Новини

ВЕСНЯНА ТОЛОКА: ОНОВЛЮЄМО ПРОСТІР ТУРБОТИ

• Новини

Після виникнення друкарської машинки, секретарями почали наймати жінок. За хвилину вони повинні були набирати близько чотирьохсот символів. Стенографію робили зі швидкістю 40 слів на хвилину. Також вимогами були володіння іноземними мовами і навички  спілкування з людьми. У наш час секретарі можуть виконувати різні функції. Наприклад, відповідати на телефонні дзвінки, працювати з оргтехнікою, приймати листи або бути адміністратором.

Цікаво, що перші курси, на яких почали проводити підготовку секретарів як професіоналів, стартували в Україні в місті Харків. Сталося це в 1868 році. Пізніше подібні курси з’явилися в Америці, Англії та Франції.

Святкування Дня секретаря випадає на середу останнього тижня квітня. Міжнародний день секретаря (Formerly Secretaries Day) почали відзначати з 1952 року в США. Цей день проходить у рамках також традиційного у США тижня професійних адміністративних працівників (Administrative Professionals Week).

Зараз це свято відзначають не тільки секретарі, але й усі ті, від кого залежить робота офісу. Це і помічники директора, і офіс-менеджери, і асистенти.

Ця професія входить до п’ятірки найбільш затребуваних.

До речі сказати, Тиждень професійних адміністративних працівників Administrative Professionals Week ® або APW є зареєстрованою торговою маркою, що належить Інтернаціональній асоціації адміністративних працівників (International Association of Administrative Professionals).

Щороку в усьому світі проводиться тиждень імунізації, ініційований Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Цього року тиждень імунізації відзначають з 21 по 26 квітня і має на меті привернути увагу світової спільноти до важливості колективних дій та відповідальності зі зміцнення громадського імунітету та імунітету кожної людини окремо.

В умовах воєнного стану імунізація — чи не найбільш ефективний метод убезпечити себе та своїх дітей від тяжких захворювань та їхніх наслідків.  

В Україні всі діти мають обов’язково отримати щеплення проти десяти захворювань:

• туберкульозу,
• поліомієліту,
• дифтерії,
• кашлюка,
• правця,
• кору,
• гепатиту В,
• гемофільної інфекції,
• краснухи,
• епідемічного паротиту.

 Ці вакцини безоплатні, їх закуповують державним коштом. Для всіх дорослих потрібно кожні десять років поновлювати щеплення від дифтерії та правця.

Переривання планової вакцинації — відповідно до національного календаря профілактичних щеплень — навіть на короткий період, підвищує ймовірність спалахів інфекцій і захворювань, які попереджає вакцинація.

Вакцинація — єдиний спосіб захиститися від потенційно смертельних недуг і можливість уникнути додаткових навантажень і на здоров’я громадян, і на систему охорони здоров’я загалом. Щороку вакцинація рятує 2–3 млн людей в усьому світі від небезпечних захворювань та щороку запобігає 1,5 млн летальних випадків унаслідок інфекційних хвороб.

Сьогодні в умовах війни імунізація є питанням національної безпеки, оскільки здоров’я українців — усіх разом і кожного зокрема, залежить від рівня охоплення щепленнями в країні.

Ніхто не повинен померти від хвороби, яку можна попередити вакциною.  

Збережіть те, на що заслуговують наші діти.

Навколишнє середовище, яке ще називають довкіллям, є основою нашого життя. Ліси, річки, ґрунти — все це забезпечує нас чистим повітрям, питною водою, здоровими продуктами харчування. Проте в своїй діяльності ми зазвичай нехтуємо інтересами довкілля, і це призводить до того, що воно стає все більш забрудненим і виснаженим. Щоб спонукати людей до розуміння екологічних проблем та залучити до активних дій щодо збереження природи, в Україні щороку в третю суботу квітня відзначається День навколишнього середовища, або День довкілля. Це свято створене для того, щоб привернути увагу суспільства до важливості охорони навколишнього середовища та стимулювати екологічну відповідальність.

На День довкілля в Україні проводяться різноманітні заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища. Це включає висадження дерев, прибирання сміття в парках та на вулицях, очищення водойм, організацію еко-акцій та просвітницьких кампаній. Участь у цих заходах беруть громадські організації, школи, університети, підприємства та звичайні громадяни. Крім того, проводяться освітні заходи, лекції та семінари, де обговорюються актуальні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.

В Україні питання охорони довкілля набувають все більшої актуальності. Проблеми забруднення повітря, води та ґрунтів, знищення лісів та біорізноманіття вимагають негайних дій. Український День довкілля є важливим кроком до формування екологічної свідомості та відповідальності у суспільстві. Це свято допомагає об’єднати зусилля громадськості, влади та бізнесу задля збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь.

• Історія свята: Український День навколишнього середовища був заснований з метою підвищення обізнаності про екологічні проблеми та залучення громадян до активних дій щодо охорони природи.
• Масштаб заходів: Щороку до заходів на День довкілля долучаються тисячі українців, які прагнуть зробити свій внесок у збереження навколишнього середовища.
• Екологічні ініціативи: Багато екологічних ініціатив та проєктів в Україні започатковуються саме в цей день, що сприяє розвитку екологічного руху в країні.

В Україні День довкілля святкується масштабними еко-акціями та громадськими заходами. Люди з різних куточків країни виходять на вулиці, щоб прибрати сміття, висадити дерева та кущі, очистити береги річок та озер. У школах та університетах проводяться тематичні уроки та лекції, де учні та студенти дізнаються більше про екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. Волонтерські організації організовують кампанії з розподілу інформаційних матеріалів, які підвищують обізнаність населення про важливість охорони довкілля. Це свято надихає українців дбати про навколишнє середовище та робити конкретні кроки для його збереження.

