Новини

Щорічно, 20 травня лікарі, які спеціалізуються на травматології та ортопедії, відзначають своє професійне свято. Свято бере свій початок у 1971 році, коли ООН виступила за утвердження Всесвітнього дня травматолога, щоб нагадати усьому світу про важливість даного медичного напрямку.

Лікарі-ортопеди-травматологи займаються діагностикою, профілактикою, лікуванням та відновленням суглобів при отриманні різноманітних травм (переломи, вивихи, струси, розтягнення та розриви зв’язок, синдром тривалого здавлювання, рани, забої на суглобових ділянках).

Сучасна травматологія стрімко розвивається — гіпс і скальпель дедалі частіше поступаються новим методикам – малоінвазивним, ендоскопічним та мікрохірургічним.

На жаль, сьогодні в Україні до лікарів-ортопедів-травматологів звертається багато військових і цивільних, які отримали травми кінцівок під час бойових дій.

Ми приєднуємося до привітань лікарів-травматологів та бажаємо, щоб ваша сумлінна праця увінчалася шаною і достатком, а тепло людської вдячності зігрівало вас і додавало сили та енергії!

Професійне свято «День пульмонолога» лікарі-пульмонологи відзначають 17 травня.

Пульмонологи - це лікарі-терапевти, які спеціалізуються в діагностиці та лікуванні захворювань дихальної системи нашого організму. Хороший пульмонолог завжди знає, що складнощі з легенями можуть бути надто тяжкими, тому завжди уважно проводить обстеження кожного пацієнта.

Неможливо собі уявити людський організм без дихальної системи. А повітря - один з найважливіших компонентів, що дозволяє збагачувати клітини киснем, щоб дихати рівно і глибоко.

Своє професійне свято більшість лікарів-пульмонологів відзначають поза домашніх стін, оскільки медична служба те саме що міліцейська. В обов'язки лікаря-пульмонолога входить безліч функцій, основні з яких полягають у тому, щоб вчасно поставити діагноз і провести профілактичні заходи. А для цього, крім фундаментальних знань, фахівець з дихальної системи повинен добре орієнтуватися в технологіях, виходячи з вимог, які висуває сучасне суспільство.

На з'їздах фтизіатрів і пульмонологів, які проводяться в Україні регулярно, найбільш гостро стоїть питання, що стосується туберкульозу. Саме ця хвороба посідає перше місце в структурі смертності і набуває статусу загальнодержавного значення.

Вітаємо  з професійним святом. Ваша професія – це щоденна праця, що несе добро, турботу і світло, що дозволяє людям знову ставати здоровими. Бажаємо  досягнення значних результатів у медицині, успіху, миру, доброзичливих пацієнтів, бадьорості та оптимізму. З Днем пульмонолога!

Я встану рано-вранці, на світанку,
Як спалахне на квіточці роса.
Вдягну найкращу в світі вишиванку
І оживе, засвітиться краса
В промінні сонця. І моя сорочка
У рунах, в квітах зразу оживе...
З чарівних квітів я сплету віночка
Й над світом щира пісня попливе.

Щорічно у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки

День вишиванки – справжнє народне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та вшанування етнічного вишитого українського одягу. Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. 

Вишиванка – це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. Крізь віки український народ проніс любов до вишиванки та зберіг особливості її створення. Кожен регіон України має свої унікальні та оригінальні мотиви та орнаменти на одязі.

Зараз День вишиванки має особливий сенс – українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя на страшній війні. 

