Новини

День Незалежності України відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР у 1991 році Акта проголошення незалежності України — політико-правового документа, який засвідчував новий статус української держави. 

Вперше День Незалежності України відзначили 16 липня 1991 року — у річницю ухвалення Декларації про державний суверенітет України Верховною Радою УРСР. У постанові Про День проголошення незалежності України було написано наступне: "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати 16 липня Днем проголошення незалежності України та щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України".

Однак пізніше дату святкування перенесли на 24 серпня. Саме 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Вважати День незалежності офіційним державним святом стали, починаючи з 1992 року.

До своєї незалежності Україна йшла довгим шляхом. Історія формування української держави має тисячолітню традицію. Її початком є існування Антської держави, державного об’єднання полян Русі, згодом об’єднання Руської держави з центром у Києві. З розпадом Київської держави традиції державності перейшли до Галицько-Волинського князівства. Далі було Литовсько-Руське велике князівство, у складі якого Київська і Волинська землі мали значну автономію.

У XVII столітті на території сучасної України починає формуватися Козацька держава. Понад сто років козаки боролися за незалежність України, але досягти її їм так і не вдалося. У XVIII столітті український народ втратив свою державність та опинився у межах двох імперій — Російської та Австрійської на наступних двісті років.

У XIX - на початку XX століття зароджується і розвивається український національний рух, який привів до Української революції 1917-1921 років та відродження української державності. Формується Центральна Рада, яка своїм ІІІ Універсалом проголошує про створення Української Народної Республіки, а IV Універсалом оголошує незалежність УНР.

У 1919 році Акт Злуки засвідчив соборність українських земель. Однак УНР, як держава, проіснувала недовго. Український народ втратив шанс мати власну державу аж до кінця ХХ століття.

І тільки у 1991 році 24 серпня позачергова сесія Верховної Ради республіки проголосила незалежність України та створення самостійної держави — України. Повну державну незалежність Україна здобула після проведення загальнонаціонального референдуму 1 грудня 1991 року, коли за її незалежність висловилися 90,32% громадян. Схваливши на всеукраїнському референдумі Акт проголошення незалежності України, народ надав цьому документові реальної сили та започаткував новий етап розвитку історії нашої держави.

Ще одна промовиста і яскрава традиція, яку започаткували українці, -  на честь свята вдягати святкові вишиванки.

З Днем Незалежності, українці! Любіть та бережіть свою Країну — нашу рідну Україну!

День Державного Прапора – це свято всіх поколінь українців. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці символізують велику працю наших людей від сходу до заходу України й з півночі до півдня.

Державний Прапор уособлює усі прагнення та надії українського народу на краще майбутнє.

То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини.

Всесвітній день гуманітарної допомоги заснований Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я та іншими міжнародними організаціями, які привертають увагу до ролі гуманітарних працівників і згадують тих з них, хто загинув або отримав травми під час виконання своїх життєво важливих обов’язків. Цей День має щорічний характер і проводиться 19 серпня. Відзначається відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES /63/139.

Мета проведення Всесвітнього дня гуманітарної допомоги полягає у приверненні уваги громадськості та поширення знань про гуманітарне співтовариство, про те, що роблять гуманітарні працівники і з якими труднощами вони стикаються, проводиться демонстрація своєї гуманітарної діяльності для неурядових та міжнародних організацій, а також спогад тих, хто загинув або отримав травми під час гуманітарних операцій.

Важко точно дізнатися щорічний обсяг наданої гуманітарної допомоги, тому що немає єдиної бази даних для цієї звітності. Крім того, жодна організація не зобов’язана оприлюднювати точну суму тієї допомоги, яку вони надають. Іноді це просто не можливо. Близько 78% міжнародної гуманітарної допомоги надходять через офіційні урядові організації, в кінцевому рахунку від платників податків. Решта від приватних і благодійних організацій, від благодійних фондів та від корпорацій.

