Новини

За ініціативою європейської організації з вивчення рідкісних хвороб EURORDIS, найрідкісніший день в році — 29 лютого — офіційно отримав статус Міжнародного дня рідкісних захворювань (Rare Disease Day). У невисокосні роки свято відзначається 28 лютого.

Рідкісна (орфанна) хвороба – це хвороба, що рідко зустрічається в загальній популяції населення, загрожує життю або хронічно прогресує, призводить до смерті або інвалідності. За затвердженим міжнародним нормативом поріг віднесення того чи іншого захворювання до рідкісних припадає на частоту менше 1 з 2 000 громадян.

Головна мета цього дня – підвищити розуміння суспільством рідкісних захворювань, їх вплив на життя пацієнтів у всіх аспектах, визначити рідкісні захворювання одним з пріоритетів для системи охорони здоров'я, привернути увагу до розвитку досліджень, необхідних для безпечної та ефективної підтримуючої терапії та лікування рідкісних захворювань, показати, що, незважаючи на рідкість таких пацієнтів – вони мають рівне право на медичну допомогу, навчання, доступ до соціального життя.

Незважаючи на різні симптоми і наслідки рідкісних захворювань, проблеми більшості хворих, у яких вони спостерігаються, схожі. Це недоступність правильної діагностики, запізнення з встановленням діагнозу, відсутність якісної інформації, а часто і наукових знань про захворювання, важкі умови соціалізації, відсутність якісної медичної допомоги та труднощі в отриманні лікування та догляду.

Приблизно 80% рідкісних захворювань мають генетичний характер. Загалом, за оцінками експертів, у світі налічується близько 6 - 8 тисяч небезпечних для життя рідкісних хвороб, 75% з яких зачіпають пацієнтів дитячого віку.

Серед них зустрічаються вельми екзотичні недуги: синдром кабукі (в Європі зафіксовано близько 300 випадків), синдром Паллістера-Кілліана (в Європі – 30 випадків), прогресувальна кісткова гетероплазія, хвороба Німана-Піка, хвороба Гоше.

Однак, є й такі, що зустрічаються найчастіше: муковісцидоз, гемофілія, мієлома, спінальна м'язова атрофія, хвороба Альцгеймера, хвороба Гентінгтона та інші.

В країнах ЄС вже розроблені програми щодо ранньої діагностики та лікування громадян з рідкісними захворюваннями.

В Україні 15 квітня 2014 року було підписано Закон України № 1213-VII «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо забезпечення профілактики та лікування рідкісних (орфанних) захворювань», згідно якого держава має забезпечувати заходи з профілактики рідкісних (орфанних) захворювань та організацію надання громадянам, які страждають на такі захворювання, відповідної медичної допомоги. 

Згідно з ним громадяни, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безперебійно та безоплатно забезпечуватимуться необхідними для лікування цих захворювань ліками та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання відповідно до їх переліку та обсягів, затверджених МОЗ України, у порядку, встановленому Урядом.

На виконання цього закону профільне міністерство затвердило відповідний Перелік, який містить 171 рідкісне (орфанне) захворювання із зазначенням кодів Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я 10 перегляду.

Без мови рідної, юначе,
Й народу нашого нема.
В. Сосюра

21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у жовтні 1999 року, де було наголошено на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для об’єднання суспільства, формування нації і зміцнення держави. Головна мета Міжнародного дня рідної мови – сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. ЮНЕСКО також виступило за активну взаємодію культур, зокрема, в мовних питаннях, адже саме мова вважається важливим інструментом розвитку духовної спадщини.

Рідна мова для кожної людини – це важливий елемент культурної свідомості. Мова накопичує досвід і традиції попередніх поколінь і передає їх нащадкам. Однак багато мов у світі, а їх зафіксовано близько 6000, знаходяться на межі повного зникнення. Деякі мови вже не мають живих носіїв, тому експерти визначають, що вивчення іноземних мов сприятиме збереженню лінгвістичного багатства планети.

Рідна мова дорога для кожної людини. Нею ми промовляємо свої перші слова, висловлюємо думки, навчаємося. Вона є тим, що підтримує нас протягом всього життя, навчає повазі до себе, до історії свого народу, культури і до інших людей.