Родина - це таке маленьке слово,
А скільки ж в ньому сенсу, доброти. 
Це - мами перша колискова,
Це - батьків прояв теплоти.
Це все. Що може бути краще 
За рідних й дорогих людей?
Не покидай ти їх нізащо,
Бо це все рідне, це твоє.
Родина - це не просто термін,
Який у словнику знайдеш.
Родина - тихий серця шепіт,
З яким ти по життю ідеш.
Нехай усе біжить, минає,
Та ти не будеш в самоті.
Родина - щось насправді справжнє 
З того, що маєш у житті.
(Валерія Кропивна)

У 1989 році Асамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім’ї. Мета – поглиблення розуміння питань родини, об’єднання можливостей різних країн для вирішення всіх найсерйозніших питань, пов’язаних із сім’єю. Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає.
А 20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім’ї, який відзначається щороку 15 травня. На думку тодішнього генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї – єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою. Родина як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки родині міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу. У всі часи за ставленням держави, а також за становищем родини в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз родини та держави – необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян. З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона є джерелом любові, поваги, солідарності та прихильності, тим, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.

У багатьох країнах світу відзначають День матері . В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

12 травня відзначається Всесвітній день медичної сестри.

Медсестри — не просто молодший медперсонал. Вони, як і лікарі, кожні п’ять років складають іспит на профпридатність. Крім широких медичних знань, медсестри мають безліч прекрасних якостей, найважливіше з яких — доброта. Їх тішить стукіт серця, очі, що відкрилися, і самостійне дихання чужих людей.

Саме медсестри піклуються про пацієнта вдень і вночі, переживають з ним усі труднощі та допомагають одужати. А з якою легкістю сестри розбираються в морі пігулок і як спритно управляються з голками, вимірюють тиск, беруть аналізи та видають довідки! Без них нічого не працює ні на посту, ні в реанімації, ні в приймальному відділенні, ні в кареті швидкої.

 Нехай їхні уколи будуть безболісними, перев’язки легкі, а пацієнти терплячі не тільки в Міжнародний день медичної сестри, а й кожну зміну.

Спільно з державами Європейського Союзу Україна відзначає День Європи.

І разом з усією вільною Європою 9 травня в Україні будемо відзначати День Європи. Європи об’єднаної, в основі якої має бути й буде мир. Європи нашої, частиною якої Україна завжди була, є й буде. 9 травня, ми будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм”.

Україна платить високу ціну за своє повернення до Європи. Небесна сотня поклала своє життя за цінності, які закладені у підвалини об’єднаної Європи: права людини, людська гідність, демократія і верховенство права. Коли українці стали щитом на шляху загарбників і обламала зуби ординцям, які у імперському засліпленні почали марити вже не тільки Києвом і Львовом, але й Берліном і Парижем, Європа почула й зрозуміла Україну. Ми відчули справжню підтримку і невдавану симпатію. Сьогодні Європейський Союз стоїть пліч-о-пліч з Україною у нашій боротьбі проти російської агресії, а членство України в ЄС вже нікому не здається фантастичним.  Синє європейське знамено з 12-ма зірками, що символізують повноту й досконалість майорить поруч з нашим синьо-жовтим стягом.

Україна потерпає від російських ударів та обстрілів,  жорстокості окупантів, які не зупиняються ні на день.

країна-агресор продовжує вести загарбницьку війну із застосуванням методів, що порушують закони і звичаї війни, призводять до знищення українських міст та інфраструктури, масового, жорстокого, цинічного вбивства мирного населення, у тому числі дітей.

На сьогоднішній день, увесь цивілізований світ разом з Україною протистоїть повномасштабному вторгненню країни-агресора, надаючи військову та іншу необхідну допомогу.

Зокрема, в умовах повномасштабної війни, важливу роль для українських громадян відіграє Товариство Червоного Хреста.

Щорічно 8 травня відзначають Міжнародний день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Головним завданням цієї організації є допомога всім людям що стали жертвами воєнних конфліктів, а також жертвам стихійних лих та катаклізмів. Червоний Хрест працює в понад 100 країнах Світу, у тому числі і в Україні.

У 1993 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН товариство Червоного Хреста України було визнано Міжнародним комітетом Червоного Хреста, у який входить Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця разом з Міжнародною Федерацією.

Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця – це найбільша гуманітарна організація у світі. Рух має в своїх лавах до 100 млн волонтерів та співробітників із 192 країн світу, які не залишаються осторонь російсько-української війни і працюють у посиленому режимі.

