Новини

Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

Ліна Костенко

26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську трагедію та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна аварія, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 р., розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 р. на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

8 грудня 2016 р. Генеральна асамблея ООН (резолюція A/RES/71/125) проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф .

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 р. четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 р. та в 1996 р. призвели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000 р. був зупинений останній, 3 реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу .

Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука.

У 2019 р. завершилося будівництво нового саркофагу, основна функція якого полягає в обмеженні розповсюдження радіоактивних речовин, які перебувають в об’єкті «Укриття». Ця умова повинна виконуватися як за нормальної експлуатації, так і в разі аварії (руйнація існуючого об’єкту «Укриття»). За проєктом передбачено, що нова споруда буде експлуатуватися впродовж 100 р.

Для всіх нас 26 квітня є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Загалом у ліквідації аварії взяли участь понад 600 тис. людей. Точна кількість жертв та постраждалих невідома і досі. Тому Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків.

24 лютого 2022 р. російські окупанти захопили Чорнобильську АЕС. Окупанти облаштували на території атомної електростанції командний пункт для угрупувань військ Східного ВО та КП і «перевалочну базу», через яку проходило десятки тонн снарядів. Чорнобиль також був «транзитною зоною» для відходу окупантів.

На ЧАЕС окупанти знищили і розграбували унікальну радіологічну лабораторію світового значення. Ця лабораторія була унікальним комплексом з потужними аналітичними можливостями й могла надавати послуги на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами. Лабораторія виконувала стратегічні функції під час роботи з пробами радіоактивних відходів, допомагала їх аналізувати й забезпечувати ядерну та радіаційну безпеку.

Мілітаризація в рази підвищувала рівень радіоактивної небезпеки. Було перервано на декілька днів електропостачання об’єкту «Укриття», спровоковані пожежі у лісових масивах. Необхідно зважити на неймовірний героїзм персоналу ЧАЕС, адже лише 20 березня 2022 р. відбулася часткова ротація персоналу і евакуація осіб, які знаходились на станції. Також, у Чорнобилі російські військові викрали з лабораторії АЕС небезпечний радіоактивний пил і речовини. Як відомо, 31 березня 2022 р. близько 20:00 російські окупанти покинули територію промислового майданчику 

Україна і світ з острахом спостерігали за тими подіями. Адже це страшно — вдруге пережити катастрофу подібного масштабу. 

Станом на початок 2024 р. територія заповідника зберігає мінну небезпеку .

Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя та здоров'я, без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, ви, нехтуючи власною безпекою, ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті .

 Ми схиляємо голови перед пам`яттю тих, хто загинув у боротьбі з радіацією та російськими окупантами!

24 квітня 2024 року стартує Український тиждень імунізації, який відбувається одночасно з Європейським тижнем імунізації.

Його мета — нагадати про важливість щеплень для захисту від інфекційних хвороб людей різного віку. 

В умовах воєнного стану імунізація — чи не найбільш ефективний метод убезпечити себе та своїх дітей від тяжких захворювань та їхніх наслідків.  

В Україні всі діти мають обов’язково отримати щеплення проти десяти захворювань:

• туберкульозу,
• поліомієліту,
• дифтерії,
• кашлюка,
• правця,
• кору,
• гепатиту В,
• гемофільної інфекції,
• краснухи,
• епідемічного паротиту.

Ці вакцини безоплатні, їх закуповують державним коштом. Для всіх дорослих потрібно кожні десять років поновлювати щеплення від дифтерії та правця.

Переривання планової вакцинації — відповідно до національного календаря профілактичних щеплень — навіть на короткий період, підвищує ймовірність спалахів інфекцій і захворювань, які попереджає вакцинація.

Важливо зробити й додаткові щеплення з урахуванням епідсезону — проти грипу та COVID-19. Якщо ви вже маєте 2 дози, то попіклуйтесь про бустерну чи додаткову.       Вакцинація — єдиний спосіб захиститися від потенційно смертельних недуг і можливість уникнути додаткових навантажень і на здоров’я громадян, і на систему охорони здоров’я загалом. Щороку вакцинація рятує 2–3 млн людей в усьому світі від небезпечних захворювань та щороку запобігає 1,5 млн летальних випадків унаслідок інфекційних хвороб.

Сьогодні в умовах війни імунізація є питанням національної безпеки, оскільки здоров’я українців — усіх разом і кожного зокрема, залежить від рівня охоплення щепленнями в країні.