Українська мова пройшла довгий і нелегкий час у своєму розвитку. Незважаючи на всі перешкоди і труднощі, для багатьох мільйонів людей вона залишається рідною і прекрасною. Хочеться сподіватися, що наша рідна мова, мова наших батьків, стане такою ж рідною і для наших дітей, що краса і сила українського слова приверне до себе серця інших людей.

В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року. Тоді з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин України Президент України підписав розпорядження про відзначення цього свята.

Саме ми, заради наступних поколінь, повинні шанувати, берегти і розвивати нашу рідну мову, бо з нею майбутнє наше і нашої держави.

Ти велична і проста,
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста!
                   І. Багряний

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк (21 лютого 2014 р.)

     У ці дні десять років тому на Майдані тривали найбільш драматичні й криваві події в роки Незалежної України. 18 лютого 2014 р. в центрі Києва у відповідь на спробу мирного виступу демонстрантів спецпідрозділи МВС застосували проти учасників Євромайдану спочатку водомети та сльозогінний газ, а потім – вогнепальну зброю та бронетранспортери.

     На ранок наступного дня кількість жертв з боку учасників акції протесту складала 23 людини, ще 9 загинули протягом 19 лютого. 20 лютого увійшло в історію як «кривавий четвер» – саме цього дня Майдан під снайперським обстрілом пішов у наступ, аби повернути втрачені днем раніше позиції. Тоді (здебільшого на вулиці Інститутській) загинули 47 протестувальників.

     Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це сльози нашої нації і душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас, за те, що перевернули свідомість українців, змусивши їх боротися й добиватися.

     Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Сьогодні відзначається День Державного Герба України. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який  має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба.

Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Вже багато століть герб єднає українців та надає сил. Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та незалежності.

Вітаємо українців із цим визначним днем.

16 лютого в Україні відзначають День єднання. Відповідний Указ “Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства” був підписаний Президентом України Володимиром Зеленським рівно рік назад напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Державне свято мало посилити консолідацію українського суспільства, проявити стійкість до зростання гібридних загроз та інформаційно-пропагандистського впливу на нашу свідомість.

І українці за цей рік стали єдиною родиною. Ми вистояли жахливий 2022 рік і сподіваємося зустрічати перемогу великого українського народу у 2023 році.

Ми стійко даємо відсіч окупанту, який посягає на нашу незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та соборність.  У цей день українці підніматимуть державний прапор України, показуючи всьому світу силу українського народу та незламне прагнення до миру.

Ми й надалі демонструємо свою згуртованість й непереможність,  ми й надалі пліч-о-пліч стаємо на захист принципів, які захищає наша держава.

Ми й надалі переконані, що у нашій згуртованості, єдності непереможна сила українців!

Шана всім, хто сьогодні стоїть на захисті нашої держави. Памʼятаймо тих, хто віддав своє життя за Україну!

Ми сильні! Ми вільні! Ми разом!

Слава Україні!

Знамення сяє сонцем золотим,

Небесною виблискує блакиттю…

З ним здобували все, що є святим;

І нас із ним нікому не скорити

Державний Прапор України – це офіційний символ, яким пишається кожен українець. Синьо-жовтий біколор прославляє нашу Україну у різних куточках світу, на всіх континентах планети Землі. Його яскраве полотнище з гармонійним поєднанням кольорів неодноразово поважно майоріло на п’єдесталах слави, на підкорених вершинах гір, над спорудами державних установ, консульств та посольств, на суміжних із сусідніми державами кордонах. Український блакитно-жовтий стяг гордо підноситься на територіях Донбасу, де мужні воїни світла й добра боронять українську землю, відстоюють державну цілісність та суверенітет.

Державний Прапор України – це наша гордість, наша національна святиня із багатовіковою історією свого існування. Щорічно День державного Прапора України відзначається 23 серпня на загальнодержавному рівні з гучними урочистостями, які славлять велич українського народу та його традицій. На атласному полотнищі національного знамена міцними нитками прошитий довгий шлях державотворчого процесу – омріяного й вистражданого нашим сильним, терплячим і незламним народом. Формування поваги до національної символіки нерозривно пов’язане з високими патріотичними почуттями, з любов’ю до рідного краю та Батьківщини.