Разом з іншими волонтерами вони збирають кошти для біженців і поранених, забезпечують їх харчами, постільною білизною, одягом і по можливості помешканням. Вони завжди перші там, де потрібна їх негайна допомога, у тому числі, беруть участь у евакуації населення з «гарячих точок» та надають допомогу у місцях ліквідації наслідків ракетних ударів.

Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця є партнером  Товариства Червоного Хреста України, які зокрема, співпрацюють з міжнародними донорами, державним та приватними сектором задля допомоги постраждалому українському населенню,

які стоять пліч-о-пліч з Україною у її протистоянні державі-терористу і продовжують підтримувати Україну на шляху до Перемоги.

У ці травневі дні ми вшановуємо подвиг українського народу та його внесок у перемогу в Другій світовій війні, висловлюємо повагу усім борцям проти нацизму, віддаємо шану усім, хто відстоював суверенітет України. Жертовність нашого народу – неоціненна.

Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях.

Другий рік поспіль українці проводять цю памʼятну дату в умовах сучасної повномасштабної війни росії проти України, яку називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії та керівництва РФ.

Для нас протистояння російській агресії – це боротьба за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій агресивного сусіда, який заради досягнення мети не гребує ані воєнними злочинами, ані злочинами проти людства. У 1939–1945 роках ворогом були нацисти, а сьогодні це рашисти – російська версія імперського націоналізму та фашизму. Тому традиційне гасло цих пам’ятних днів «Пам’ятаємо – перемагаємо!» було дещо видозмінене на державному рівні і звучить так: «Перемогли нацистів – переможемо і рашистів!».

Доземний уклін, безмежна вдячність та глибока шана визволителям Батьківщини, адже завдяки ним ми гордо звемося українцями!

Дякуємо захисникам нашої держави усіх часів і поколінь. Саме їм ми зобов’язані мирним небом над головою.

Вічна пам’ять усім визволителям, які загинули за свободу і незалежність рідної землі.

Пам’ятаємо! Перемагаємо!

Слава Україні!

В Україні 1 Травня відзначається як свято весни і праці.

Протягом двадцятого століття цей день був і залишається символом єдності зусиль всіх, хто працелюбними руками і творчим розумом забезпечує матеріальний добробут і соціальний захист свого народу. У динамічний час суспільно-політичних, соціально-економічних змін головною запорукою стабільності в суспільстві є тісна співпраця, партнерські, ділові відносини між державою і громадянами, роботодавцями і трудовими колективами.

Перше травня – це день єднання людей, які щодня розбудовують Україну, виховують дітей, лікують хворих, працюють у полях, оберігають кордони, видобувають тепло для усієї держави.

Чесна, відповідальна праця – це основа розвитку будь-якої країни, а добробут громадян – індикатор успішності держави й розумної політики найвищої влади. А в Україні людина праці заслуговує найщирішої поваги, має бути захищеною і мати гідний рівень життя!
Тож нехай ці першотравневі дні подарують нам усім мир, тепло, надію на поліпшення життя та впевненість у правильному шляху!

Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

Ліна Костенко

26 квітня – Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську трагедію та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна аварія, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 р., розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 р. на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

8 грудня 2016 р. Генеральна асамблея ООН (резолюція A/RES/71/125) проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф .

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 р. четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 р. та в 1996 р. призвели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000 р. був зупинений останній, 3 реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу .

Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука.

У 2019 р. завершилося будівництво нового саркофагу, основна функція якого полягає в обмеженні розповсюдження радіоактивних речовин, які перебувають в об’єкті «Укриття». Ця умова повинна виконуватися як за нормальної експлуатації, так і в разі аварії (руйнація існуючого об’єкту «Укриття»). За проєктом передбачено, що нова споруда буде експлуатуватися впродовж 100 р.