Вітаємо з Українським Днем навколишнього середовища! Нехай ваше серце відгукується на заклик природи і допомагає створювати чисте і здорове довкілля для майбутніх поколінь.

Щороку навесні із настанням тепла і пробудженням рослин активізуються іксодові кліщі. Ці небезпечні для людей і тварин істоти найбільш активні у квітні–червні та серпні–жовтні.

Зустріти кліща можна не тільки в лісі, парку чи сквері, а й на будь-якому газоні. Найчастіше вони сидять у траві, на висоті 20–60 см, і лише зрідка потрапляють на невисокі кущові рослини.

Іксодові кліщі можуть переносити збудників небезпечних захворювань людини і тварин, зокрема, кліщового енцефаліту, бореліозу (хвороба Лайма), а також хвороби Міямото. Збудники потрапляють у наш організм під час присмоктування кліща.

Як уберегтися від кліщів

• Подбайте про відповідне вбрання перед прогулянкою. Обирайте закрите взуття й одяг: найбільш безпечним буде одяг із довгими рукавами, світлого кольору, бажано вдягнути штани й заправити їх у шкарпетки.
• Покривайте голову головним убором — кепкою, панамкою, косинкою — і закрийте шию.
• Перед прогулянкою для захисту скористайтеся репелентом — спеціальним засобом, найчастіше у вигляді аерозолю, що відлякує кліщів. Дотримуйтеся інструкції з використання засобу. Обов’язково зверніть увагу на тривалість його дії та не забувайте використовувати повторно, коли час дії мине.
• На прогулянці тримайтеся ближче до центру стежки та не заходьте в траву обабіч: саме там кліщів найбільше.
• Звільніть місце для привалів від хмизу, гілок, сухої трави в радіусі 20–25 м.
• Увага: коли кліщ чіпляється до вашого одягу, то залишається нерухомим, аж доки ви припините активно рухатись, сядете чи ляжете. Саме тоді нападник починає шукати місце прикріплення до тіла — повільно переміщується знизу вгору. Цей процес може тривати від 30 хв до трьох і більше годин, ба навіть кілька днів.
• Оглядайте себе та своїх близьких щодвігодини прогулянки. Відчути укус кліща майже неможливо: тварина виділяє анестетичну речовину, що знеболює укус. Потрібен ретельний огляд, оскільки вкусити може й так звана німфа — молодий дуже маленький кліщ.
• Одразу після повернення додому ще раз огляньте близьких, дітей і себе: найкраще це зробити в білій ванні з добрим освітленням. Ретельно обстежте своє тіло, особливо ділянки, покриті волоссям.
• Удома виперіть і попрасуйте одяг. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а і згодом, перекочувавши з одягу. Не варто залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Просте витрушування не допоможе позбутися кліща.
• Перевірте речі, які принесли з прогулянки (підстилки, сумки тощо).
• Якщо на природу брали домашнього улюбленця — його також слід оглянути на наявність кліщів.

Як проводити огляд

Почніть огляд знизу, від ступень, і поступово піднімайтеся вгору:

• лінія шкарпеток;
• підколінна впадина;
• нижня лінія трусів (пах), верхня лінія трусів;
• нижня лінія бюстгальтера, верхня лінія бюстгальтера;
• комір сорочки;
• лінія волосяного покриву на голові, вуха;
• волосся та шкіра голови — промацайте їх руками.

Важливо! Від ретельності огляду залежить ваше здоров’я. Такий простий огляд має стати звичкою.

Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, найчастіше помічають через 2–3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується в розмірах.

Які захворювання можуть викликати укуси кліща

Не всі кліщі переносять збудників небезпечних захворювань, однак їхні укуси можуть загрожувати людині близько 150 недугами. Найбільш небезпечні з них:

• Кліщовий вірусний енцефаліт;
• Хвороба Лайма;
• Гранулоцитарний анаплазмоз;
• Моноцитарний ерліхіоз;
• Крим-Конго геморагічна гарячка;
• Геморагічна гарячка з нирковим синдромом;
• Туляремія.

Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової й серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100 %.

Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, блювоти, порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках — до летальних наслідків. Вірус зберігається в організмі іксодового кліща, який може потрапити на ваше тіло із землі, кущів та високої трави. Заразитися можна не лише під час кровоссання кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу.

Що робити, якщо ви виявили на тілі кліща

• Одразу зверніться до лікаря. У травмпункті вам допоможуть витягнути кліща і проконсультують щодо подальших дій.
• Якщо поблизу немає лікаря, видаліть кліща самостійно. Для цього можна використовувати спеціальний пристрій для видалення кліщів, що продається у ветеринарних аптеках («кліщосмик»). Треба притиснути його до шкіри, підсунути під кліща, акуратно розхитати «кровопивцю» з боку в бік (адже хоботок надійно «зацементовано» в ранці слиною тварини), а тоді повільно викрутити нападника (крутити можна в будь-який зручний для вас бік).
• Якщо пристрою немає, зробіть це пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, або пінцетом чи петлею з нитки. Витягайте кліща поволі — без ривків!
• Важливо видалити кліща разом із хоботком. Якщо ж він відірвався, видаліть рештки стерильною голкою.
• Після видалення кліща ранку потрібно змастити антисептиком, а руки вимити з милом.

Що робити далі

Видаленого кліща необхідно помістити у флакон, пробірку, іншу чисту посудину, покласти туди ж маленький шматочок травини та щільно закрити кришку. За направленням лікаря-інфекціоніста в лабораторній мережі здійснюють дослідження кліщів на наявність збудників.