Історія сучасного святкування Дня державного Прапора бере свій початок із 1990 року, коли його відзначення відбувалося на муніципальному рівні в Києві. 24 липня синьо-жовтий прапор було піднято над столичною мерією. Після провалу путчу в Москві 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради України. Наступного дня було проголошено незалежність України, а історичний прапор відправили до музею ВРУ.

4 вересня 1991 року національний прапор України було піднято над будинком парламенту. 18 вересня 1991 року президія Верховної Ради України своєю постановою "Про прапор України" фактично надала двоколору статус офіційного прапора. Саме із цього дня під синьо-жовтим прапором почали працювати українські дипломатичні відомства, в урочистій атмосфері складали присягу військовослужбовці тощо.

28 січня 1992 року ВРУ прийняла постанову «Про затвердження державним прапором України національного прапора», яким вже офіційно затвердила прямокутне полотнище із двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору і нижньої – жовтого.

Прийміть вітання із Днем затвердження державного Прапора, Нехай небо буде мирним і такого ж чистого блакитного кольору, як на нашому державному прапорі, а ниви рясніють щедрими золотими врожаями. В умовах непростого сьогодення і загрози масштабної ескалації з боку Росії мир на нашій землі є найвищим благом.

Нехай Ваше життя буде яскравим і багатим, як наш Державний стяг.

Щороку 22 січня українці всього світу відзначають День Соборності та Свободи України, вшановуючи світлу пам’ять про українських патріотів, що протягом віків боролися за свободу та соборність Української держави.

У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка, а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка. У грудні 1918 року лідери обох держав в українському місті Фастові підписали акт об’єднання українських земель.

22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як «Акт злуки», був обнародуваний у Києві на Софійській площі.

Це державне свято символізує єдність всіх українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.

Сьогодні відзначають 102-гу річницю проголошення Акту Злуки, що увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. 

Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.

Щорічно 14 грудня, згідно з Указом Президента України від 10 листопада 2006 року №945/2006, в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, у результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30–40 разів більше, ніж під час вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.

До виконання робіт, пов’язаних з усуненням самої аварії та її наслідків, були залучені понад 600 тисяч осіб з числа військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Приблизно третина із них, а це 165 тисяч – отримали інвалідність.

Зараз, коли Україна чинить спротив російському вторгненню, а окупанти погрожують усьому світові новою ядерною катастрофою, подвиг українських ліквідаторів набуває особливої ваги. Україна як ніхто знає ціну радіаційної безпеки і зробить усе, щоб подібного до Чорнобильської катастрофи більше не сталося.

Частки радіоактивних речовин, що потрапили назовні внаслідок аварії на четвертому реакторі АЕС розпадатимуться ще довгі роки, але людська пам’ять і шана героям Чорнобиля за їхній подвиг і самопожертву не обмежені в часі та житимуть вічно.

Щира подяка та шана всім ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які не шкодуючи свого життя та здоров’я, захищали нашу країну від наслідків наймасштабнішої техногенної катастрофи у світі.

Всесвітній день боротьби проти астми був заснований за рішенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, основним його завданням є поліпшення обізнаності лікарів, пацієнтів та населення про це захворювання, привернення уваги громадськості до вирішення проблем, пов’язаних з астмою, і підвищення якості медичної допомоги пацієнтам.

Вважається, що на земній кулі бронхіальною астмою хворіють не менше 2% всього населення.

Бронхіальна астма – це хронічне захворювання, характерною ознакою якого є приступи задухи, різного ступеню важкості і частоти. Бронхіальна астма – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі. За статистикою більше 5% дорослого населення і 10% дитячого страждають цим захворюванням.

Причини астми:

• спадкова схильність;
• дія факторів навколишнього середовища;
• різноманітні алергени (домашні алергени – домашній пил, алергени тварин, пліснява; зовнішні алергени – пилок рослин, грибів; ліки – аспірин та інші нестероїдні протизапальні; харчові добавки; емульгатори; барвники та інші хімічні речовини).