Для всіх нас 26 квітня є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Загалом у ліквідації аварії взяли участь понад 600 тис. людей. Точна кількість жертв та постраждалих невідома і досі. Тому Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків.

24 лютого 2022 р. російські окупанти захопили Чорнобильську АЕС. Окупанти облаштували на території атомної електростанції командний пункт для угрупувань військ Східного ВО та КП і «перевалочну базу», через яку проходило десятки тонн снарядів. Чорнобиль також був «транзитною зоною» для відходу окупантів.

На ЧАЕС окупанти знищили і розграбували унікальну радіологічну лабораторію світового значення. Ця лабораторія була унікальним комплексом з потужними аналітичними можливостями й могла надавати послуги на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами. Лабораторія виконувала стратегічні функції під час роботи з пробами радіоактивних відходів, допомагала їх аналізувати й забезпечувати ядерну та радіаційну безпеку.

Мілітаризація в рази підвищувала рівень радіоактивної небезпеки. Було перервано на декілька днів електропостачання об’єкту «Укриття», спровоковані пожежі у лісових масивах. Необхідно зважити на неймовірний героїзм персоналу ЧАЕС, адже лише 20 березня 2022 р. відбулася часткова ротація персоналу і евакуація осіб, які знаходились на станції. Також, у Чорнобилі російські військові викрали з лабораторії АЕС небезпечний радіоактивний пил і речовини. Як відомо, 31 березня 2022 р. близько 20:00 російські окупанти покинули територію промислового майданчику 

Україна і світ з острахом спостерігали за тими подіями. Адже це страшно — вдруге пережити катастрофу подібного масштабу. 

Станом на початок 2024 р. територія заповідника зберігає мінну небезпеку .

Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя та здоров'я, без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, ви, нехтуючи власною безпекою, ступили назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті .

 Ми схиляємо голови перед пам`яттю тих, хто загинув у боротьбі з радіацією та російськими окупантами!

24 квітня 2024 року стартує Український тиждень імунізації, який відбувається одночасно з Європейським тижнем імунізації.

Його мета — нагадати про важливість щеплень для захисту від інфекційних хвороб людей різного віку. 

В умовах воєнного стану імунізація — чи не найбільш ефективний метод убезпечити себе та своїх дітей від тяжких захворювань та їхніх наслідків.  

В Україні всі діти мають обов’язково отримати щеплення проти десяти захворювань:

• туберкульозу,
• поліомієліту,
• дифтерії,
• кашлюка,
• правця,
• кору,
• гепатиту В,
• гемофільної інфекції,
• краснухи,
• епідемічного паротиту.

Ці вакцини безоплатні, їх закуповують державним коштом. Для всіх дорослих потрібно кожні десять років поновлювати щеплення від дифтерії та правця.

Переривання планової вакцинації — відповідно до національного календаря профілактичних щеплень — навіть на короткий період, підвищує ймовірність спалахів інфекцій і захворювань, які попереджає вакцинація.

Важливо зробити й додаткові щеплення з урахуванням епідсезону — проти грипу та COVID-19. Якщо ви вже маєте 2 дози, то попіклуйтесь про бустерну чи додаткову.       Вакцинація — єдиний спосіб захиститися від потенційно смертельних недуг і можливість уникнути додаткових навантажень і на здоров’я громадян, і на систему охорони здоров’я загалом. Щороку вакцинація рятує 2–3 млн людей в усьому світі від небезпечних захворювань та щороку запобігає 1,5 млн летальних випадків унаслідок інфекційних хвороб.

Сьогодні в умовах війни імунізація є питанням національної безпеки, оскільки здоров’я українців — усіх разом і кожного зокрема, залежить від рівня охоплення щепленнями в країні.

Ніхто не повинен померти від хвороби, яку можна попередити вакциною.

«Доброго здоров’я!» – так вітаються наші співвітчизники, а коли прощаються кажуть «Бувайте здорові!» , тобто бажають здоров’я і практично ніколи не замислюються скільки сенсу закладено у цих словах.