Ніхто не повинен померти від хвороби, яку можна попередити вакциною.

«Доброго здоров’я!» – так вітаються наші співвітчизники, а коли прощаються кажуть «Бувайте здорові!» , тобто бажають здоров’я і практично ніколи не замислюються скільки сенсу закладено у цих словах.

Щорічно 7 квітня відзначається Всесвітній день здоров’я. У 2024-ому він збігається з 76-річчям Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Членство у ВООЗ мають 194 держави, які спільно працюють над зміцненням здоров’я своїх громадян.

Йдеться про реагування на кризи, профілактику й боротьбу з захворюваннями, просування здорового способу життя, забезпечення доступу до якісної медичної допомоги.

ВООЗ сприяє створенню національних стратегій і систем охорони здоров’я, надає технічну допомогу та допомагає з навчанням фахівців, забезпечує міжнародну підтримку для запобігання захворюванням.

Особливо підтримку ВООЗ ми відчуваємо під час повномасштабної війни, коли отримуємо гуманітарну допомогу у вигляді десятків машин «швидкої», тонн ліків, коли наші медичні працівники обмінюються найкращим досвідом із колегами з усього світу. Вдячні за цю надважливу підтримку!

Цього дня ми відзначаємо важливість доброго здоров’я та благополуччя для людей по всьому світу і маємо нагоду оцінити своє здоров’я, пообіцяти собі дбати про себе, бути уважними до себе і один до одного. Разом ми можемо створити більш здорову та щасливу країну, а отже – і світ.

Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.

Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції

Прогресивне людство зберігає пам’ять про Пилипа Орлика, насамперед, як про автора першої в історії людства конституції демократичного суспільства.

Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише сімдесят років потому.

Сьогодні, 4 квітня – Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні.

У 2024 році цей день для України проходить під невщухаючі вибухи бомб, обстріли з артилерії на тлі інших страшних злочинів російської федерації з використанням заборонених та негуманних видів зброї, що збільшує мінну небезпеку в десятки разів. 

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року проблема мін і вибухонебезпечних залишків війни набула особливої гостроти, хоча рф забруднювала українську землю останні 8 років поспіль. 

І якщо через першу хвилю російської збройної агресії проти України у 2014 році очистки потребувало близько 16 тисяч квадратних кілометрів Луганської та Донецької областей, сьогодні, за попередніми оцінками, йдеться вже про80 тисяч квадратних кілометрів території України. 

російські окупанти невпинно продовжують сіяти на українській землі смерть і каліцтва. В той час, як весь цивілізований світ відмовляється від протипіхотних мін та забороняє їх використання, рф збільшує масштаби їхнього застосування в Україні та навіть випробує протипіхотні міни нового зразка, такі як ПОМ-3 («Медальйон») та інші.

російська федерація воює не лише з українськими Збройними Силами, але й з цивільним населенням України, грубо порушуючи закони та звичаї війни. російські військові масово встановлюють заборонені міжнародним правом міни-пастки, відступаючи мінують продовольчі об’єкти, приватне житло і трупи людей.

Військові злочини російських окупантів спрямовуються навіть проти українських дітей. Загарбники свідомо мінують іграшки та блискучі предмети, на які можуть звернути увагу саме малюки. Так вони хочуть вбити наше майбутнє. 

На жаль, через російську повномасштабну війну значна робота, проведена спільно з міжнародними партнерами з очищення територій, зведена нанівець. Водночас, зростає актуальність просвітницьких заходів. Знання щодо мінної небезпеки, які пересічні українці, передусім діти, встигли отримати з 2014 року, ще врятують не одне життя.

Вже зараз підрозділи Збройних Сил України, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур, щоденно ризикуючи життям, здійснюють операції з розмінування звільнених територій. Проте, основна робота почнеться після повного виведення російських військ з території України.

А поки ми закликаємо українців проявляти максимальну пильність, пам’ятаючи про мінну небезпеку, щоб зберегти власні життя – найвищу цінність для нашої держави. 

Ми також закликаємо світову спільноту посилити підтримку України і вжити всіх заходів для наближення перемоги України над російськими загарбниками, яка зупинить катастрофічне збільшення кількості жертв мін та вибухонебезпечних предметів в серці Європи.

21.03.2024 в КНП «Міська лікарня №8» ЗМР проведено спеціальне об’єктове навчання з питань цивільного захисту на тему «Дії органів управління та формувань цивільного захисту суб’єкту господарювання при виникненні надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Умовне гасіння пожежі».