Фактори, що сприяють виникненню астми:

• респіраторні інфекції;
• недоношеність новонароджених (низька вага при народженні менше 2,5 кг);
• штучне вигодовування;
• їжа (малина, полуниця, ефірні олії, цитрусові, шампанські вина, шипучі напої, кава, какао, шоколад, риба, курятина, свинина, копченості, консерви);
• агресивні речовини – пилок рослин, повітряні полютанти;
• паління – активне і пасивне;
• важливу роль у провокуванні захворювання відіграють і фактори опосередкованого впливу. До них належать: холодне повітря, сильне емоційні збудження, такі як гнів, страх, значні фізичні навантаження.

Профілактика бронхіальної астми

Щоб зменшити ризики бронхіальної астми, підтримуйте чистоту в домі – регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення. Стежте за рівнем сухості повітря в домі, за потреби зволожуйте і фільтруйте повітря спеціальними приладами.

При перших підозрах на алергію, зверніться до сімейного лікаря.

Оскільки причиною астми можуть стати деякі препарати, не займайтесь самолікуванням, перед прийомом будь-яких ліків радьтеся з лікарем! Будьте здоровими та активними!

6  грудня відзначаємо державне свято – День Збройних сил України. Це свято справжньої мужності, героїзму і відваги.

Наші захисники та захисниці кожен день мужньо боронять нашу рідну землю та захищають нас від російських загарбників.

Висловлюємо вам щиру подяку за героїчне виконання військового обов'язку, мужність і рішучість на полі бою.

Схиляємо голови перед пам'яттю героїв, які віддали своє життя за Україну. Ми завжди пам'ятатимемо їх подвиг.

Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

Впевнені, що спільними зусиллями ми зможемо очистити українську землю від російських окупантів та будувати світле майбутнє.

Надію українців неможливо здолати, тому що віримо в Збройні сили України.

5 грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день волонтера. 

Волонтер у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які безоплатно працюють скрізь, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах, будинках престарілих і на війні. Це не робота, а справжнє покликання.

Офіційна назва Дня волонтера – Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку.

В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття, а сьогодні визнаний на рівні держави і регламентується Законом України «Про волонтерську діяльність».

В умовах воєнного часу поняття «волонтер» для України набуло надзвичайно важливого значення, адже це – тисячі людей, які забезпечують надійний тил нашій армії та підтримку вимушеним переселенцям.

За час повномасштабної війни волонтером став кожен українець – це й наші неймовірні освітяни, студенти, лікарі, рятувальники, актори, зірки шоубізнесу, водії, відповідальний бізнес… Українські люди, як ніхто інший, знають про волонтерство все!

Шукати по всьому світу бронежилети, дрони та тепловізори для захисників, купувати байрактари та супутник для української армії, плести маскувальні сітки, готувати тонни смачнющої їжі та відвозити на передову, знаходити потрібні ліки, здавати кров пораненим… І це лише частинка того, чим щодня займаються українські волонтери.

Дякуємо всім, хто допомагає нашій країні, за вашу працю, сміливість та здатність вчасно прийти на допомогу!

Бажаємо усім вам невичерпної енергії, впевненості, наснаги у нелегкій, але дуже потрібній роботі!

Разом до перемоги!

1 грудня світ відзначає День невролога. Щороку кожен з таких лікарів рятує величезну кількість життів і зберігає плин людської життєдіяльності.

«Усі хвороби від нервів» – цей вираз має реальне підгрунтя, адже неврологічні захворювання є одними з найпоширеніших. На жаль, немає людини, яка б хоч раз у житті не скаржилась на м’язовий біль, запаморочення або безсоння.

Неврологія, це розділ медицини, який займається питаннями виникнення захворювань центральної і периферичної нервової системи людини, а також досліджує симптоматику, механізми розвитку та можливі способи діагностики, лікування або профілактики неврологічних захворювань.