Щорічно 7 квітня відзначається Всесвітній день здоров’я. У 2024-ому він збігається з 76-річчям Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Членство у ВООЗ мають 194 держави, які спільно працюють над зміцненням здоров’я своїх громадян.

Йдеться про реагування на кризи, профілактику й боротьбу з захворюваннями, просування здорового способу життя, забезпечення доступу до якісної медичної допомоги.

ВООЗ сприяє створенню національних стратегій і систем охорони здоров’я, надає технічну допомогу та допомагає з навчанням фахівців, забезпечує міжнародну підтримку для запобігання захворюванням.

Особливо підтримку ВООЗ ми відчуваємо під час повномасштабної війни, коли отримуємо гуманітарну допомогу у вигляді десятків машин «швидкої», тонн ліків, коли наші медичні працівники обмінюються найкращим досвідом із колегами з усього світу. Вдячні за цю надважливу підтримку!

Цього дня ми відзначаємо важливість доброго здоров’я та благополуччя для людей по всьому світу і маємо нагоду оцінити своє здоров’я, пообіцяти собі дбати про себе, бути уважними до себе і один до одного. Разом ми можемо створити більш здорову та щасливу країну, а отже – і світ.

Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.

Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції

Прогресивне людство зберігає пам’ять про Пилипа Орлика, насамперед, як про автора першої в історії людства конституції демократичного суспільства.

Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише сімдесят років потому.

Сьогодні, 4 квітня – Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні.

У 2024 році цей день для України проходить під невщухаючі вибухи бомб, обстріли з артилерії на тлі інших страшних злочинів російської федерації з використанням заборонених та негуманних видів зброї, що збільшує мінну небезпеку в десятки разів. 

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року проблема мін і вибухонебезпечних залишків війни набула особливої гостроти, хоча рф забруднювала українську землю останні 8 років поспіль. 

І якщо через першу хвилю російської збройної агресії проти України у 2014 році очистки потребувало близько 16 тисяч квадратних кілометрів Луганської та Донецької областей, сьогодні, за попередніми оцінками, йдеться вже про80 тисяч квадратних кілометрів території України. 

російські окупанти невпинно продовжують сіяти на українській землі смерть і каліцтва. В той час, як весь цивілізований світ відмовляється від протипіхотних мін та забороняє їх використання, рф збільшує масштаби їхнього застосування в Україні та навіть випробує протипіхотні міни нового зразка, такі як ПОМ-3 («Медальйон») та інші.

російська федерація воює не лише з українськими Збройними Силами, але й з цивільним населенням України, грубо порушуючи закони та звичаї війни. російські військові масово встановлюють заборонені міжнародним правом міни-пастки, відступаючи мінують продовольчі об’єкти, приватне житло і трупи людей.

Військові злочини російських окупантів спрямовуються навіть проти українських дітей. Загарбники свідомо мінують іграшки та блискучі предмети, на які можуть звернути увагу саме малюки. Так вони хочуть вбити наше майбутнє. 

На жаль, через російську повномасштабну війну значна робота, проведена спільно з міжнародними партнерами з очищення територій, зведена нанівець. Водночас, зростає актуальність просвітницьких заходів. Знання щодо мінної небезпеки, які пересічні українці, передусім діти, встигли отримати з 2014 року, ще врятують не одне життя.

Вже зараз підрозділи Збройних Сил України, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур, щоденно ризикуючи життям, здійснюють операції з розмінування звільнених територій. Проте, основна робота почнеться після повного виведення російських військ з території України.

А поки ми закликаємо українців проявляти максимальну пильність, пам’ятаючи про мінну небезпеку, щоб зберегти власні життя – найвищу цінність для нашої держави. 

Ми також закликаємо світову спільноту посилити підтримку України і вжити всіх заходів для наближення перемоги України над російськими загарбниками, яка зупинить катастрофічне збільшення кількості жертв мін та вибухонебезпечних предметів в серці Європи.