Також протягом трьох тижнів спостерігайте за своїм станом: щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи почервоніння на шкірі, яке продовжує збільшуватися, — негайно зверніться до лікаря.

Пам’ятайте алгоритм дій у разі укуса кліща

• Не тиснути;
• Не виривати;
• Не заливати олією або спиртом;
• Акуратно викрутити обертальними рухами пінцетом або через марлю;
• Продезінфікувати місце укусу;
• Віднести кліща в лабораторію;
• Здати кров на антитіла;
• За потреби пройти імунотерапію.

Щороку, 16 квітня, у світі відзначається День обізнаності про стрес – неспецифічну реакцію організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідну реакцію нервової системи.

Стреси спіткають нас усюди, особливо під час повномасштабного вторгнення, коли багато людей опинилися у стані хронічного стресу. Це одна із основних причин погіршення здоров’я, що особливо актуально в разі серцевого нападу або загострення перенесених раніше кардіологічних захворювань.

Завдяки зв’язку, який виникає в організмі між нервовою та серцево-судинною системами, навіть під час невеликого стресу частота серцевих скорочень збільшується поряд із підвищенням артеріального тиску. У той же час збільшується кровотік коронарними судинами (артеріями, які живлять серце) і, отже, серцевим м’язом. Все це призводить до підвищеної потреби серця в кисні. Небезпечними клінічними наслідками такого стану є: артеріальна гіпертензія, інфаркти, інсульти, аритмії і тромбози.

Важливо пам’ятати: після фази гіперактивності, у якій, наприклад, ми перебували весь день, цілком закономірно настає фаза стабілізації, а потім — виснаження. Аби не дійти до останньої фази, треба почати вчасно піклуватися про себе. Треба робити все, що можливо, щоби ви могли хоча б на якийсь час «відключатися». Адже, якщо після фази виснаження, доведеться знову реагувати, нервова система може не витримати навантаження.

Швидкі дії, які допоможуть впоратися зі стресом:

• Нервова система влаштована так: коли небезпечно тілу, усі знання не засвоюються. Тож перше, що треба зробити, — повернути безпеку своєму тілу.
• Безпека для людей – це про режим дня, рутину. Робіть, усе, що ви запланували, якщо це можливо.
• Пам’ятайте, що потрібно пити воду. Коли симпатична система активна, у нас пересихає в роті. Якщо не хочете пити, хоча б змочіть губи чи пополощіть рот.
• Треба їсти чи принаймні жувати. Коли ми жуємо, нервова система виходить зі стану паніки.
• Слідкуйте за тим, аби ви та діти ходили в туалет. Якщо в стресовій ситуації ви відчуваєте, що з кишківником щось відбувається, це абсолютно нормально.
• Візьміть у ліву руку якийсь предмет, який можете проконтролювати. Коли ми беремо щось у ліву руку, то, фактично, беремо під контроль усе, що відбувається в правій півкулі мозку. Усі тривожні думки й образи – це зокрема робота правої півкулі.
• Підтримуйте свої емоції. Дайте собі можливість проявити емоції, які відчуваєте. Якщо важливо плакати чи злитися, так і робіть.
• Слідкуйте за диханням. Робіть вдих на 2 такти, а видих – на 4 чи 6. Тобто, затримуйте дихання. Дітям можна давати скоромовки, щоби вони говорили їх на видиху.

Позитивні новини. Гарні новини створюють відчуття покращення життя, а отже позитивно впливають на нашу нервову систему, самопочуття та настрій. Я не прибічник «позитивного мислення», що треба тільки хороше шукати в житті, адже це обмежує наше адекватне сприйманні реальності. Однак, обмежувати себе тільки негативом теж не варто, адже погані новини стимулюють і посилюють стресову реакцію.

Соціальна підтримка. Можливість розділити з кимось свої думки і почуття, бути в колі друзів, близьких, однодумців. Сюди ж – волонтерство, терапевтичні групи, групи підтримки та інші заходи, де ми можемо бути в колі інших людей

Пам’ятайте – стреси часті супутники нашого життя. Важливо навчитися ними керувати, зберігати спокій, протистояти негативним наслідкам стресу та впливу на здоров’я.

Бережіть себе і Україну!

Разом ми подолаємо все!

Щороку 15 квітня уся світова спільнота відзначає День лікаря – лаборанта, фахівця з лабораторної діагностики.

Лабораторна діагностика є одним із пріоритетних напрямів медицини. За відсутності якісних результатів лабораторних досліджень стають неможливими постановка клінічного діагнозу, спостереження за динамікою розвитку хвороби, контроль за ефективністю та безпекою лікарської терапії.

Фахівець лабораторної ланки не має права на помилку. Правильна діагностика являється основою успішного лікування. Своєчасні лабораторні дослідженння дають можливість розпізнати та попередити низку захворювань та значно поліпшити якість життя.

У Міжнародний день фахівця з лабораторної діагностики, вітаємо людей, які присвятили своє життя лабораторній медицині. Здоров’я, миру, добробуту, легкого освоєння нового обладнання та натхнення в роботі і подальше, цікавого досвіду, оптимізму, здійснення мрій та професійних успіхів у важливій праці!

Працюємо. Вистоїмо. Переможемо!

За ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я, день народження Джеймса Паркінсона, 11 квітня, оголошено Всесвітнім днем боротьби з паркінсонізмом. Символом міжнародного руху став червоний тюльпан, який було встановлено на Люксембурзькій конференції, присвяченій 9-му Всесвітньому дню хвороби Паркінсона у 2005 році.