Професія невропатолога дійсно гідна поваги, адже кожного дня лікарі рятують величезну кількість життів і зберігають плин людської життєдіяльності

Вітаємо з професійним святом! Ви допомагаєте усім залишатися здоровими і життєрадісними. Тому в першу чергу хочеться побажати вдячних і щасливих пацієнтів, а також успіхів і благополуччя у вашій роботі.

1 грудня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя несе ця глобальна проблема.

День започатковано у 1988 році, він покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус.

У цей день в усьому світі відбуваються різноманітні соціальні акції, спрямовані на інформування про небезпеку хвороби, шляхи її поширення, симптоми, особливості лікування.

Стратегія України щодо боротьби з епідемією та профілактикою ВІЛ/СНІДу відображена в нормативних актах, зокрема в Законах України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», Постановах КМ України, інструкціях МОЗ України тощо, низці державних соціальних програм.

Відповідно до сучасних принципів протидії поширенню ВІЛ-інфекції розвиваються напрями профілактики, догляду та підтримки, які передбачають просвітницьку діяльність, забезпечення рівного доступу до медичних та соціальних послуг серед груп населення, що мають підвищений ризик інфікування ВІЛ, людей, що живуть з ВІЛ, членів їх сімей тощо. 

Важливим фактором успіху такої роботи залишається використання усіх існуючих можливостей щодо співпраці державних органів влади та установ з громадськими, профспілковими організаціями, організаціями роботодавців, науковими та освітніми установами для розповсюдження серед громадян інформації про ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Водночас стигма та дискримінація, пов’язані з ВІЛ/СНІД, чинять серйозний психологічний вплив на самосвідомість ВІЛ-позитивних людей, понижують самооцінку людини та призводять до тяжких емоційно-психологічних наслідків. Тому дуже важливо виховувати толерантне ставлення до людей, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІДу.

Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом – Червоною стрічкою. Її вигадав художник Франк Мур. У 1991 році цей символ був використаний вперше. Тепер кожен, хто надягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.

День Гідності та Свободи — знакове державне свято, встановлене на честь початку двох революцій: 2004-го та 2013 років. Цей день — символ творення новітньої історії держави, пам’ятна дата, що вшановує мужність та патріотизм українців, які відстояли свої споконвічні цінності: свободу, демократію та європейськість.

Гідність і свобода — це портрет сучасного українця. Кожного — військового, рятівника, поліцейського, волонтера й лікаря, енергетика й залізничника… Це незмінна характеристика нас усіх як народу. Нашої сили й волі, нашої наснаги до боротьби, нашої сміливості й уміння усілякими засобами протистояти ординській навалі.

Гідність і свобода, воля і незалежність, права людини — це цінності, що визначають фундамент української нації та крізь століття вели покоління наших предків до мети: соборної незалежної держави. Це цінності, що плекали мрію, будували шлях до її втілення й нині дають силу та мужність захищати рідну землю від ворога.

Сьогодні рівно 10 років від початку Євромайдану, що переріс у Революцію Гідності. Музей Майдану та Український інститут національної пам’яті пропонують відзначити День Гідності та Свободи під гаслом «Заряджені гідністю та жагою свободи!» й закликають долучитися до флешмобу #Бути_Гідним, пов’язавши євромайданівську стрічку з прапорами України та ЄС, та поділитися фотографіями, спогадами й роздумами про Євромайдан під цим тегом у соцмережах.

Тепер ми розуміємо, що Революція Гідності й російсько-українська війна — це єдиний процес, початок чергового витка протистояння із заклятим сусідом-ворогом, продовження боротьби українців за цінності, за свою історичну пам’ять, культурну ідентичність, майбутнє.

Майдан утвердив Україну як європейську державу, а українців — як європейську націю. Ми продемонстрували всьому світові, що готові боротися за своє цивілізоване європейське майбутнє.

Уже 10 років ми платимо надвисоку ціну за нашу мрію. Однак попри всі спроби нас залякати та завоювати далі йдемо вперед. Бо українці знають, що таке воля, на генетичному рівні й готові боротися за неї до останнього подиху, щодня вбивати за Україну окупантів, що зазіхнули на Святе.