21.03.2024 в КНП «Міська лікарня №8» ЗМР проведено спеціальне об’єктове навчання з питань цивільного захисту на тему «Дії органів управління та формувань цивільного захисту суб’єкту господарювання при виникненні надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Умовне гасіння пожежі».

Під час проведення навчання відбулось відпрацювання практичних навичок, необхідних для виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення злагодженості дій органів управління та формувань цивільного захисту.

Навчання відбулось успішно.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду. 

10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну – одного з головних державних символів країни. 

Це свято було затверджене Кабінетом Міністрів України 7 грудня 2021 року. Саме 10 березня 1865 року вперше пролунав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Офіційно його музичну редакцію було прийнято Верховною Радою України 15 січня 1992 року.

Так, Гімн України дуже символічний, має глибокий і пророчий сенс для нашого народу. Особливо сьогодні, коли українці, продовжують творити історію нашої незламності, ціною власних життів, виборюють нашу самобутність і волю.

Але допоки є Україна, один із головних символів нашої держави - звучатиме у кожному її куточку.

Адже коли звучить Гімн, ми всі єдині! А відтак жодному ворогу не вдасться зламати наш дух, знищити наш народ і нашу країну.

Слава Україні! Героям Слава!

А люде виростуть. Умруть

Ще не зачатиє царята…

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі

Щороку в березні українці  згадують і вшановують Тараса Шевченка. Усе в його творчості для нас болюче й злободенне, щире й глибоке, незламне і справжнє. Його доробок – ключ до більш глибокого розуміння потреб, болю, прагнень усього українського народу.

Тарас Шевченко -  справжній геній, вірний син України, багатогранний і часом складний, як саме життя, але він – надзвичайно сильна духом людина. Тарас Шевченко впродовж усього свого життя вогненним словом боровся проти неправди, кайданів – не лише царських, панських, а й, насамперед, духовних, якими був скований та ув’язнений віками його рідний народ.

Сьогодні ми є безпосередніми творцями вільної України, що знають, якою ціною здобувається і захищається свобода, як важко рвуться ті «кайдани» і як досі прагнуть нас лишити рабами, ще дужче скувати.

Хоча ми живемо, як і передбачав Тарас Шевченко, «в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій», за нашу волю в протиборстві з агресором досі змушені віддавати свої життя кращі сини й доньки України.

Кобзаря вважають українським Пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті, і не менш значиме сьогодні. Кожен українець пам’ятає його віршовані пророцтва, в кожному живе його дух і кожен з нас  знаходить в його творах  щось  близьке і співзвучне.

Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!

Серед різних захворювань ока глаукома посідає особливе місце. Причина цього полягає навіть не в тому, що даним терміном, по суті, називають не один певний недуг, а цілу групу, яка налічує понад 60 патологій, а в тому, що при загальному непримітному перебігу, фінал у кожній з них один: невиліковна сліпота. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), зараз вже більше 5 млн. людей втратили зір внаслідок глаукоми, що становить 13,5% від усіх випадків сліпоти в світі.

6 березня у всьому світі відзначається «Всесвітній день боротьби з глаукомою». Цей день почав проводитися з 2008 року за ініціативою Всесвітньої асоціації товариств глаукоми - WGA і Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою - WGPA.

Глаукома - захворювання очей, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Початок недуги підступний і протікає безсимптомно. Якщо лікування цього захворювання не проводиться, то поступово починає звужуватися поле зору - людина перестає помічати розташовані збоку об’єкти, надалі хвороба призводить до прогресуючого зниження зору, причому з часом можлива повна його втрата. На жаль, зір, втрачений внаслідок глаукоми, не підлягає відновленню.

За даними Міжрегіональної громадської організації «Асоціація хворих глаукомою», в даний час глаукома - одна з основних причин сліпоти та слабкозорісті. Кількість глаукомних хворих у світі вже доходить до 100 млн. чоловік. При цьому з 28 млн. сліпих у світі майже кожен п’ятий втратив зір у зв’язку з цим захворюванням.

