України є також її рівень у дітей, які народилися після аварії, починаючи з квітня 1987 року, коли чорнобильський радіоактивний йод на щитовидну залозу вже не діяв. Цей рівень був значно нижчим, ніж у дітей та підлітків, опромінених радіоізотопами йоду. [1, 2, 3].
Науковці зафіксували генетичні зміни в пухлинах 359 людей, у яких після впливу радіоактивного йоду в дитинстві або у внутрішньоутробному періоді розвинувся рак щитовидної залози. А також в 81 неопроміненої людини, які народилися більше, ніж через 9 місяців після аварії. Вчені проаналізували певний тип пошкодження ДНК (розриви обох ланцюгів ДНК-молекул в пухлинах щитовидної залози) і помітили, що зв'язок між розривами і опроміненням був сильнішим у дітей, які зазнали впливу радіації в більш ранньому віці.
Доведено, що у разі викиду радіоактивного йоду, єдиним профілактичним засобом є блокада щитовидної залози неорганічним йодом. При такій «блокаді» щитовидна залоза не потребує надходження йоду із зовнішнього середовища і, в кінцевому результаті, є захищеною від ушкоджуючої дії радіоактивного йоду. Забезпечується «повна блокада» щитовидної залози однократним прийомом калію йодиду у великій дозі (в міліграмах) в залежності від віку осіб. В Україні, як і в багатьох країнах світу, вже давно розроблено універсальний алгоритм дій, які дозволять мінімізувати вплив радіоактивного йоду на щитовидну залозу.[4]
Однак, залишається проблемою незадовільна інформованість населення України, в тому числі, і на тимчасово окупованих територіях, стосовно алгоритму профілактики раку щитовидної залози при
радіаційному ураженні, а також відсутність простого, швидкого та безкоштовного доступу до препаратів калія йодиду в дозуваннях, які забезпечать надійну «блокаду» щитовидної залози.
Наголошуємо, що вчасна профілактика ураження радіоактивним йодом дітей, підлітків, осіб віком до 40 років, зокрема, вагітних і жінок репродуктивного віку дозволить попередити розвиток раку щитовидної залози в разі аварії на АЕС. Тому надзвичайно важливою є низка першочергових заходів, таких як:
• проведення освітньо-інформаційної кампанії для лікарів та населення;
• забезпечення населення України препаратами калію йодиду у необхідних дозуваннях, згідно з рекомендаціями МОЗ України.
ПАМ’ЯТКА
про використання калію йодиду*
1. Прийняти ТІЛЬКИ у випадку радіаційної загрози, про яку повідомлять ОФІЦІЙНІ ДЕРЖАВНІ ДЖЕРЕЛА.
2. Прийняти НЕГАЙНО після отримання інформації про радіаційну загрозу.
3. Прийом ОДНОРАЗОВИЙ.
4. Прийом ПІСЛЯ їжі.
5. Розуміння необхідності: калій йод потрапить в щитоподібну залозу (заблокує її) і тому туди вже НЕ ПОТРАПИТЬ радіоактивний йод.
6. Доза залежить від віку (за основу взято дозу/таблетку 125 мг):
• Немовлята (від народження до 1 місяця) – 16 мг (1/8 таблетки в 125 мг)
• Діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг (1/4 таблетки в 125 мг)
• Діти 3-12 років – 62,5 мг (1/2 таблетки в 125 мг)
• Діти старше 12 років та дорослі до 40 років – 125 мг (1 таблетка)
• Вагітні жінки – 125 мг (1 таблетка)
*згідно “Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії“
Юлія Булдигіна, кандидат мед. наук, провідний науковий співробітник Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України Сергій Шляхтич - кандидат мед. наук, завідувач відділення ендокринної хірургії Київської міської клінічної лікарні №3 e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. |
Володимир Вертелецький, M.D., Член Американської академії педіатрії, Американського коледжу медичної генетики та геноміки, член-кореспондент Академії медицини Аргентини та Національної Академії наук України, Почесний Доктор НаУ «Києво-Могилянська академія» та Львівського національного медичного університету e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. |
1. Рак щитовидної залози у дітей та підлітків України після Чорнобильської катастрофи / М. Д. Тронько, В. П. Терещенко, Т. І. Богданова, В. А. Олійник, Г. А. Замотаєва, В. М. Шпак, Л. В. Чайковська, І. П. Пастер // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 358. http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_151
2. Suzuki S, et al. Comprehensive survey results of childhood thyroid ultrasound examinations in Fukushima in the first four years after the Fukushima Daiichi Nuclear Power Plant accident. Thyroid. 2016 Apr 20. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27098220/
3. International research teams explore genetic effects of Chernobyl radiation by Cancer National Institute//MedicalXpress.-21/04/2021.- - https://medicalxpress.com/news/2021-04-international-teams-explore-genetic-effects.html