Головна мета заходу – підвищити поінформованість суспільства про це захворювання, надати психологічну та моральну підтримку хворим паркінсонізмом та їх сім’ям. Паркінсонізм — загальний термін, котрий використовують для опису симптомів тремору, м’язової ригідності та повільного руху. Хвороба Паркінсона є найпоширенішим типом паркінсонізму.

Хвороба Паркінсона (ХП) – це хронічно прогресуюче захворювання центральної нервової системи, головними ознаками якого є порушення пластичності рухів. Ця недуга входить до числа чотирьох найбільш частих нейродегенеративних захворювань у людей похилого віку, вражає приблизно 1% осіб старше 65 років. Згідно зі статистикою МОЗ, в Україні зареєстровано понад 23 000 людей із хворобою Паркінсона, кожного року про цей діагноз дізнаються від лікарів близько 2 500 українців. Симптоми хвороби Паркінсона зазвичай починають розвиватися, коли близько 80% нервових клітин у субстанції мозку nigra втрачені, що призводить до чотирьох ключових моторних симптомів: тремор рук і ніг в стані спокою, ригідність і скутість верхньої частини тулуба, сповільненість рухів, порушення координації і контролю рухів. Окрім рухових симптомів хвороба Паркінсона супроводжується і немоторними ознаками: болями, порушеннями сну, закрепами, проблемами із сечовипусканням, порушеннями мовлення, депресією, тривожними станами, втомою. Велике значення у розвитку хвороби мають генетична схильність, вік і фактори зовнішнього середовища (пестициди й гербіциди, що використовуються в сільському господарстві та в транспорті або промислові забруднення). Взаємодія цих факторів ініціює процеси дегенерації у нейронах стовбура головного мозку. Якщо не лікуватися, людина втрачає здатність рухатися самостійно і потребує постійної сторонньої допомоги. Тому необхідно виявити проблему якомога раніше. Існують спеціальні методи діагностики, які допомагають виявити хворобу Паркінсона на ранніх стадіях. Це спеціальні неврологічні тести, нейропсихологічне тестування, МРТ, ПЕТ, електронейроміографія тощо.

 Запобігти хворобі Паркінсона допоможе органічне харчування, свіжі овочі (броколі, шпинат, зелень, брюссельська капуста, спаржа), вітаміни, регулярні фізичні вправи, ходьба, їзда на велосипеді, уникання стресу (у складній життєвій ситуації намагайтеся відшукати позитивні моменти). Сучасні досягнення у вивченні патогенезу хвороби Паркінсона, створення нових лікарських препаратів та розроблення сучасних схем їх застосування дозволяють досягнути оптимальної якості життя пацієнтів на тривалий час.

У разі наявності симптомів хвороби Паркінсона необхідно звернутися до сімейного лікаря для подальшого обстеження.

Дев’ять десятих нашого щастя залежить від здоров’я. 

(А. Шопенгауер) 

7 квітня щорічно відзначають Всесвітній день здоров’я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров’я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров’я кожної людини і людства в цілому.
У наш час здоров’я – це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно з даними вчених, здоров’я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлене способом життя людини, близько 40% – соціальними і природними умовами життя, 10% становить спадковість.

Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував: яка діяльність людини – такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий – необхідність вести здоровий спосіб життя була актуальною як у стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий спосіб) є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров’я навіть у складних екологічних та соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. Саме тому популяризація здорового способу життя, а також формування уявлення про здоров’я значною мірою залежить від нас самих.

Тільки здорова людина може ефективно працювати, створити міцну сім’ю, приносити максимальну користь суспільству. Державна політика у сфері охорони здоров’я перш за все має бути спрямована на поліпшення якості життя всіх громадян, оздоровлення навколишнього середовища, демографічної ситуації, раціональне використання асигнувань на охорону здоров’я, реалізацію міжгалузевих стратегій, спрямованих на формування та заохочення здорового способу життя, профілактику захворювань, зміцнення здоров’я всіх верств населення в рамках стратегії, яка втілюється у всіх країнах Європи під назвою «Здоров’я для всіх».

У всьому світі вже визнано, що до якого б рівня досконалості не доводилась діагностика захворювань та їх лікування, зупинити зростання хронічних та інфекційних захворювань неможливо, якщо серйозно не займатись профілактикою, однією з важливих складових якої є підвищення рівня медичної та санітарної культури населення, формування здорового способу життя. Тільки усвідомлення взаємної відповідальності влади та кожного громадянина за стан справ у державі здатні змінити ситуацію в сфері охорони громадського здоров’я на краще.

7 найважливіших правил здорового способу життя:
– Правило №1. Найважливіше при здоровому способі життя – це харчування. Правильне харчування! Більше фруктів і овочів, продуктів, наповнених корисними для нашого організму речовинами.
– Правило №2. Активність, активність і ще раз активність! Будьте активними, життєрадісними і відкритими до світу.
– Правило №3. Здоровий спосіб життя жодним чином не сумісний зі шкідливими звичками: куріння, вживання алкоголю і тим більше наркотиків.
– Правило №4. Основа здорового способу життя – правильний розпорядок дня. Що значить правильний розпорядок дня? Це, перш за все, 8-годинний здоровий сон.
– Правило № 5. Одне з найважливіших правил здорового способу життя – це позитивний настрій! Не зациклюйтеся на невдачах і промахах.
– Правило №6. Здоровий спосіб життя – це так само дбайливе ставлення до себе! Себе треба любити, про себе потрібно піклуватися.
– Правило №7. Вести здоровий спосіб життя легше не поодинці, а в компанії. В ідеалі, звичайно, потрібно, щоб усі навколо дотримувалися такої ж життєвої позиції.