Упродовж останніх років, через російську збройну агресію на Сході України, гуманітарні потреби мешканців Донецької та Луганської областей постійно зростають. Євросоюз виділяє кошти на допомогу українському населенню, що потерпає від війни. Гуманітарна допомога прямує через агентства ООН, неурядові організації та Міжнародний комітет Червоного Хреста. Особливо важливу роль у наданні допомоги цивільним громадянам відіграють військовослужбовці Збройних Сил України, а також волонтери. До гуманітарної діяльності армії долучилися десятки вітчизняних і міжнародних благодійних організацій, органи самоврядування, волонтери, представники великого та малого бізнесу з усієї держави.

Попри виклики пов’язані з пандемією коронавірусу гуманітарні організації та волонтери продовжують надавати гуманітарну допомогу населенню та військовим на сході України.

Всесвітній день гуманітарної допомоги ‒ це одна з нагод гідно оцінити ту важку працю, яку щоденно виконують працівники гуманітарних місій і волонтери у боротьбі з різноманітними кризами.

У Всесвітній день гуманітарної допомоги ми вшановуємо тих, хто поклав своє життя заради інших, а також Героїв, які продовжують самовіддано працювати, аби допомагати людям.

Сьогодні, 12 серпня, ми відзначаємо Міжнародний день молоді.

Українська молодь, яка ніколи не стояла осторонь у найвідповідальніші історичні моменти, і сьогодні є осердям змін, в тому числі, в мовній політиці держави.

Юнаки й дівчата, які гостріше відчувають плин сучасності, чіткіше бачать горизонти майбутнього, давно роблять українську мову модною та сучасною. Вона дедалі частіше лунає з їх вуст у повсякденному житті. У неформальному молодіжному спілкуванні українська мова отримала новий стиль.

Численні факти і дослідження свідчать про те, що частка молоді, яка використовує українську як основну мову спілкування, зростає, а в неформальних повсякденних ситуаціях молодь вже використовує власну своєрідну систему мови. Неологізми, фразеологізми та український молодіжний сленг - це свідчення того, що українська завойовує дедалі потужніші позиції у житті нашої держави і кожного громадянина.

Молодість - час цікавих та захопливих відкриттів і пошуків, втілення найсміливіших сподівань та мрій.

У цей день усі  заходи до Дня молоді (онлайн і офлайн) присвячені висвітленню проблематики молоді, захисту їх прав та свобод. А уряди усіх країн закликають звернути увагу на актуальні та гострі питання, з якими зіштовхуються щодня молоді люди і допомогти їм, скерувати та надати доступ до якісної освіти та інструментів для поліпшення власного життя.

З 1 по 7 серпня відмічається Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування (ГВ): «Підтримуємо грудне вигодовування заради здоровішої планети».

Підтримка грудного вигодовування із своєчасним введенням прикорму стала головним напрямком глобальної стратегії по вигодовуванню дітей грудного й раннього віку, прийнятої в Женеві (2002) 55-ою Всесвітньою асамблеєю ВООЗ і обов'язкової для виконання всіма країнами, що дало можливість поліпшити стан здоров'я дітей.

Право дитини на грудне вигодовування й право матері на вигодовування грудьми щонайкраще здійснюється в умовах пологодопомічних установ міста, які впровадили сучасні принципи щодо вигодовування немовлят та дітей раннього віку і мають звання "Лікарня, доброзичлива до дитини".

У Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на забезпечення його раціональним харчуванням, що сприяє його фізіологічному розвитку й формуванню повноцінного здоров'я. Грудне вигодовування - найкращий спосіб забезпечення росту й розвитку дитини. Першим міжнародним документом по підтримці грудного вигодовування стала декларація ВООЗ (1989) «Охорона зацікавленості й підтримки грудного вигодовування: особлива роль пологодопомічних установ», яка проголосила 12 принципів грудного вигодовування.

На підтримку Всесвітнього дня грудного вигодовування завідувачем жіночої консультації КНП «Міська лікарня №87» ЗМР В.В.Соловйовою була організована лекція про грудне вигодовування.