4. Наказ МОЗ України від 09.03.2021 № 408 "Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії". https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-09032021--408-pro-zatverdzhennja-reglamentu-schodo-provedennja-jodnoi-profilaktiki-u-razi-viniknennja-radiacijnoi-avarii
ENDORSED BY
Kate Brown, PhD. Massachusetts Institute of Technology Thomas M. Siebel. Distinguished Professor in History of Science. |
Helen Caldicott, M.D. Diplomate, American Board of Pediatrics. Expert on Radiation and Human Health. |
Ralph M. Garruto, Ph.D. Professor of Biomedical Anthropology and Biological Sciences. Member, U.S. National Academy of Sciences. Fellow, American Association for the Advancement of Science. |
Timothy A. Mousseau, PhD. Professor of Biological Sciences. University of South Carolina, U.S.A. Director, the Chernobyl Research Initiative. |
Godfrey P. Oakley, Jr., M.D., MSPM Fellow of American Academy of Pediatrics. Emory University Rollins School of Public Health. 1999 – President, American Teratology Society. 2009 – President, American Epidemiology Society. 2010 – National Academy of Medicine. |
У зв`язку з Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення № 2899-IV ст. 13 ( зі змінами від 11.07.2022 р) проведені заходи:
-виданий наказ по КНП «Міська лікарня №8» ЗМР про заборону куріння;
-проінформований персонал закладу про нові правила;
-проводяться бесіди з відвідувачами про заборону куріння тютюнових виробів, електронних сигарет та пристроїв для нагрівання тютюну;
-розміщені інформаційні стенди : « Куріння, вживання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згорання ЗАБОРОНЕНО!»
У зв’язку з ремонтними роботами тимчасово з 11.07.2022 за адресою вул. Харчова, 2, лікар травматолог, лікар хірург та лікар уролог не будуть вести прийом.
Звертатись по медичну допомогу за адресою вул. Авраменка, 4.
З повагою,
Адміністрація КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР
Нарешті настали теплі літні дні, а з ними і активізувались кліщі.
Найбільш сприятливі умови для життя кліщів припадають на період з травня до жовтня.
На думку багатьох людей кліщі застрибують на свою жертву, але це не так. Кліщ - це не комаха, а родич павука та скорпіона. Найчастіше він сидить у траві, а коли людина або тварина проходить повз- чіпляється за нього. Кліщі досить довго можуть повзати по тілі своєї жертви вишукуючи місце укусу, тому після кожної прогулянки в лісопаркових зонах радимо оглядати одяг та шкіру для вчасного виявлення кліща. Ще один спосіб отримати кліща — через тварин, які часто гуляють в лісопаркових зонах.
Чим небезпечні кліщі для людей?
Кліщі є переносниками важких хвороб, таких як кліщовий енцефаліт та хвороба Лайма (кліщовий бореліоз).
Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз)- найчастіше захворювання, що може розвинутись після укусу кліща. Першими ознаками є кільцева еритема (червоне коло) на шкірі, найчастіше в місці укусу, набряк та синюшність в місці укусу, підвищення температури, загальна слабкість.
Першими ознаками кліщового енцефаліту є: підвищення температури тіла, головний біль, нудота, блювання, порушення сну та розлади роботи нервової системи, які можуть призвести до летальних наслідків.
Що робити у разі укусу кліща?
Якщо Ви виявили на собі кліща- відразу зверніться в найближчий травм пункт, де його видалять та нададуть всю необхідну допомогу. У разі неможливості звернутись до спеціалістів- видаліть кліща самостійно, та зверніться до лікаря в перші 72 години.
Як видалити кліща?
- Обережно витягніть його з хоботком, розхитуючи пальцями, або, обгорнувши його марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити якнайближче до шкіри. Витягуйте кліща обертальними рухами навколо його осі.
- Не використовуйте олію або креми для видалення кліща — це лише підвищить ризик інфікування.
- Після того як Ви видалили кліща обробіть місце укусу спиртом, хлоргекседином чи іншим антисептиком. Не рекомендується використовувати зеленку, йод, фукорцин.
- Після видалення кліща обов'язково зверніться до лікаря в перші 72 години — це допоможе виявити та профілактувати хвороби що переносять кліщі.
Як вберегти себе від кліщів?
- Якщо ви проживаєте в ендемічній зоні для кліщового енцефаліту — варто зробити щеплення.
- При прогулянках лісопарковими зонами вибирайте світлий одяг (на ньому краще видно кліща), який прикриватиме більшу частину тіла.
- Перед прогулянкою обробляйте шкіру засобами, що захищають від іксодових кліщів.
- Після повернення з лісопаркової зони ретельно огляньте одяг та шкіру для вчасного виявлення кліщів.