Бути здоровим – вимога часу, яка має безпосередній стосунок до Всесвітнього дня здоров’я. Здоров’я – це життєва енергія, натхнення і задоволення від насиченого подіями життя. Це здатність ставити цілі і досягати їх, максимально реалізовувати свій потенціал. Піклуватися про своє здоров’я – це актуально, модно і престижно.

Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.

Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції

Прогресивне людство зберігає пам’ять про Пилипа Орлика, насамперед, як про автора першої в історії людства конституції демократичного суспільства.

Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише сімдесят років потому.

Також відомого як аскорбінова кислота. Це одна з основних органічних речовин, необхідних для нормального функціонування організму людини.

• Вітамін С бере участь у процесах метаболізму, захищає білки, ліпіди, вуглеводи від пошкодження активними формами кисню. Допомагає засвоювати залізо.
• Він потрібен для синтезу гормонів, важливих для серцево-судинної системи.
• Підтримує здоровий вигляд шкіри.Вітамін С необхідний для створення колагену, який відповідає за пружність і тонус шкіри. Сприяє захисту від ультрафіолетових променів.
• Вітамін С є сильним антиоксидантом. Низький його рівень може порушити здатність мислити та запам’ятовувати.
• Його дефіцит викликає захворювання під назвою «цинга», що проявляється кровотечами та ламкістю судин.

Найкращими джерелами вітаміну С є фрукти та овочі. Проте варто пам’ятати, що вітамін С в їжі легко руйнується внаслідок термічної обробки. Тому рекомендовано вживати овочі та фрукти в сирому вигляді.

Величезні дози вітаміну С можуть спричинити: діарею, нудоту, блювоту, печію, спазми в животі, головний біль, безсоння.

Найбільше знаходиться в таких продуктах: цитрусові, ківі, болгарський перець, броколі, петрушка, смородина, полуниця.

Вживайте фрукти й овочі, багаті вітаміном С, не лише для захисту від застуди та інших недуг! Вітамін С – запорука гарного настрою!

Сьогодні, 4 квітня – Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року проблема мін і вибухонебезпечних залишків війни набула особливої гостроти, хоча рф забруднювала українську землю останні 8 років поспіль. 

І якщо через першу хвилю російської збройної агресії проти України у 2014 році очистки потребувало близько 16 тисяч квадратних кілометрів Луганської та Донецької областей, сьогодні, за попередніми оцінками, йдеться вже про80 тисяч квадратних кілометрів території України. 

російські окупанти невпинно продовжують сіяти на українській землі смерть і каліцтва. В той час, як весь цивілізований світ відмовляється від протипіхотних мін та забороняє їх використання, рф збільшує масштаби їхнього застосування в Україні та навіть випробує протипіхотні міни нового зразка, такі як ПОМ-3 («Медальйон») та інші.

російська федерація воює не лише з українськими Збройними Силами, але й з цивільним населенням України, грубо порушуючи закони та звичаї війни. російські військові масово встановлюють заборонені міжнародним правом міни-пастки, відступаючи мінують продовольчі об’єкти, приватне житло і трупи людей.

Військові злочини російських окупантів спрямовуються навіть проти українських дітей. Загарбники свідомо мінують іграшки та блискучі предмети, на які можуть звернути увагу саме малюки. Так вони хочуть вбити наше майбутнє. 

На жаль, через російську повномасштабну війну значна робота, проведена спільно з міжнародними партнерами з очищення територій, зведена нанівець. Водночас, зростає актуальність просвітницьких заходів. Знання щодо мінної небезпеки, які пересічні українці, передусім діти, встигли отримати з 2014 року, ще врятують не одне життя.

Вже зараз підрозділи Збройних Сил України, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур, щоденно ризикуючи життям, здійснюють операції з розмінування звільнених територій. Проте, основна робота почнеться після повного виведення російських військ з території України.

А поки ми закликаємо українців проявляти максимальну пильність, пам’ятаючи про мінну небезпеку, щоб зберегти власні життя – найвищу цінність для нашої держави. 

Ми також закликаємо світову спільноту посилити підтримку України і вжити всіх заходів для наближення перемоги України над російськими загарбниками, яка зупинить катастрофічне збільшення кількості жертв мін та вибухонебезпечних предметів в серці Європи.

29 березня 2025 року проводиться всесвітня кампанія Година Землі, яка організовується Всесвітнім фондом природи.

А чи  знали ви?   Знак «+»  на  логотипі  «Година  Землі»  символізує,  що  кампанія триває не більше 60 хвилин.

Година Землі - міжнародна подія, яка традиційно відбувається весною в останній суботній день березня. У період з 20:30 до 21:30 з урахуванням місцевого часу учасники акції добровільно відключають світло та електротехнічні прилади в знак підтримки розумного відношення до природи, її ресурсів. Ціль акції Година Землі ховається не в економії електроенергії, як може здатися на перший погляд. Короткий проміжок занадто малий для помітного збереження енергії в масштабах світу. Відключення символічно показує єдність людей у захисті природи.

Учасниками заходу виступають як приватні особи, так і державні, громадські, приватні підприємства. На годину жителі виключають світло в квартирах, організації відключають підсвітку пам’яток, будівель, мостів.