Лекцію проводила консультант по грудному вигодовуванню Юлія Ярова та пренатальний психолог 4 пологового будинку Юлія Стрельченко.

Присутні:

Завідувач жіночою консультацією В.В.Соловйова, акушери-гінекологи: М.А.Курбатова, вагітні жінки.

8 серпня у світі відзначається Міжнародний день офтальмології. Професійне свято лікарі-офтальмологи відзначають з 2004 року.

Це стало приводом для поширення актуальної та сучасної інформації про новації та можливості галузі. Адже ця медична спеціальність стрімко розвивається і вдосконалюється. Доступність висококваліфікованої офтальмологічної допомоги в значній мірі визначає якість життя людини, оскільки забезпечує можливість збереження зору.

Однією з найбільш поширених причин втрати зору залишається глаукома. Це небезпечне хронічне захворювання очей, що проявляється періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним ушкодженням зорового нерва, яке призводить до прогресуючої незворотної втрати зору. Найчастіше хвороба розвивається у віці після 40 років, у 85% випадків на початкових стадіях перебігає безсимптомно. Тому важливо хоча б раз на рік проходити обстеження у офтальмолога, зокрема, з вимірюванням внутрішньоочного тиску.

У цей День щиро вітаємо офтальмологів з їх професійним святом

 і бажаємо міцного здоров’я та великих успіхів у їх медичній практиці!

Щороку в першу неділю серпня українські представники Повітряних Сил відзначають своє професійне свято. Його встановив Президент у червні 2007 року.

Повітряні сили України забезпечують недоторканість державних кордонів і контролюють перельоти повітряних судів в мирний час. ВПС завжди на варті та ніколи не розслабляються. Лише за 2016 рік вони провели 4200 учбових перехоплень і боїв, 350 десантувань, три сотні практичних стрільб по наземних цілях.

Отже наші Повітряні Сили — справжні небесні повелителі. В день ВПС хочеться побажати, щоб небо завжди було чисте і мирне, а кожен політ — успішним.

Міжнародний день «Лікарі світу за мир» започаткований організацією «Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі» в 1980 році у Франції. Він відзначається в річницю дня бомбардування японського міста Хіросіми 6 серпня 1945 року. В результаті вибуху загинуло понад 130 тисяч жителів міста, з них 78 тисяч — миттєво.

Цей день нагадує про цю трагічну подію, а також підкреслює роль лікарів в боротьбі за мир та в запобіганні війни. Адже основне покликання лікарів – збереження життя та здоров’я людей.

Наразі, ця тема для України є дуже актуальною, адже наша країна переживає важкі часи – перебуває в умовах військового конфлікту. Багато людей віддали та віддають своє здоров’я та життя за національну та територіальну цілісність країни.

Українські лікарі на високопрофесійному рівні в екстремальних умовах надають якісну допомогу постраждалим внаслідок бойових дій.

Щиро дякуємо всім медичним працівникам, які самовіддано працюють в нелегких умовах та оберігають і рятують людські життя!

27 липня свій Ювілей відмічала директор нашого лікувального закладу КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР Надія Севальнєва.

В урочистій обстановці головою районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Федором Маєром за багаторічну сумлінну плідну працю Надії Олександрівні вручений орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІ ступеня.

Колектив КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР щиро вітає Вас, Надіє Олександрівно, та зичимо миру та здоров’я.

28 липня проводиться День Української Державності. Ці липневі заходи у третьої декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

В Україні з'явилося нове державне свято — День Української державності. Відповідне рішення ухвалила Верховна Рада. Відзначатимуть його 28 липня, у День хрещення Київської Русі-України.

Свято встановлено Указом Президента України Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до тридцятої річниці незалежності України. Під час своєї промови на урочистому засіданні Верховної Ради України Володимир Зеленський також повідомив, що внесе законопроєкт, за яким День Української державності стане вихідним днем. Законопроєкт внесений 25 серпня під реєстраційним номером 5864. 31 травня 2022 року Верховна Рада України ухвалила його: «за» проголосували 257 народних депутатів.