10 років тому на Майдані Незалежності в Києві ми розпочали свій перший бій і зупинили гібридну агресію кремля, яку він здійснював через авторитарну проросійську владу в Україні. Ми змусили цю владу втікати та здобули першу впевнену Перемогу! Суспільство України продемонструвало готовність до повного розриву зі спадком радянщини, де вияв Гідності та Свободи був злочином, за який державна машина карала на смерть. Ставши на захист незалежності й територіальної цілісності одразу після переможного завершення Революції Гідності, ми зрозуміли, що не хочемо мати нічого спільного з людиноненависницькою росією, яка просякнута неофашистською ідеологією рашизму, що не несе нічого, окрім руйнувань і смерті.

Цього дня запитуємо себе, чи завжди гідно вшановуємо тих, хто віддав життя за Незалежність України? Героїв Небесної Сотні, військових, які полягли за понад 9 років російсько-української війни, та цивільних, які загинули внаслідок ракетних обстрілів упродовж 636 днів широкомасштабного вторгнення рф в Україну?

Ми неодмінно переможемо російського агресора на полі бою, помстимося за кожного полеглого в цій десятирічній війні. Адже тільки завдяки їм ми вільні творити майбутнє у нашій незламній країні!

Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень заснований Глобальною ініціативою по боротьбі проти хронічної обструктивної хвороби легень і проводиться у всьому світі щорічно 17 листопада.

У цей День фахівці охорони здоров’я та групи пацієнтів проводять різні заходи, робляться глобальні кроки щодо підвищення обізнаності про ХОЗЛ і поліпшенню допомоги пацієнтам.

За оцінками ВООЗ, в даний час від цієї хвороби страждає вже більше 210 мільйонів чоловік, за прогнозами, до 2030 року ХОЗЛ стане третьою за значимістю причиною смерті в усьому світі.

Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) часто зустрічаються у всіх промислово розвинутих країнах. Це важлива медична і соціальна проблема, яка стрімко збільшується в усьому світі.

Хронічні обструктивні захворювання легень характеризуються прогресуючою бронхіальною астмою. Обмеження повітряного потоку найчастіше прогресує та пов’язане з запальною реакцією легень на інгаляційну експозицію ушкоджувальних часток або газів.

До головних екзогенних факторів ризику, що мають значення при виникненні й розвитку ХОЗЛ, належать:

• екологічне забруднення навколишнього середовища;
• інфекції – дитячі та респіраторні;
• тютюнопаління, вживання алкоголю;
• низький рівень життя.

Серед ендогенних факторів найбільше значення мають:

• генетично зумовлені фактори ризику;
• гіперреактивність бронхів;
• недорозвинуті легені.

Особливістю ХОЗЛ є безсимптомний перебіг і відстрочення появи клінічних проявів. Хронічні обструктивні захворювання легень є первинно хронічним захворюванням. Розгорнута клінічна картина хвороби при тютюнопалінні настає через 20-40 років, відколи пацієнт почав палити щонайменше 20 цигарок в день.

ХОЗЛ негативно впливає на серцево-судинну систему, на нервову систему, впливає на кістково-м’язову систему (остеопороз, сидячий спосіб життя тощо).

Хронічне обструктивне захворювання легень – це хвороба, яка уражає не лише легені. Це прогресуюча хвороба, уповільнити яку можливо за допомогою правильно підібраним лікуванням.

В один день з Всесвітнім днем ​​боротьби з цукровим діабетом (World Diabetes Day), а саме 14 листопада кожного року відзначають професійне свято - День ендокринолога. І це не випадково, адже цукровий діабет - це патологія ендокринної системи. Ендокринологія вивчає причини, механізми прояву і розвитку різних ендокринних захворювань. Ключова роль відводиться синтезу і механізму дії гормонів.

Насправді, ендокринна система нерозривно пов'язана з іншими системами нашого організму. В спектр кваліфікації лікаря-ендокринолога входять захворювання залоз внутрішньої секреції, що регулюють переважну більшість процесів в організмі людини.