Ідея акції по відключенню електроенергії з’явилася у відділенні фонду захисту дикої природи (WWF Австралії). Ініціатори в 2004 році виступили з пропозицією звернути увагу австралійців на негативні кліматичні зміни. Розроблена концепція отримала назву «Велике клацання». У першій акції, проведеній в 2005 році брали участь більше двох мільйонів жителів Сіднея, 2100 організацій. У наступному році назву змінили, щоб перенести акцент із простого виключення світла до глобальних проблем планети. «Година Землі» отримала міжнародний статус, у 2008 році до проведення акції приєдналися 35 держав світу, понад чотири сотні міст, понад сотні мільйонів людей. Екологічну ініціативу підтримали жителі різних країн, так як кліматичні зміни торкнулися всіх народів.

 Щороку Годину Землі присвячують новій темі, яку висвітлюють у пресі, обговорюють на громадських та освітніх заходах. Акцію активно підтримує молодь різних країн, яка замислюється, що на неї чекає в майбутньому. Одна з актуальних тем останніх років – відкритість екологічної інформації, оперативність та точність. В даний час кліматичні зміни, проблеми забруднень води, повітря відбиваються на якості життя кожної людини.

Щороку 24 березня відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. У Всесвітній день боротьби з туберкульозом увагу світової спільноти привертають до критичних завдань для досягнення глобальних цілей Стратегії боротьби з туберкульозом. Експерти впевнені у тому, що програмний та комплексний підхід до реалізації цієї мети забезпечить виявлення осіб з найвищим ризиком захворювання, тестування на інфекцію та ефективність профілактичних заходів.

Україна першою в європейському регіоні оновила національні стандарти з надання медичної допомоги при туберкульозі відповідно до найновіших рекомендацій ВООЗ.

Оновлені стандарти медичної допомоги «Туберкульоз», що розроблені за активної участі фахівців Центру громадського здоров’я, затверджено 19 січня 2023 року наказом МОЗ України № 102.

Загалом впроваджені оновлення стосуються 6 пунктів Стандартів медичної допомоги «Туберкульоз»:

• охорона громадського здоров’я та профілактика туберкульозу;
• систематичний скринінг на туберкульоз серед груп підвищеного ризику розвитку захворювання;
• діагностика туберкульозу, в тому числі із лікарською стійкістю;
• лікування туберкульозу, в тому числі із лікарською стійкістю;
• ведення ВІЛ-інфекції та інших супутніх захворювань у людей із захворюванням на туберкульоз;
• ведення туберкульозу у дітей та підлітків.

.

Вірус SARS-CoV-2, туберкульоз та неінфекційні захворювання під час війни разом створюють руйнівну комбінацію, через що несуть збільшену загрозу громадському здоров’ю, впливають на соціальний та економічний добробут людей. COVID-19 також сповільнив активне виявлення випадків туберкульозу, оскільки й фінансові, і людські ресурси системи охорони здоров’я були перерозподілені на боротьбу із пандемією. Зважаючи на актуальність цієї проблеми для України, медичні послуги з діагностики та лікування туберкульозу увійшли до Програми медичних гарантій-2023 – переліку послуг, які держава гарантує пацієнту, адже у фокусі Програми – пацієнт та його потреби.

Фтизіатрична галузь в Україні проходить ряд змін – від впровадження сучасних підходів до діагностики та лікування до зменшення тривалості перебування пацієнта у стаціонарі. У 2023 році медичну допомогу наближено до пацієнта з туберкульозом, зокрема, через розвиток амбулаторної допомоги пацієнтам з туберкульозом. У Програмі медичних гарантій-2023 впроваджено пакети медичних послуг для спостереження за дорослими та дітьми, хворими на туберкульоз, зокрема і на первинному рівні надання медичної допомоги, а саме «Діагностика та лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз», а також пакет «Супровід і лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги».

Заклади первинної медичної допомоги можуть підписати з НСЗУ договір на надання допомоги хворим на туберкульоз, що наближує послугу до пацієнтів і забезпечує безперервність лікування. Після завершення лікування в стаціонарі пацієнти мають змогу лікуватися під наглядом свого лікаря, який контролює вживання пацієнтом ліків та результативність лікування, в більш комфортних умовах.

Як знизити ризик інфікування туберкульозом

Сучасні підходи до профілактики туберкульозу — це раннє виявлення, лікування та запобігання передачі туберкульозу через профілактику та контроль інфекцій та проби БЦЖ у дітей.

• Туберкульозні бактерії можуть перебувати в повітрі до 6 годин. Тому рекомендовано використовувати респіратор №95, який зменшує передачу туберкульозу на 50 %;
• Провітрювання: без вентиляції туберкульозні бактерії залишаються в повітрі впродовж декількох годин.
• Природне світло: УФ-світло знищує бактерії туберкульозу.
• Особиста гігієна: прикриття рота та носа під час кашляння чи чхання зменшує поширення туберкульозних бактерій.
• Варто відмовитися від куріння та вживання алкоголю.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду. 

10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну – одного з головних державних символів країни. 

Це свято було затверджене Кабінетом Міністрів України 7 грудня 2021 року. Саме 10 березня 1865 року вперше пролунав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Офіційно його музичну редакцію було прийнято Верховною Радою України 15 січня 1992 року.

Так, Гімн України дуже символічний, має глибокий і пророчий сенс для нашого народу. Особливо сьогодні, коли українці, продовжують творити історію нашої незламності, ціною власних життів, виборюють нашу самобутність і волю.

Але допоки є Україна, один із головних символів нашої держави - звучатиме у кожному її куточку.

Адже коли звучить Гімн, ми всі єдині! А відтак жодному ворогу не вдасться зламати наш дух, знищити наш народ і нашу країну.

Слава Україні! Героям Слава!

Смійся, лютий враже!

Та не дуже, бо все гине —

Слава не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Щороку в березні українці  згадують і вшановують Тараса Шевченка. Усе в його творчості для нас болюче й злободенне, щире й глибоке, незламне і справжнє. Його доробок – ключ до більш глибокого розуміння потреб, болю, прагнень усього українського народу.