Бережіть себе, своїх близьких та залишайтесь здорові.
14 червня у всьому світі відзначають День донора крові. Зазвичай він передбачає обширну інформаційну кампанію та заклик до дії, але цьогоріч вторгнення Росії на територію України суттєво змістило акцент. Багато чоловіків
приєдналися до складу Сил оборони, через що не можуть здавати кров, хоча саме вони роками були регулярними донорами та закривали потребу у крові. Зараз вони захищають країну від ворога.
Під час воєнних дій, відколи історія пам'ятає кровопролитні війни, донорська кров була ледь не єдиним способом врятувати бійця, який зазнав поранення з масивною крововтратою у наслідку.
В реаліях сьогоднішньої війни, де ворог переважає у силі та техніці, ми, українці в тилу, повинні робити все від нас залежне, аби зберегти життя кожному бійцю. Крім того, варто не забувати й про цивільних, які стають жертвами ракетних та артилерійських ударів - їм необхідна донорська кров.
З цього моменту й надалі українці повинні формувати у своїй спільноті та громаді культуру регулярного та безоплатного донорства крові.
Саме такою діяльністю уже сім років займаються “Агенти крові”. Зокрема від початку війни вони координували донорів у семи ключових центрах крові та продовжують щодень купувати кровоспинні засоби для ЗСУ.
Хто може бути донором крові
Донором крові може бути українець чи українка у віці від 18 до 60 років. Мінімальна вага для допуску становить 50 кг, але деякі центри підвищують межу до 60 кг. Також донорами можуть бути іноземці, які мають посвідку на постійне проживання в Україні.
Також у донора не має бути постійних або тимчасових протипоказань до донорства.
Якщо усе в порядку, тоді необхідно обрати зручний день та відповідно підготуватися.
Що треба зробити:
За три дні до донації відмовитися від прийому анальгетиків і аспірину, а також ліків, що їх містять (ці речовини погіршують зсідання крові). Не вживати алкоголь за 48 годин до здавання крові. Виключити із раціону жирну, смажену, копчену, молочну їжу та соління.
Обов'язково відпочити та поснідати (солодкий чай, дієтичне печиво, каша на воді). Не курити за годину до здавання крові. Не приходити здавати кров, якщо відчувається нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).
Під час огляду лікарем перед донацією відверто відповісти на запитання і не приховувати інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені захворювання.
За день до здачі крові НЕ можна вживати:
- жирну, смажену та гостру їжу,
- копчені та молочні продукти,
- яйця,
- масло.
У день здачі крові вранці потрібно повністю виключити:
- всі молочні продукти,
- яйця,
- банани, горішки, соєве молоко, цитрусові,
- м'ясні продукти (ковбаса, сосиски).
Навіть найменший шматочок сиру, кава з молоком або вершками, бутерброд з 5 грамами вершкового масло, знежирений йогурт, банан або одне яйце вплинуть на аналіз крові.
Вранці доречно снідати кашею на воді, чаєм з печивом, крупами, стравами з овочів.
Скільки беруть крові
Стандартні гемакони розраховані на 450 мл та додаткові 25 мл для аналізів. Якщо у донора мінімальна вага (50 кг), тоді лікарі рекомендують здавати 350 мл (+25 на аналізи).
Також можна здавати кров тим, хто не знає свою групу. У центрі крові під час попереднього аналізу буде здійснена вся ідентифікація крові, у т.ч. і група.
Де здавати кров
На сайті Donor.ua наявний перелік усх центрів крові по Україні.
Чому важливе регулярне донорство
Здача компонентів крові (плазми наприклад) потребує повторної донації, аби перевірити кров донора через 6 місяців після першої кроводачі і переконатися, що плазму можна безпечно використовувати. До цього плазму заморожують на 6 місяців і не використовують її аж до моменту наступної кроводачі. Таким чином саме регулярне донорство дозволяє безперебійно використовувати зарезервовані запаси крові.
Який інтервал між донаціями
Перерва між донаціями цільної крові становить 60 днів і для чоловіків, і для жінок, а між донаціями плазми чи тромбоцитів 14 днів для будь-якої статі.
Після п'яти регулярних донацій рекомендовано зробити перерву не менше 3 місяців. Якщо ви здали цільну крові, то на донацію плазми або тромбоцитів можна йти через 30
днів.
Варто пам’ятати, що кров потрібна завжди, особливо в умовах воєнного стану. У медичній практиці є дуже багато ситуацій, зокрема непередбачуваних, де потрібне переливання крові і жоден з нас не застрахований від імовірності стати цим пацієнтом. Працюючи на випередження, найкраще що ви можете зробити це здати кров у тилу, аби більше бійців Сил оборони повернулися з фронту живими.
Сторінка 1 із 2