Під час проведення навчання відбулось відпрацювання практичних навичок, необхідних для виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення злагодженості дій органів управління та формувань цивільного захисту.

Навчання відбулось успішно.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду. 

10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну – одного з головних державних символів країни. 

Це свято було затверджене Кабінетом Міністрів України 7 грудня 2021 року. Саме 10 березня 1865 року вперше пролунав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Офіційно його музичну редакцію було прийнято Верховною Радою України 15 січня 1992 року.

Так, Гімн України дуже символічний, має глибокий і пророчий сенс для нашого народу. Особливо сьогодні, коли українці, продовжують творити історію нашої незламності, ціною власних життів, виборюють нашу самобутність і волю.

Але допоки є Україна, один із головних символів нашої держави - звучатиме у кожному її куточку.

Адже коли звучить Гімн, ми всі єдині! А відтак жодному ворогу не вдасться зламати наш дух, знищити наш народ і нашу країну.

Слава Україні! Героям Слава!

А люде виростуть. Умруть

Ще не зачатиє царята…

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі

Щороку в березні українці  згадують і вшановують Тараса Шевченка. Усе в його творчості для нас болюче й злободенне, щире й глибоке, незламне і справжнє. Його доробок – ключ до більш глибокого розуміння потреб, болю, прагнень усього українського народу.

Тарас Шевченко -  справжній геній, вірний син України, багатогранний і часом складний, як саме життя, але він – надзвичайно сильна духом людина. Тарас Шевченко впродовж усього свого життя вогненним словом боровся проти неправди, кайданів – не лише царських, панських, а й, насамперед, духовних, якими був скований та ув’язнений віками його рідний народ.

Сьогодні ми є безпосередніми творцями вільної України, що знають, якою ціною здобувається і захищається свобода, як важко рвуться ті «кайдани» і як досі прагнуть нас лишити рабами, ще дужче скувати.

Хоча ми живемо, як і передбачав Тарас Шевченко, «в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій», за нашу волю в протиборстві з агресором досі змушені віддавати свої життя кращі сини й доньки України.

Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його віршовані пророцтва, в кожному живе його дух і кожен з нас  знаходить в його творах  щось  близьке і співзвучне.

Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!

Серед різних захворювань ока глаукома посідає особливе місце. Причина цього полягає навіть не в тому, що даним терміном, по суті, називають не один певний недуг, а цілу групу, яка налічує понад 60 патологій, а в тому, що при загальному непримітному перебігу, фінал у кожній з них один: невиліковна сліпота. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), зараз вже більше 5 млн. людей втратили зір внаслідок глаукоми, що становить 13,5% від усіх випадків сліпоти в світі.

6 березня у всьому світі відзначається «Всесвітній день боротьби з глаукомою». Цей день почав проводитися з 2008 року за ініціативою Всесвітньої асоціації товариств глаукоми - WGA і Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою - WGPA.

Глаукома - захворювання очей, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Початок недуги підступний і протікає безсимптомно. Якщо лікування цього захворювання не проводиться, то поступово починає звужуватися поле зору - людина перестає помічати розташовані збоку об’єкти, надалі хвороба призводить до прогресуючого зниження зору, причому з часом можлива повна його втрата. На жаль, зір, втрачений внаслідок глаукоми, не підлягає відновленню.

За даними Міжрегіональної громадської організації «Асоціація хворих глаукомою», в даний час глаукома - одна з основних причин сліпоти та слабкозорісті. Кількість глаукомних хворих у світі вже доходить до 100 млн. чоловік. При цьому з 28 млн. сліпих у світі майже кожен п’ятий втратив зір у зв’язку з цим захворюванням.

«Світильник для тіла є око» - говориться в Біблії. Бережіть свій зір, систематично відвідуйте окуліста. Пам’ятайте - найважливішим чинником для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення!

Звук є частиною нашого життя, але ми часто не помічаємо, наскільки важливим є слух для нашого добробуту. 

3 березня  ми відзначаємо Всесвітній день слуху – день, коли ми згадуємо про те, наскільки важливо дбати про наш слух та як ми можемо зберегти його на майбутнє.

Метою цього дня є привернення уваги людства до вушних хвороб та завчасної профілактики (гігієна, лікування інфекційних та простудних захворювань, свідоме користування навушниками, уникнення сильного шуму тощо).