Тарас Шевченко -  справжній геній, вірний син України, багатогранний і часом складний, як саме життя, але він – надзвичайно сильна духом людина. Тарас Шевченко впродовж усього свого життя вогненним словом боровся проти неправди, кайданів – не лише царських, панських, а й, насамперед, духовних, якими був скований та ув’язнений віками його рідний народ.

Сьогодні ми є безпосередніми творцями вільної України, що знають, якою ціною здобувається і захищається свобода, як важко рвуться ті «кайдани» і як досі прагнуть нас лишити рабами, ще дужче скувати.

Хоча ми живемо, як і передбачав Тарас Шевченко, «в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій», за нашу волю в протиборстві з агресором досі змушені віддавати свої життя кращі сини й доньки України.

Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його віршовані пророцтва, в кожному живе його дух і кожен з нас  знаходить в його творах  щось  близьке і співзвучне.

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра

Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте, В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Серед різних захворювань ока глаукома посідає особливе місце. Причина цього полягає навіть не в тому, що даним терміном, по суті, називають не один певний недуг, а цілу групу, яка налічує понад 60 патологій, а в тому, що при загальному непримітному перебігу, фінал у кожній з них один: невиліковна сліпота. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), зараз вже більше 5 млн. людей втратили зір внаслідок глаукоми, що становить 13,5% від усіх випадків сліпоти в світі.

6 березня у всьому світі відзначається «Всесвітній день боротьби з глаукомою». Цей день почав проводитися з 2008 року за ініціативою Всесвітньої асоціації товариств глаукоми - WGA і Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою - WGPA.

Глаукома - захворювання очей, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Початок недуги підступний і протікає безсимптомно. Якщо лікування цього захворювання не проводиться, то поступово починає звужуватися поле зору - людина перестає помічати розташовані збоку об’єкти, надалі хвороба призводить до прогресуючого зниження зору, причому з часом можлива повна його втрата. На жаль, зір, втрачений внаслідок глаукоми, не підлягає відновленню.

За даними Міжрегіональної громадської організації «Асоціація хворих глаукомою», в даний час глаукома - одна з основних причин сліпоти та слабкозорісті. Кількість глаукомних хворих у світі вже доходить до 100 млн. чоловік. При цьому з 28 млн. сліпих у світі майже кожен п’ятий втратив зір у зв’язку з цим захворюванням.

«Світильник для тіла є око» - говориться в Біблії. Бережіть свій зір, систематично відвідуйте окуліста.

 Пам’ятайте - найважливішим чинником для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення!

Звук є частиною нашого життя, але ми часто не помічаємо, наскільки важливим є слух для нашого добробуту. 

3 березня  ми відзначаємо Всесвітній день слуху – день, коли ми згадуємо про те, наскільки важливо дбати про наш слух та як ми можемо зберегти його на майбутнє.

Метою цього дня є привернення уваги людства до вушних хвороб та завчасної профілактики (гігієна, лікування інфекційних та простудних захворювань, свідоме користування навушниками, уникнення сильного шуму тощо).

Згідно зі статистикою, більше 5% населення світу стикається з проблемами зі слухом, що може впливати на їх повсякденне життя, роботу та соціальну взаємодію. 

Проте, більшість з нас не знає, як дбати про наш слух та як запобігти проблемам з ним.

Цікаві факти:

• За статистикою, жінки втрачають слух рідше, ніж чоловіки.
• Доведено, що навушники сприяють збільшенню бактерій у вухах у 700 разів, також навушники здатні порушити процес вушного самоочищення.
• Вуха допомагають людині тримати рівновагу, але вушні інфекційні захворювання цьому заважають.
• Цікаво, що звук моря з мушлі – це насправді звук венозної крові у вухах. 

Пропонуємо декілька порад, які допоможуть зберегти Ваш слух на майбутнє:

• Користуйтеся засобами захисту від шуму при роботі зі звуковим обладнанням.
• Знижуйте гучність музики/телевізора вдома, в автомобілі та, особливо, у навушниках!
• Користуйтеся засобами захисту від води під час плавання та в душі.
• Регулярно проходьте обстеження слуху та звертайтеся до лікаря при будь-яких проблемах зі слухом.

Поради для батьків:

• стежте, щоб у вуха дитини не потрапляла брудна вода; 
• не «шльопайте» дитину, особливо по вухах; 
• навчайте дітей не вставляти у вуха сторонні предмети; 
• у разі будь-яких тривожних симптомів негайно звертайтеся до лікаря.

Давайте разом вшануємо Всесвітній день слуху, дбаючи про наш слух та допомагаючи іншим зрозуміти, як важливо дбати про свій слух. 

За ініціативою європейської організації з вивчення рідкісних хвороб EURORDIS, найрідкісніший день в році — 29 лютого — офіційно отримав статус Міжнародного дня рідкісних захворювань (Rare Disease Day). У невисокосні роки свято відзначається 28 лютого.

Рідкісна (орфанна) хвороба – це хвороба, що рідко зустрічається в загальній популяції населення, загрожує життю або хронічно прогресує, призводить до смерті або інвалідності. За затвердженим міжнародним нормативом поріг віднесення того чи іншого захворювання до рідкісних припадає на частоту менше 1 з 2 000 громадян.