Давайте перерахуємо патології і хвороби, в лікуванні яких Вам обов'язково допоможе ендокринолог: цукровий діабет (першого і другого типу); мастопатія; безпліддя; онкозахворювання ендокринної системи; акромегалія (патологічне збільшення частин тіла, яке обумовлюється дисбалансом гормону росту); гігантизм; дифузний зоб; гіпотиреоз (дефіцит тиреоїдних гормонів); кісти і вузли щитовидної залози; ожиріння; нецукровий діабет; остеопороз; гіпоглікемія (стан, що характеризується зниженою концентрацією глюкози в крові); передменструальний синдром; синдром хронічної втоми.

Ендокринологія активно розвивається, розробляються новітні методи діагностики та лікування, удосконалюються старі методики.

Шановні ендокринологи! Прийміть сьогодні найтепліші побажання на свою адресу, в зв'язку з Вашим професійним святом!  Нехай завжди Вас пацієнти поважають, на роботі цінують!

Міжнародний день офтальмолога, який відзначається щорічно 11 листопада - це визнання важливості та ефективності праці фахівців цієї галузі медицини.

Людина отримує до 90% інформації про навколишній світ через органи зору. Протягом життя можуть виникати порушення і захворювання органів зору, які вимагають відповідної корекції і лікування, а часом негайної і навіть екстреної медичної допомоги.

Офтальмологи - фахівці, основною сферою діяльності яких є вивчення будови і функцій очей. Експерти цього напрямку медицини розробляють нові методики терапії, призначають профілактичні заходи, їх діяльність є неймовірно відповідальною, адже найменші помилки можуть позбавити пацієнта зору.

Крім «стандартних» специфічних захворювань, офтальмологам доводиться стикатися і з нетиповими травмами: в результаті аварій і фізичних ушкоджень. В необхідних випадках лікарі вдаються до хірургічних втручань: при корекції зору, заміні кришталика при катаракті, травмах очей.

Терміново звертатися до офтальмолога слід при погіршенні зору, больових відчуттях в очах (печіння, подразнення, сухість), відчутті чужорідного тіла в очах, наявності почервоніння, затуманення зору, мимовільній сльозотечі, дискомфорті при світлі. За статистикою ВООЗ близько 80% випадків сліпоти можна було уникнути, якби пацієнти вчасно звернулися за медичною допомогою та отримали необхідне лікування.

Не слід нехтувати профілактичними оглядами. Дорослим і дітям необхідно періодично проходити повну діагностику. Людям, які досягли 40 років, рекомендується раз на рік відвідувати офтальмолога з метою виключення глаукоми і катаракти через вікові зміни. Регулярний контроль за органами зору необхідний людям, які хворіють на цукровий діабет і гіпертонію.

 Вітаємо  лікарів-офтальмологів з професійним святом та бажаємо благополуччя, здоров’я, оптимізму, творчих успіхів і подальших професійних здобутків.

До сих пір рентген — найбільш поширений, швидкий та доступний спосіб діагностики в світі. А рентгенолог — відповідальна, непроста та дуже важлива лікарська професія, у якій високі технології тісно взаємопов’язані з кваліфікацією та досвідом.

Адже від достовірної постановки діагнозу залежить ефективність будь-якого виду терапії, а отже, здоров’я та життя пацієнта.

Шановні рентгенологи та рентген-лаборанти, ваша сумлінна та нелегка праця є прикладом мужності, витривалості, терплячості та ретельності. А в наші нелегкі часи — ще й свідченням хоробрості в небезпечних умовах, відданості обраній професії, розуміння та готовності допомогти людям при першій загрозі здоров’я.

Щиро вітаємо вас з професійним святом!

30.10.2023 на базі КНП «Міська лікарня №8» ЗМР пройшов тренінг на тему «Гігієна рук та організація клінінгу».

Тренінг провела представник ВООЗ з питань інфекційного контролю Ірина Масленікова.

В тренінгу прийняли участь медичні працівники відділу інфекційного контролю КНП «Міська лікарня №8» ЗМР, лікарі хірургічних спеціальностей, середній та молодший медичний персонал.

Відпрацьовані практичні навички гігієни рук та питання організації клінінгу.

Щорічно у другу суботу жовтня, у світі відзначають Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги. У цей день акцентують увагу на інформуванні суспільства про важливість надання кваліфікованої допомоги невиліковно хворим.