Щорічно 28 липня у багатьох країнах проводиться Всесвітній день боротьби з гепатитом .

     Вірусні гепатити – група інфекційних захворювань печінки, що викликані вірусами. До теперішнього часу найбільш вивчені віруси гепатитів А, В, С, Д, Е.

     Проблема вірусного гепатиту на сьогодні є дуже актуальною.   Є глобальна стратегія ВООЗ, націлена на елімінацію, тобто знищення цього вірусу до 2030 року.  Всесвітній день боротьби з гепатитом, який щорічно проводиться 28 липня, має на меті інформування населення щодо загрози з боку вірусних гепатитів. Тому проведення Всесвітнього дня боротьби з гепатитом спрямоване, насамперед, на привернення уваги широкої громадськості та фахівців до зазначеної проблеми, підвищення зацікавленості громадян кожної країни у проведенні профілактичних заходів.

      Профілактичні заходи:

• здійснення масштабних інформаційно-просвітницьких заходів з питань профілактики вірусних гепатитів В і С;
• підвищити рівень безпеки донорства з метою запобігання передачі вірусних гепатитів В і С;
• дотримання вимог інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та на підприємствах побутового обслуговування;
• проведення вакцинації проти вірусного гепатиту В;
• застосування гігієнічних знань на практиці кожною людиною.

Запоріжці!
 
З Днем Конституції! З Днем народження нашого Основного Закону!
 
Україна – країна сильних та вільних людей, які не лише знають і цінують свої права та свободи, а ще й вміють відстоювати їх на усіх фронтах.
 
Тому перемога буде нашою!
 
Слава Україні!

28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України - першу Конституцію незалежної української держави.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні.

Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України.

У День медичного працівника прийнято вітати всіх працівників цієї сфери: лікарів, медсестер, фельдшерів, фармацевтів, лаборантів і санітарів.

У народі цей день також заведено називати «День працівників медицини», «День медика», «День медпрацівника».

День медичного працівника в 2022 році особливий, оскільки ми вшановуємо лікарів, які з 24 лютого не втекли і лікували усіх хворих та поранених через повномасштабний напад росії на Україну.

Майже всі медики кілька місяців жили на робочих місцях для того, щоб рятувати людські життя й проводити важкі операції під кулями. Більшість медиків відзначатимуть професійне свято на робочому місці, продовжуючи рятувати поранених військових і цивільних, допомагаючи також внутрішньопереселеним через війну українцям.

Дякуємо всім лікарям, акушерам, медсестрам, санітарам, лаборантам та фельдшерам за ту титанічну роботу, яку вони виконують, за невтомну та важку працю, за десятки тисяч врятованих життів. Вклад медиків в нашу перемогу неоціненний, і у 2022 році ми 28 раз вітаємо їх із професійним святом.

Щороку 20 травня лікарі-травматологи та лікарі-ортопеди всього світу відзначають своє професійне свято.

Травматологія, прародителька всіх хірургічних спеціальностей, отримала свій розвиток в результаті неминучості травм та поранень у всі часи. Лікарі-травматологи щодня стикаються з безліччю найрізноманітніших травм та ушкоджень, іноді трапляються дуже складні і важкі випадки, але завжди можна розраховувати на їхній досвід і компетентність.

Удень і вночі, в будні і, особливо, у вихідні травматологи допомагають звільнити пацієнтів від болю, заспокоїти і «полагодити» тіло й душу травмованих. У ваших турботливих руках перестають боліти і приносити дискомфорт: удари, порізи, рани й ранки, розтягнення и перелами.

Вітаємо вас, дорогих лікарів-травматологів та ортопедів,із професійним святом та від щирого серця бажаємо любові та поваги колег, друзів,  пацієнтів.

 Нехай тепло людської вдячності завжди зігріває вас і додає сили та енергії. Здоров’я, миру, успіхів, злагоди, благополуччя.

Зі святом Вас!

Вишиванка – символ віри, надії, любові та нескореності українців.