Головна мета цього дня – підвищити розуміння суспільством рідкісних захворювань, їх вплив на життя пацієнтів у всіх аспектах, визначити рідкісні захворювання одним з пріоритетів для системи охорони здоров'я, привернути увагу до розвитку досліджень, необхідних для безпечної та ефективної підтримуючої терапії та лікування рідкісних захворювань, показати, що, незважаючи на рідкість таких пацієнтів – вони мають рівне право на медичну допомогу, навчання, доступ до соціального життя.

Незважаючи на різні симптоми і наслідки рідкісних захворювань, проблеми більшості хворих, у яких вони спостерігаються, схожі. Це недоступність правильної діагностики, запізнення з встановленням діагнозу, відсутність якісної інформації, а часто і наукових знань про захворювання, важкі умови соціалізації, відсутність якісної медичної допомоги та труднощі в отриманні лікування та догляду.

Приблизно 80% рідкісних захворювань мають генетичний характер. Загалом, за оцінками експертів, у світі налічується близько 6 - 8 тисяч небезпечних для життя рідкісних хвороб, 75% з яких зачіпають пацієнтів дитячого віку.

Серед них зустрічаються вельми екзотичні недуги: синдром кабукі (в Європі зафіксовано близько 300 випадків), синдром Паллістера-Кілліана (в Європі – 30 випадків), прогресувальна кісткова гетероплазія, хвороба Німана-Піка, хвороба Гоше.

Однак, є й такі, що зустрічаються найчастіше: муковісцидоз, гемофілія, мієлома, спінальна м'язова атрофія, хвороба Альцгеймера, хвороба Гентінгтона та інші.

В країнах ЄС вже розроблені програми щодо ранньої діагностики та лікування громадян з рідкісними захворюваннями.

В Україні 15 квітня 2014 року було підписано Закон України № 1213-VII «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо забезпечення профілактики та лікування рідкісних (орфанних) захворювань», згідно якого держава має забезпечувати заходи з профілактики рідкісних (орфанних) захворювань та організацію надання громадянам, які страждають на такі захворювання, відповідної медичної допомоги. 

Згідно з ним громадяни, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безперебійно та безоплатно забезпечуватимуться необхідними для лікування цих захворювань ліками та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання відповідно до їх переліку та обсягів, затверджених МОЗ України, у порядку, встановленому Урядом.

На виконання цього закону профільне міністерство затвердило відповідний Перелік, який містить 171 рідкісне (орфанне) захворювання із зазначенням кодів Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я 10 перегляду.

Рідкісне захворювання – не вирок. Своєчасно діагностована хвороба та розпочате лікування не лише покращує якість життя, а й може врятувати його!

День української жінки – нове свято в Україні, яке пропонується відзначати 25 лютого, у день народження видатної поетеси Лесі Українки. Ця ініціатива спрямована на вшанування українських жінок та їхнього внеску в історію та культуру країни.

День української жінки – це національне свято, яке має на меті вшанувати роль жінок у становленні та розвитку українського суспільства. Його запропонували відзначати 25 лютого – у день народження видатної поетеси, драматургині, громадської діячки та символу незламності українського духу Лесі Українки.

Протягом багатьох століть українські жінки відігравали ключову роль у культурному, політичному та соціальному житті країни. Вони були не лише берегинями родинного вогнища, а й активними учасницями визвольних рухів, державного управління, науки та мистецтва.

Встановлення Дня української жінки є важливим кроком у формуванні національної ідентичності, адже це свято:

• підкреслює внесок жінок у боротьбу за незалежність України та розвиток її культури;
• змінює радянські традиції, оскільки 8 березня в Україні має суперечливе сприйняття через його радянське минуле;
• вшановує видатних українок – Лесю Українку, Ольгу Кобилянську, Марію Заньковецьку, Соломію Крушельницьку, Катерину Білокур та багатьох інших, хто залишив слід в історії;
• популяризує сучасні досягнення жінок у політиці, науці, бізнесі, армії та інших сферах.

Відзначаючи День української жінки 25 лютого, ми не лише вшановуємо пам'ять Лесі Українки, але й підкреслюємо важливість національних цінностей і традицій.

Нехай це свято стане символом поваги та вдячності всім українським жінкам за їхню мудрість, силу та любов.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

(Максим Рильський)

21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у жовтні 1999 року, де було наголошено на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для об’єднання суспільства, формування нації і зміцнення держави. Головна мета Міжнародного дня рідної мови – сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. ЮНЕСКО також виступило за активну взаємодію культур, зокрема, в мовних питаннях, адже саме мова вважається важливим інструментом розвитку духовної спадщини.

Рідна мова для кожної людини – це важливий елемент культурної свідомості. Мова накопичує досвід і традиції попередніх поколінь і передає їх нащадкам. Однак багато мов у світі, а їх зафіксовано близько 6000, знаходяться на межі повного зникнення. Деякі мови вже не мають живих носіїв, тому експерти визначають, що вивчення іноземних мов сприятиме збереженню лінгвістичного багатства планети.

Рідна мова дорога для кожної людини. Нею ми промовляємо свої перші слова, висловлюємо думки, навчаємося. Вона є тим, що підтримує нас протягом всього життя, навчає повазі до себе, до історії свого народу, культури і до інших людей.

Українська мова пройшла довгий і нелегкий час у своєму розвитку. Незважаючи на всі перешкоди і труднощі, для багатьох мільйонів людей вона залишається рідною і прекрасною. Хочеться сподіватися, що наша рідна мова, мова наших батьків, стане такою ж рідною і для наших дітей, що краса і сила українського слова приверне до себе серця інших людей.

В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року. Тоді з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин України Президент України підписав розпорядження про відзначення цього свята.

Саме ми, заради наступних поколінь, повинні шанувати, берегти і розвивати нашу рідну мову, бо з нею майбутнє наше і нашої держави.