Всесвітня організація охорони здоров’я запровадила паліативну допомогу у 1982 році. Спочатку її визначили як догляд за людиною в останні дні життя, згодом розширили поняття паліативної допомоги і сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення «Паліативна допомога є підходом, що покращує якість життя пацієнтів та членів їх сімей, у ситуації, пов’язаній із хворобою, що загрожує життю пацієнта, через попередження та послаблення його страждань шляхом ранньої ідентифікації та точної (бездоганної) оцінки та лікування болю і полегшення інших фізичних, психосоціальних та духовних проблем». Паліативна медицина – складова процесу надання комплексної медичної допомоги населенню та не може обмежуватися через соціальні або фінансові негаразди, надається відповідно до потреб пацієнта і згідно зі стандартами доказової медицини, покликана полегшити страждання хворого і симптоми хвороби незалежно від стадії захворювання.

Хоспісна допомога – складова паліативної допомоги, яку надають паліативним хворим та членам їхніх родин фахівці, які одержали спеціальну підготовку з надання паліативної та хоспісної допомоги. Хоспісна медицина має на меті забезпечити максимально можливу якість життя паліативним хворим. Хоспіс – медичний заклад, у якому перебувають пацієнти на термінальних стадіях перебігу тяжких хвороб, головна мета – покращення останніх днів життя пацієнта, полегшення фізичних та моральних страждань пацієнта та членів його родини.

Щорічно, у другий четвер жовтня, весь світ відзначає міжнародний День зору! Дата була ініційована Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), щоб привернути увагу до проблем зору та розвитку офтальмологічних захворювань.

Цей день відзначають з метою привернення уваги громадськості до проблеми сліпоти, порушення зору у дітей та їх реабілітації. Крім того, він є основною подією глобальної ініціативи з профілактики  сліпоти «Бачення 2020: право на зір», створеної Всесвітньою організацією охорони здоров’я та Міжнародним агентством  з профілактики сліпоти.

За останні роки збільшилась кількість порушень зору внаслідок розвитку короткозорості, астигматизму, тощо. Так,  серед дитячого населення поширеність короткозорості складає від 30 % до 50 % серед усіх захворювань очей. Користування гаджетами, недотримання зорової гігієни, недостатній рівень обізнаності та просте невиконання правил роботи за ПК – основні причини ситуації.

Як зберегти зір?

1. Ведіть здоровий спосіб життя. Звучить легко, проте інколи так складно дотримуватись збалансованого харчування. Включіть у свій раціон продукти, що містять вітаміни А, С, Е і рибофлавін та Омега -3 кислоти.
2. Контролюйте час, проведений за комп’ютером. Не рекомендується перебувати за монітором довше 2 годин без перерви. Робіть паузи у роботі кожні 30 хвилин, особливо якщо ви постійно працюєте за комп’ютером. 4 години – для дорослих, дітям – 20-40 хвилин у день.
3. Паління збільшує ризик розвитку захворювань ока і посилює сухість слизової оболонки ока.
4. Викиньте старий набір для макіяжу очей, адже його термін придатності – 3 місяці.
5. Займіться спортом. Запишіться у спортзал або ж виходьте на ранкову пробіжку у найближчий парк.
6. Носіть лише правильно підібрані сонцезахисні окуляри.
7. Дізнайтеся, чи не впливають інші захворювання на стан ваших очей. Наприклад, високий артеріальний тиск і діабет є факторами ризику захворювань очей.
8. Проходьте профілактичні огляди у офтальмолога щороку.

Завдяки зору людина отримує 80-90% інформації про навколишній світ, необхідної як для повноцінного існування та орієнтування, так і для естетичного сприйняття світу, реалізації прагнень.

Все про “дзеркало нашої душі” – очі – знають лікарі-офтальмологи. Сьогодні завдяки сучасному рівню знань і технологій можна запобігти близько 80% очних захворювань, приблизно стільки ж піддаються лікуванню. Однак, несвоєчасна діагностика може привести до незворотної втрати зорових функцій.

Турбуйтеся про здоров’я своїх очей вчасно!