«Світильник для тіла є око» - говориться в Біблії. Бережіть свій зір, систематично відвідуйте окуліста. Пам’ятайте - найважливішим чинником для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення!

Звук є частиною нашого життя, але ми часто не помічаємо, наскільки важливим є слух для нашого добробуту. 

3 березня  ми відзначаємо Всесвітній день слуху – день, коли ми згадуємо про те, наскільки важливо дбати про наш слух та як ми можемо зберегти його на майбутнє.

Метою цього дня є привернення уваги людства до вушних хвороб та завчасної профілактики (гігієна, лікування інфекційних та простудних захворювань, свідоме користування навушниками, уникнення сильного шуму тощо).

Згідно зі статистикою, більше 5% населення світу стикається з проблемами зі слухом, що може впливати на їх повсякденне життя, роботу та соціальну взаємодію. 

Проте, більшість з нас не знає, як дбати про наш слух та як запобігти проблемам з ним.

Цікаві факти:

• За статистикою, жінки втрачають слух рідше, ніж чоловіки.
• Доведено, що навушники сприяють збільшенню бактерій у вухах у 700 разів, також навушники здатні порушити процес вушного самоочищення.
• Вуха допомагають людині тримати рівновагу, але вушні інфекційні захворювання цьому заважають.
• Цікаво, що звук моря з мушлі – це насправді звук венозної крові у вухах. 

Пропонуємо декілька порад, які допоможуть зберегти Ваш слух на майбутнє:

• Користуйтеся засобами захисту від шуму при роботі зі звуковим обладнанням.
• Знижуйте гучність музики/телевізора вдома, в автомобілі та, особливо, у навушниках!
• Користуйтеся засобами захисту від води під час плавання та в душі.
• Регулярно проходьте обстеження слуху та звертайтеся до лікаря при будь-яких проблемах зі слухом.

Поради для батьків:

• стежте, щоб у вуха дитини не потрапляла брудна вода; 
• не «шльопайте» дитину, особливо по вухах; 
• навчайте дітей не вставляти у вуха сторонні предмети; 
• у разі будь-яких тривожних симптомів негайно звертайтеся до лікаря.

Давайте разом вшануємо Всесвітній день слуху, дбаючи про наш слух та допомагаючи іншим зрозуміти, як важливо дбати про свій слух. 

Кіберполіція оголосила про ребрендинг проєкту MRIYA.  Відтепер в Україні діятиме новий покращений проект з кібербезпеки BRAMA (БРАМА). Це синергія громадян, приватного та державного секторів у протидії дезінформації та незаконному контенту в інформаційному просторі.

Цілі проєкту:

- знищення російських осередків в Інтернеті;

- зменшення рівня булінгу та цькування в мережі;

- протидія наркотикам та шахрайству;

- навчання та тренінги з кібергігієни;

- просвіта населення щодо інформаційної гігієни;

-залучення та мотивація громадян до активної громадянської позиції.

 Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим більше буде скарг, тим більша вірогідність того, що джерело буде заблоковано. Саме із цією метою пропонують користувачам стати частиною «BRAMA».

Що матимуть учасники:

- можливість повідомити про джерело неприйнятного контенту, для подальшого масового надсилання скарг спільнотою та подальшим блокуванням такого джерела;

- допомогти заблокувати джерело неприйнятного контенту, шляхом долученості до масового надсилання скарг;

- отримати поради щодо медіа та кіберграмотності;

-  бути поінформованим про небезпечні схеми шахрайств, які ширяться мережею;

- бути обізнаним, щодо фейків, які просувають вороги у наш медіапростір.

Станом на січень 2024 року учасниками спільноти заблоковано понад 26 тисяч джерел поширення неприйнятного контенту.

Як видно із статистики – роботи ще багато і BRAMA потребує допомоги нових небайдужих і активних учасників. Якщо ти не можеш донатити своїми силами або фінансами, то ти можеш донатити свій час!

Приєднуйся до BRAMA!