Згідно зі статистикою, більше 5% населення світу стикається з проблемами зі слухом, що може впливати на їх повсякденне життя, роботу та соціальну взаємодію. 

Проте, більшість з нас не знає, як дбати про наш слух та як запобігти проблемам з ним.

Цікаві факти:

• За статистикою, жінки втрачають слух рідше, ніж чоловіки.
• Доведено, що навушники сприяють збільшенню бактерій у вухах у 700 разів, також навушники здатні порушити процес вушного самоочищення.
• Вуха допомагають людині тримати рівновагу, але вушні інфекційні захворювання цьому заважають.
• Цікаво, що звук моря з мушлі – це насправді звук венозної крові у вухах. 

Пропонуємо декілька порад, які допоможуть зберегти Ваш слух на майбутнє:

• Користуйтеся засобами захисту від шуму при роботі зі звуковим обладнанням.
• Знижуйте гучність музики/телевізора вдома, в автомобілі та, особливо, у навушниках!
• Користуйтеся засобами захисту від води під час плавання та в душі.
• Регулярно проходьте обстеження слуху та звертайтеся до лікаря при будь-яких проблемах зі слухом.

Поради для батьків:

• стежте, щоб у вуха дитини не потрапляла брудна вода; 
• не «шльопайте» дитину, особливо по вухах; 
• навчайте дітей не вставляти у вуха сторонні предмети; 
• у разі будь-яких тривожних симптомів негайно звертайтеся до лікаря.

Давайте разом вшануємо Всесвітній день слуху, дбаючи про наш слух та допомагаючи іншим зрозуміти, як важливо дбати про свій слух. 

Кіберполіція оголосила про ребрендинг проєкту MRIYA.  Відтепер в Україні діятиме новий покращений проект з кібербезпеки BRAMA (БРАМА). Це синергія громадян, приватного та державного секторів у протидії дезінформації та незаконному контенту в інформаційному просторі.

Цілі проєкту:

- знищення російських осередків в Інтернеті;

- зменшення рівня булінгу та цькування в мережі;

- протидія наркотикам та шахрайству;

- навчання та тренінги з кібергігієни;

- просвіта населення щодо інформаційної гігієни;

-залучення та мотивація громадян до активної громадянської позиції.

 Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим більше буде скарг, тим більша вірогідність того, що джерело буде заблоковано. Саме із цією метою пропонують користувачам стати частиною «BRAMA».

Що матимуть учасники:

- можливість повідомити про джерело неприйнятного контенту, для подальшого масового надсилання скарг спільнотою та подальшим блокуванням такого джерела;

- допомогти заблокувати джерело неприйнятного контенту, шляхом долученості до масового надсилання скарг;

- отримати поради щодо медіа та кіберграмотності;

-  бути поінформованим про небезпечні схеми шахрайств, які ширяться мережею;

- бути обізнаним, щодо фейків, які просувають вороги у наш медіапростір.

Станом на січень 2024 року учасниками спільноти заблоковано понад 26 тисяч джерел поширення неприйнятного контенту.

Як видно із статистики – роботи ще багато і BRAMA потребує допомоги нових небайдужих і активних учасників. Якщо ти не можеш донатити своїми силами або фінансами, то ти можеш донатити свій час!

Приєднуйся до BRAMA!

За ініціативою європейської організації з вивчення рідкісних хвороб EURORDIS, найрідкісніший день в році — 29 лютого — офіційно отримав статус Міжнародного дня рідкісних захворювань (Rare Disease Day). У невисокосні роки свято відзначається 28 лютого.

Рідкісна (орфанна) хвороба – це хвороба, що рідко зустрічається в загальній популяції населення, загрожує життю або хронічно прогресує, призводить до смерті або інвалідності. За затвердженим міжнародним нормативом поріг віднесення того чи іншого захворювання до рідкісних припадає на частоту менше 1 з 2 000 громадян.

Головна мета цього дня – підвищити розуміння суспільством рідкісних захворювань, їх вплив на життя пацієнтів у всіх аспектах, визначити рідкісні захворювання одним з пріоритетів для системи охорони здоров'я, привернути увагу до розвитку досліджень, необхідних для безпечної та ефективної підтримуючої терапії та лікування рідкісних захворювань, показати, що, незважаючи на рідкість таких пацієнтів – вони мають рівне право на медичну допомогу, навчання, доступ до соціального життя.