Українська вишита сорочка – обов’язковий елемент традиційного строю. Вишиванка є не лише високомистецьким витвором, а й невід’ємною складовою сучасної української ідентичності. Вишиті сорочки різняться за взорами, способами крою, кольористикою відповідно до 16 етнорегіонів країни. Втім, серед старовинних сорочок, вишитих вручну, складно знайти 2 абсолютно ідентичні. Це пов’язано з тим, що кожен хотів мати свою особливу сорочку.

Вишиванка стала символом політичного супротиву загарбникам. Її закопували в землю, таємно вивозили та переховували, тільки б національний символ не опинився в руках ворога.

Сьогодні одне з улюблених свят українців – День вишиванки – щороку третього четверга травня українці по всьому світу та солідарні з Україною іноземці одягають вишиті сорочки в знак підтримки України.

12 травня відзначається Всесвітній день медичної сестри. Хоча фактично святу вже понад сто років, офіційний статус він отримав в 1971. День вибраний не випадково — це дата народження Флоренс Найнтінгейл, яка організувала першу службу сестер милосердя під час Кримської війни.

Медсестри — не просто молодший медперсонал. Вони, як і лікарі, кожні п’ять років складають іспит на профпридатність. Крім широких медичних знань, медсестри мають безліч прекрасних якостей, найважливіше з яких — доброта. Їх тішить стукіт серця, очі, що відкрилися, і самостійне дихання чужих людей.

Саме медсестри піклуються про пацієнта вдень і вночі, переживають з ним усі труднощі та допомагають одужати. А з якою легкістю сестри розбираються в морі пігулок і як спритно управляються з голками, вимірюють тиск, беруть аналізи і видають довідки! Без них нічого не працює ні на посту, ні в реанімації, ні в приймальному відділенні, ні в кареті швидкої.

В Україні сьогодні працює понад 303 тисяч медсестер. 17 з них — власниці почесної нагороди Міжнародного Червоного Хреста. Нехай їхні уколи будуть безболісними, перев’язки легкі, а пацієнти терплячі не тільки в Міжнародний день медичної сестри, а й кожну зміну.

Вітаємо сьогодні всіх медичних сестер з професійним святом! Це свято не тільки вірних помічниць докторів, а й просто ангелів в білих халатах! Бажаємо кожній з вас жити в радості, кохайте і будьте коханими!

Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

   Як відомо, 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23:01. З цієї нагоди цього дня в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування.

   В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

   Цей день встановлений задля  вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих.

  Висловлюємо безмежну вдячність усім, хто тяжкою ратною працею наближав довгоочікуваний день визволення та кував перемогу в тилу.  Низький уклін вам за це!

  День перемоги назавжди залишиться в нашій пам’яті, як символ героїчного минулого.

  Бажаємо всім захисникам Вітчизни міцного здоров’я на довгі літа, щастя, злагоди та мирного неба над головою вам і вашим родинам.

   Низький уклін, вічна пам’ять і слава визволителям, котрі зі зброєю в руках захистили свободу і незалежність нашої країни.

День Червоного Хреста і Червоного півмісяця заснований на честь швейцарського гуманіста Анрі Дюнана, який народився цього дня в 1828 році. У середині минулого століття з його ініціативи вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. У 1863 р. за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному товариству Червоного Хреста.

Офіційно назву Міжнародний Червоний Хрест було затверджено в 1928 р. на 13-й міжнародній конференції в Гаазі, де був прийнятий статут організації, який змінювався згодом у 1952 і 1965 роках.

На 25-й міжнародній конференції ЧХ, що відбулася в жовтні 1986 р., було затверджено нову назву організації - Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Завдання МКЧХ - надання допомоги пораненим, хворим і військовополоненим під час збройних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих. Основні принципи діяльності руху - гуманність, неупередженість, добровільність, єдність, універсальність.

Сьогодні Червоний Хрест працює у 176 країнах світу.

