Діагностичне відділення

Діагностичне відділення розташоване за двома адресами (вул. Харчова, 2 та вул. Авраменко, 4).

У складі діагностичного відділення лікарні: 2 кабінета ендоскопічних досліджень, кабінет УЗД, 2 кабінета функціональної діагностики.

Ендоскопічний кабінет

Ендоскопічне обстеження завжди складається з двох етапів: перший – зустріч з лікарем, який пояснить суть процедури та розповість про підготовку, другий – власне обстеження.

В ендоскопічному кабінеті використовуються найсучасніші ендоскопічні системи - відеоколоноскоп BRIGHTFIELD та фіброгастроскоп OLUMPUS GIF-E3 які дозволяють отримати зображення високої чіткості, що робить можливим побачити найдрібніші деталі та не пропустити навіть самі початкові зміни слизової оболонки, дозволяє збільшити зображення, зробити його більш детальним, зафіксувати зображення на відео та фото носії.

Повний перелік обстежень у ендоскопічному кабінеті:

• езофагоскопія діагностична;
• езофагогастроскопія діагностична;
• езофагогастродуоденоскопія діагностична;
• ректоскопія;
• ректосигмоскопія;
• колоноскопія діагностична;
• діагностичне дослідження з взяттям матеріалу на цитоморфологічне дослідження;
• діагностичне дослідження з введенням лікарських препаратів;
• діагностичне дослідження з проведенням уреазного тесту на Helicobacter pylori;
• діагностичне дослідження з введенням зонда для ентерального харчування.

ЕФГДС (фіброезофагогастродуоденоскопія) – дослідження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, з можливістю взяття матеріалу на патогістологічне дослідження методом щипкової біопсії. Впроваджена прогресивна технологія знезараження та стерилізації обладнання, що робить ендоскопічну маніпуляцію найбільш безпечною. Проводиться експрес-діагностика хелікобактериоза по уреазній активності біоптата (in vitro) тест-системою ХЕЛПІЛ® (результат тесту за 3 хвилини).

ФКС Колоноскопія – це унікальна діагностична процедура, яка дозволяє ретельно обстежити товстий кишечник практично на всій його довжині. Відеоколоноскопія дозволяє оцінити стан слизової кишечника (рухову активність, діаметр просвіту, зміни слизового шару) і візуалізувати освіти навіть невеликого розміру (поліпи, пухлини, рубці, тріщини, ерозії, виразки).

Кабінет ультразвукової діагностики

Кабінет ультразвукової діагностики розташований за адресою: КНП «Міська лікарня №8» ЗМР вул. Харчова 2.

Приміщення відповідає вимогам, що висуваються до умов проведення УЗД, вимогам експлуатаційної документації на засоби вимірувальної техніки, умовами техніки безпеки, умовами санітарно-епідеміологічному режиму.

Кабінет ультразвукової діагностики проводить дослідження:

• печінки;
• сечового міхура;
• підшлункової залози;
• нирок;
• передміхурової залози;
• серця;
• жіночих статевих органів.

Кабінет цистокопії

Цистоскопія - це інструментальне дослідження, що належить до числа пріоритетних у Програмі медичних гарантій. Пройти обстеження можливо за електронним направленням сімейного або лікуючого лікаря.

Цистоскопія - це огляд за допомогою оптичного приладу стінок уретри, сечового міхура і виходів сечоводів. Він допомагає виявляти патології, ставити діагноз, брати біоматеріал на аналіз або вводити ліки.

Показання до цистоскопії:

• рецидивні цистити;
• кров у сечі;
• ускладнене, неповне та будь-яке аномальне сечовипускання;
• підозри на пухлини;
• виразки або інші патологічні зміни.

Дослідження виконується в КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР за адресою: вул. Харчова, 2, каб. № 7 (діагностичне відділення).

Добове моніторування артеріального тиску

В КНП «Міська лікарня №8» ЗМР проводиться добове моніторування артеріального тиску.

Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) - методика дослідження серцево-судинної системи за допомогою приладу автоматичної реєстрації артеріального тиску (АТ) й частоти серцевих скорочень (ЧСС) протягом заданого проміжку часу з певними інтервалами. ДМАТ суттєво розширює можливості лікаря у діагностиці та лікуванні артеріальних гіпертензій, дозволяючи диференціювати істинну артеріальну гіпертензію від псевдогіпертензії, виявляти випадки гіпертензії «білого халата», виявляти зв'язок епізодів підвищення АТ із зовнішніми стресовими чинниками, виокремлювати пацієнтів з високоімовірною симптоматичною гіпертензією, проаналізувати показники динаміки АТ протягом доби (особливо вночі та в ранкові години), проаналізувати в динаміці ефективність призначеної антигіпертензивної терапії, одержати інформацію про динаміку АТ в умовах звичайної повсякденної активності пацієнта.

Показання до ДМАТ:

• підозра на наявність синдрому «білого халата» (підвищення артеріального тиску виключно в присутності медперсоналу, при вимірюванні АТ в медичній установі);
• Діагностика нічної гіпертензії;
• Обстеження пацієнтів з підозрою на симптоматичну гіпертензію;
• Верифікація артеріальної гіпертензії у вагітних;
• Обстеження пацієнтів з конституціональною, ортостатичною гіпотензією, синкопе;
• Діагностика резистентної АГ;
• Оцінка індивідуального циркадного (добового) ритму регуляції АТ при хронотерапевтичному призначенні препаратів;
• Оцінка ефективності та безпечності гіпотензивної фармакотерапії, виявлення епізодичної гіпо/гіпертензії;
• Обстеження пацієнтів з пограничною (м'якою) артеріальною гіпертензією з метою визначення необхідності гіпотензивної терапії;
• Обстеження пацієнтів з синдромом обструктивного нічного апное.

Холтерівське моніторування ЕКГ

В КНП «Міська лікарня №8» ЗМР проводиться холтерівське моніторування ЕКГ.

Холтерівське моніторування ЕКГ (ХМ-ЕКГ) – один із найкращих методів діагностики та оцінки ефективності лікування серцево-судинних захворювань. Детально аналізуються основні показання для застосування цього методу обстеження, зокрема оцінка симптомів, які можуть бути пов'язані з порушеннями серцевого ритму та провідності; стратифікація ризику у пацієнтів зі структурними захворюваннями серця без симптомів аритмії; оцінка ефективності лікування аритмій серця; оцінка функції імплантованих пристроїв; діагностика та оцінка ефективності лікування ішемії міокарда.

Показами для проведення холтерівського моніторингу є такі ситуації:

• порушення ритму та провідності серця;
• раннє виявлення ішемії міокарда – у чоловіків старше 35 років та жінок старше 40 років виконується один раз на три роки, у кардіологічних пацієнтів – раз на рік;
• ведення контролю антиаритмічної терапії;
• ведення контролю антиішемічної терапії;
• при супутніх синдромах і станах (хвороби щитоподібної залози, тиреотоксикозі; високий рівень холестерину).