Незважаючи на різні симптоми і наслідки рідкісних захворювань, проблеми більшості хворих, у яких вони спостерігаються, схожі. Це недоступність правильної діагностики, запізнення з встановленням діагнозу, відсутність якісної інформації, а часто і наукових знань про захворювання, важкі умови соціалізації, відсутність якісної медичної допомоги та труднощі в отриманні лікування та догляду.

Приблизно 80% рідкісних захворювань мають генетичний характер. Загалом, за оцінками експертів, у світі налічується близько 6 - 8 тисяч небезпечних для життя рідкісних хвороб, 75% з яких зачіпають пацієнтів дитячого віку.

Серед них зустрічаються вельми екзотичні недуги: синдром кабукі (в Європі зафіксовано близько 300 випадків), синдром Паллістера-Кілліана (в Європі – 30 випадків), прогресувальна кісткова гетероплазія, хвороба Німана-Піка, хвороба Гоше.

Однак, є й такі, що зустрічаються найчастіше: муковісцидоз, гемофілія, мієлома, спінальна м'язова атрофія, хвороба Альцгеймера, хвороба Гентінгтона та інші.

В країнах ЄС вже розроблені програми щодо ранньої діагностики та лікування громадян з рідкісними захворюваннями.

В Україні 15 квітня 2014 року було підписано Закон України № 1213-VII «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо забезпечення профілактики та лікування рідкісних (орфанних) захворювань», згідно якого держава має забезпечувати заходи з профілактики рідкісних (орфанних) захворювань та організацію надання громадянам, які страждають на такі захворювання, відповідної медичної допомоги. 

Згідно з ним громадяни, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безперебійно та безоплатно забезпечуватимуться необхідними для лікування цих захворювань ліками та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання відповідно до їх переліку та обсягів, затверджених МОЗ України, у порядку, встановленому Урядом.

На виконання цього закону профільне міністерство затвердило відповідний Перелік, який містить 171 рідкісне (орфанне) захворювання із зазначенням кодів Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я 10 перегляду.

Без мови рідної, юначе,
Й народу нашого нема.
В. Сосюра

21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у жовтні 1999 року, де було наголошено на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для об’єднання суспільства, формування нації і зміцнення держави. Головна мета Міжнародного дня рідної мови – сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. ЮНЕСКО також виступило за активну взаємодію культур, зокрема, в мовних питаннях, адже саме мова вважається важливим інструментом розвитку духовної спадщини.

Рідна мова для кожної людини – це важливий елемент культурної свідомості. Мова накопичує досвід і традиції попередніх поколінь і передає їх нащадкам. Однак багато мов у світі, а їх зафіксовано близько 6000, знаходяться на межі повного зникнення. Деякі мови вже не мають живих носіїв, тому експерти визначають, що вивчення іноземних мов сприятиме збереженню лінгвістичного багатства планети.

Рідна мова дорога для кожної людини. Нею ми промовляємо свої перші слова, висловлюємо думки, навчаємося. Вона є тим, що підтримує нас протягом всього життя, навчає повазі до себе, до історії свого народу, культури і до інших людей.

Українська мова пройшла довгий і нелегкий час у своєму розвитку. Незважаючи на всі перешкоди і труднощі, для багатьох мільйонів людей вона залишається рідною і прекрасною. Хочеться сподіватися, що наша рідна мова, мова наших батьків, стане такою ж рідною і для наших дітей, що краса і сила українського слова приверне до себе серця інших людей.

В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року. Тоді з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин України Президент України підписав розпорядження про відзначення цього свята.

Саме ми, заради наступних поколінь, повинні шанувати, берегти і розвивати нашу рідну мову, бо з нею майбутнє наше і нашої держави.

Ти велична і проста,
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста!
                   І. Багряний

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк (21 лютого 2014 р.)

     У ці дні десять років тому на Майдані тривали найбільш драматичні й криваві події в роки Незалежної України. 18 лютого 2014 р. в центрі Києва у відповідь на спробу мирного виступу демонстрантів спецпідрозділи МВС застосували проти учасників Євромайдану спочатку водомети та сльозогінний газ, а потім – вогнепальну зброю та бронетранспортери.

     На ранок наступного дня кількість жертв з боку учасників акції протесту складала 23 людини, ще 9 загинули протягом 19 лютого. 20 лютого увійшло в історію як «кривавий четвер» – саме цього дня Майдан під снайперським обстрілом пішов у наступ, аби повернути втрачені днем раніше позиції. Тоді (здебільшого на вулиці Інститутській) загинули 47 протестувальників.

     Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це сльози нашої нації і душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас, за те, що перевернули свідомість українців, змусивши їх боротися й добиватися.

     Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Сьогодні відзначається День Державного Герба України. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який  має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба.

Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Вже багато століть герб єднає українців та надає сил. Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та незалежності.

Вітаємо українців із цим визначним днем.

16 лютого в Україні відзначають День єднання. Відповідний Указ “Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства” був підписаний Президентом України Володимиром Зеленським рівно рік назад напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Державне свято мало посилити консолідацію українського суспільства, проявити стійкість до зростання гібридних загроз та інформаційно-пропагандистського впливу на нашу свідомість.

І українці за цей рік стали єдиною родиною. Ми вистояли жахливий 2022 рік і сподіваємося зустрічати перемогу великого українського народу у 2023 році.

Ми стійко даємо відсіч окупанту, який посягає на нашу незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та соборність.  У цей день українці підніматимуть державний прапор України, показуючи всьому світу силу українського народу та незламне прагнення до миру.

Ми й надалі демонструємо свою згуртованість й непереможність,  ми й надалі пліч-о-пліч стаємо на захист принципів, які захищає наша держава.

Ми й надалі переконані, що у нашій згуртованості, єдності непереможна сила українців!

Шана всім, хто сьогодні стоїть на захисті нашої держави. Памʼятаймо тих, хто віддав своє життя за Україну!

Ми сильні! Ми вільні! Ми разом!

Слава Україні!

Знамення сяє сонцем золотим,

Небесною виблискує блакиттю…

З ним здобували все, що є святим;

І нас із ним нікому не скорити

Державний Прапор України – це офіційний символ, яким пишається кожен українець. Синьо-жовтий біколор прославляє нашу Україну у різних куточках світу, на всіх континентах планети Землі. Його яскраве полотнище з гармонійним поєднанням кольорів неодноразово поважно майоріло на п’єдесталах слави, на підкорених вершинах гір, над спорудами державних установ, консульств та посольств, на суміжних із сусідніми державами кордонах. Український блакитно-жовтий стяг гордо підноситься на територіях Донбасу, де мужні воїни світла й добра боронять українську землю, відстоюють державну цілісність та суверенітет.

Державний Прапор України – це наша гордість, наша національна святиня із багатовіковою історією свого існування. Щорічно День державного Прапора України відзначається 23 серпня на загальнодержавному рівні з гучними урочистостями, які славлять велич українського народу та його традицій. На атласному полотнищі національного знамена міцними нитками прошитий довгий шлях державотворчого процесу – омріяного й вистражданого нашим сильним, терплячим і незламним народом. Формування поваги до національної символіки нерозривно пов’язане з високими патріотичними почуттями, з любов’ю до рідного краю та Батьківщини.

Історія сучасного святкування Дня державного Прапора бере свій початок із 1990 року, коли його відзначення відбувалося на муніципальному рівні в Києві. 24 липня синьо-жовтий прапор було піднято над столичною мерією. Після провалу путчу в Москві 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради України. Наступного дня було проголошено незалежність України, а історичний прапор відправили до музею ВРУ.

4 вересня 1991 року національний прапор України було піднято над будинком парламенту. 18 вересня 1991 року президія Верховної Ради України своєю постановою "Про прапор України" фактично надала двоколору статус офіційного прапора. Саме із цього дня під синьо-жовтим прапором почали працювати українські дипломатичні відомства, в урочистій атмосфері складали присягу військовослужбовці тощо.

28 січня 1992 року ВРУ прийняла постанову «Про затвердження державним прапором України національного прапора», яким вже офіційно затвердила прямокутне полотнище із двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору і нижньої – жовтого.

Прийміть вітання із Днем затвердження державного Прапора, Нехай небо буде мирним і такого ж чистого блакитного кольору, як на нашому державному прапорі, а ниви рясніють щедрими золотими врожаями. В умовах непростого сьогодення і загрози масштабної ескалації з боку Росії мир на нашій землі є найвищим благом.

Нехай Ваше життя буде яскравим і багатим, як наш Державний стяг.

Щороку 22 січня українці всього світу відзначають День Соборності та Свободи України, вшановуючи світлу пам’ять про українських патріотів, що протягом віків боролися за свободу та соборність Української держави.