1 травня - це чудове свято, і як би його не називали - Днем солідарності трудящих, чи святом весни і праці, для багатьох воно традиційно символізує відродження і прихід весни. В цей день особливо відчувається великий емоційний заряд, який несе в собі це свято, пов'язаний з відчуттям весняного пробудження природи, урочистої згуртованості всього народу.

 Бажаємо  щоб першотравневі свята принесли всім лише радість та задоволення! Нехай це чудове весняне свято додасть нам оптимізму, впевненості у власних силах, допоможе подолати труднощі та негаразди!

Генеральна Асамблея ООН зазначила: «Відчуваються й досі, через 36 років, серйозні наслідки Чорнобильської катастрофи, а також зберігаються у зв’язку з цим потреби постраждалих місцевих громад і територій». День пам’яті проголошено 8 грудня 2016 року резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Указом Президії Верховної Ради Української РСР у 1990 році 26 квітня було проголошено "Днем чорнобильської трагедії".

Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. Вночі 26 квітня 1986 року в 01:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. Будівля четвертого енергоблоку, покрівля машинного залу частково обвалилися. У різних приміщеннях і на даху виникло понад 30 вогнищ пожежі. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище до 380 000 000 кюрі радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90.

Ця катастрофічна аварія трапилася при плановому відключенні реактора, що тривало всього 20 секунд. Її результатом стало згубне радіоактивне зараження в радіусі 30 кілометрів. Всього в атмосферу було викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися і регіони РРФСР з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона осіб. Також були забруднені 46,5 тисяч квадратних кілометрів території Білорусії, де проживало до 20 % населення цієї країни.

Загальна кількість тільки ліквідаторів цієї аварії (включаючи наступні роки) склала близько 600 тис осіб.

У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб були евакуйовані із зон забруднення.

За Міжнародною шкалою ядерних подій чорнобильська аварія оцінюється по максимальному 7 рівню і характеризується як «важкі наслідки для здоров’я людини та для навколишнього середовища».

Трагедія забрала життя тисяч людей, стала причиною багатьох, в основному онкологічних захворювань, принесла величезний збиток для навколишнього середовища і, в кінцевому рахунку вплинула навіть на хід історії. Жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються й досі.

У листопаді 2016 року реактор Чорнобильської АЕС накрили новим саркофагом. Новий безпечний конфайнмент - найрухоміше спорудження в світі, яке оснащено унікальними технологіями і системами. Висота арки дорівнює 110 м, довжина - 150 м, ширина - 260 м і вага понад 31 тис. тон. Влада заявляє, що нова споруда прослужить 100 років.

У березні 2019 року Чорнобильська АЕС оголосила тендер на демонтаж нестабільних конструкцій об'єкта укриття з очікуваною вартістю 2,547 млрд грн. Відповідно до тендерної документації, мета виконання демонтажу - перетворення об'єкта Укриття в екологічно безпечну систему. Термін виконання робіт - до 20 грудня 2023 року, в цей період буде проведено "ранній" демонтаж.

"Ранній" демонтаж почнеться після введення в експлуатацію нового безпечного конфайнмента і повинен завершитися до кінця 2023 року.Також роботи по демонтажу включають поводження з радіоактивними відходами, їх збір, фрагментацію, навантаження і транспортування у вказане станцією місце.

Чорнобиль - це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність та високий патріотизм зупиняючи ядерну катастрофу. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

Пам'ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України . У Києві діє Національний Музей «Чорнобиль», в якому можна дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль.

У Києві також є пам'ятник Жертвам Чорнобильської аварії з написом:

«І мертвим, і Живим та Ненародженим.»

На алеї героїв у Чернігові, до 10 річниці аварії відкрито пам'ятний знак «Пам'ять Чорнобиля».

26 квітня, до 10 річниці аварії, з ініціативи пожежної частини № 4 з Чорнобиля, біля в'їзду до міста було відкрито пам'ятника пожежникам, які ціною власного життя гасили пожежу після аварії. На пам'ятнику можна прочитати короткий напис: 

«Тим, хто врятував світ».