У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка, а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка. У грудні 1918 року лідери обох держав в українському місті Фастові підписали акт об’єднання українських земель.

22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як «Акт злуки», був обнародуваний у Києві на Софійській площі.

Це державне свято символізує єдність всіх українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.

Сьогодні відзначають 102-гу річницю проголошення Акту Злуки, що увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. 

Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.

Щорічно 14 грудня, згідно з Указом Президента України від 10 листопада 2006 року №945/2006, в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, у результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30–40 разів більше, ніж під час вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.

До виконання робіт, пов’язаних з усуненням самої аварії та її наслідків, були залучені понад 600 тисяч осіб з числа військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Приблизно третина із них, а це 165 тисяч – отримали інвалідність.

Зараз, коли Україна чинить спротив російському вторгненню, а окупанти погрожують усьому світові новою ядерною катастрофою, подвиг українських ліквідаторів набуває особливої ваги. Україна як ніхто знає ціну радіаційної безпеки і зробить усе, щоб подібного до Чорнобильської катастрофи більше не сталося.

Частки радіоактивних речовин, що потрапили назовні внаслідок аварії на четвертому реакторі АЕС розпадатимуться ще довгі роки, але людська пам’ять і шана героям Чорнобиля за їхній подвиг і самопожертву не обмежені в часі та житимуть вічно.

Щира подяка та шана всім ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які не шкодуючи свого життя та здоров’я, захищали нашу країну від наслідків наймасштабнішої техногенної катастрофи у світі.

Всесвітній день боротьби проти астми був заснований за рішенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, основним його завданням є поліпшення обізнаності лікарів, пацієнтів та населення про це захворювання, привернення уваги громадськості до вирішення проблем, пов’язаних з астмою, і підвищення якості медичної допомоги пацієнтам.

Вважається, що на земній кулі бронхіальною астмою хворіють не менше 2% всього населення.

Бронхіальна астма – це хронічне захворювання, характерною ознакою якого є приступи задухи, різного ступеню важкості і частоти. Бронхіальна астма – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі. За статистикою більше 5% дорослого населення і 10% дитячого страждають цим захворюванням.

Причини астми:

• спадкова схильність;
• дія факторів навколишнього середовища;
• різноманітні алергени (домашні алергени – домашній пил, алергени тварин, пліснява; зовнішні алергени – пилок рослин, грибів; ліки – аспірин та інші нестероїдні протизапальні; харчові добавки; емульгатори; барвники та інші хімічні речовини).

Фактори, що сприяють виникненню астми:

• респіраторні інфекції;
• недоношеність новонароджених (низька вага при народженні менше 2,5 кг);
• штучне вигодовування;
• їжа (малина, полуниця, ефірні олії, цитрусові, шампанські вина, шипучі напої, кава, какао, шоколад, риба, курятина, свинина, копченості, консерви);
• агресивні речовини – пилок рослин, повітряні полютанти;
• паління – активне і пасивне;
• важливу роль у провокуванні захворювання відіграють і фактори опосередкованого впливу. До них належать: холодне повітря, сильне емоційні збудження, такі як гнів, страх, значні фізичні навантаження.

Профілактика бронхіальної астми

Щоб зменшити ризики бронхіальної астми, підтримуйте чистоту в домі – регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення. Стежте за рівнем сухості повітря в домі, за потреби зволожуйте і фільтруйте повітря спеціальними приладами.

При перших підозрах на алергію, зверніться до сімейного лікаря.

Оскільки причиною астми можуть стати деякі препарати, не займайтесь самолікуванням, перед прийомом будь-яких ліків радьтеся з лікарем! Будьте здоровими та активними!

6  грудня відзначаємо державне свято – День Збройних сил України. Це свято справжньої мужності, героїзму і відваги.

Наші захисники та захисниці кожен день мужньо боронять нашу рідну землю та захищають нас від російських загарбників.

Висловлюємо вам щиру подяку за героїчне виконання військового обов'язку, мужність і рішучість на полі бою.

Схиляємо голови перед пам'яттю героїв, які віддали своє життя за Україну. Ми завжди пам'ятатимемо їх подвиг.

Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

Впевнені, що спільними зусиллями ми зможемо очистити українську землю від російських окупантів та будувати світле майбутнє.

Надію українців неможливо здолати, тому що віримо в Збройні сили України.