Новини

Всесвітній день Червоного Хреста Червоного Півмісяця відзначається 8 травня щороку.

День Червоного Хреста і Червоного півмісяця заснований на честь швейцарського гуманіста Анрі Дюнана, який народився цього дня в 1828 році. У середині минулого століття з його ініціативи вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. У 1863 р. за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному товариству Червоного Хреста.

Офіційно назву Міжнародний Червоний Хрест було затверджено в 1928 р. на 13-й міжнародній конференції в Гаазі, де був прийнятий статут організації, який змінювався згодом у 1952 і 1965 роках.

На 25-й міжнародній конференції ЧХ, що відбулася в жовтні 1986 р., було затверджено нову назву організації - Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Завдання МКЧХ - надання допомоги пораненим, хворим і військовополоненим під час збройних конфліктів, допомога жертвам стихійних лих. Основні принципи діяльності руху - гуманність, неупередженість, добровільність, єдність, універсальність.

Почався Всесвітній тиждень імунізації, тож ЮНІСЕФ разом з Міністерство охорони здоров'я України підготували багато цікавого для вас і дітей. Дитячі точки «Спільно» ЮНІСЕФ перетворяться на точки з захопливими вікторинами про здоров’я та його захист, з мегарозмальовкою, яскравою фотозоною та унікальною можливістю зробити щеплення від небезпечних хвороб прямо на місці.

 27-28.04 — запрошують учнів шкіл, попередня реєстрація обов’язкова. 

 29-30.04 о 14:00 – чекають всіх охочих. Дитячі точки «Спільно» ЮНІСЕФ, де окрім всіх активностей, буде доступна мобільна вакцинальна бригада Міністерства охорони здоров’я України, і ви зможете зробити щеплення дітям безплатно:

• м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 2а 
• м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1а 
• м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, 9 

Детальніше за посиланням. 

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. 

Завданням і викликом 2022 року для усього світу – не допустити нового Чорнобиля! 

У 2022 році Україна має боронити свою землю від російського агресора і знову стояти на охороні всього світу від катастрофи. 

У перший день війни Чорнобильська атомна електростанція була захоплена російськими військовими, тоді ж були вчинені провокації зі сторони рф, взято в полон захисників ЧАЕС та вивезено частину її обладнання.

Україна і світ з острахом спостерігали за тими подіями. Адже це страшно — вдруге пережити катастрофу подібного масштабу. 

За ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я, день народження Джеймса Паркінсона, 11 квітня, оголошено Всесвітнім днем боротьби з паркінсонізмом. Символом міжнародного руху став червоний тюльпан, який було встановлено на Люксембурзькій конференції, присвяченій 9-му Всесвітньому дню хвороби Паркінсона у 2005 році.

Головна мета заходу – підвищити поінформованість суспільства про це захворювання, надати психологічну та моральну підтримку хворим паркінсонізмом та їх сім’ям. Паркінсонізм — загальний термін, котрий використовують для опису симптомів тремору, м’язової ригідності та повільного руху. Хвороба Паркінсона є найпоширенішим типом паркінсонізму.

Хвороба Паркінсона (ХП) – це хронічно прогресуюче захворювання центральної нервової системи, головними ознаками якого є порушення пластичності рухів. Ця недуга входить до числа чотирьох найбільш частих нейродегенеративних захворювань у людей похилого віку, вражає приблизно 1% осіб старше 65 років. Згідно зі статистикою МОЗ, в Україні зареєстровано понад 23 000 людей із хворобою Паркінсона, кожного року про цей діагноз дізнаються від лікарів близько 2 500 українців. Симптоми хвороби Паркінсона зазвичай починають розвиватися, коли близько 80% нервових клітин у субстанції мозку nigra втрачені, що призводить до чотирьох ключових моторних симптомів: тремор рук і ніг в стані спокою, ригідність і скутість верхньої частини тулуба, сповільненість рухів, порушення координації і контролю рухів. Окрім рухових симптомів хвороба Паркінсона супроводжується і немоторними ознаками: болями, порушеннями сну, закрепами, проблемами із сечовипусканням, порушеннями мовлення, депресією, тривожними станами, втомою. Велике значення у розвитку хвороби мають генетична схильність, вік і фактори зовнішнього середовища (пестициди й гербіциди, що використовуються в сільському господарстві та в транспорті або промислові забруднення). Взаємодія цих факторів ініціює процеси дегенерації у нейронах стовбура головного мозку. Якщо не лікуватися, людина втрачає здатність рухатися самостійно і потребує постійної сторонньої допомоги. Тому необхідно виявити проблему якомога раніше. Існують спеціальні методи діагностики, які допомагають виявити хворобу Паркінсона на ранніх стадіях. Це спеціальні неврологічні тести, нейропсихологічне тестування, МРТ, ПЕТ, електронейроміографія тощо.

Запобігти хворобі Паркінсона допоможе органічне харчування, свіжі овочі (броколі, шпинат, зелень, брюссельська капуста, спаржа), вітаміни, регулярні фізичні вправи, ходьба, їзда на велосипеді, уникання стресу (у складній життєвій ситуації намагайтеся відшукати позитивні моменти). Сучасні досягнення у вивченні патогенезу хвороби Паркінсона, створення нових лікарських препаратів та розроблення сучасних схем їх застосування дозволяють досягнути оптимальної якості життя пацієнтів на тривалий час.

У разі наявності симптомів хвороби Паркінсона необхідно звернутися до сімейного лікаря для подальшого обстеження.

Всесвітній день здоров’я цього року присвячується питанням справедливості в охороні здоров’я і проходить під гаслом «Побудуємо більш справедливий, більш здоровий світ». А 2021 рік в цілому ВООЗ визначила як Міжнародний рік медико-санітарних і соціальних працівників на знак поваги і вдячності працівникам медичної та соціальної сфер за їх наполегливу самовіддану працю в боротьбі з пандемією коронавирусної інфекції. Програми міжнародних і національних конференцій та форумів цього року передбачають дослідження різних аспектів проблем здоров’я населення та його охорони, насамперед у період пандемії COVID-19 та шляхів боротьби з нею, включаючи медико-соціальні, профілактичні, клінічні, епідеміологічні, організаційно-управлінські, фармакологічні, економічні, освітні, правові аспекти тощо.

7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. ВОЗ присвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводить різні пропагандистські заходи, як в цей день, так і тривалий час після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН і Генеральний директор ВОЗ в своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.

Саме тому, з метою популяризації здорового способу життя, а також формування уявлення про здоров’я значною мірою залежить від нас самих, до Всесвітнього дня здоров’я Державною бібліотекою України для молоді був підготовлений бібліографічний список за темою: «Бути здоровим – вимога часу», який складається з двох розділів: Хороше здоров’я – це не лише відсутність хвороб; Коронована пандемія: тест на людяність і власну відповідальність за все, що трапляється на нашій планеті.

Бути здоровим – вимога часу, яка має прямий стосунок до Всесвітнього дня здоров’я. Здоров’я – це життєва енергія, натхнення і задоволення від насиченого подіями життя. Це здатність ставити цілі й досягати їх, максимально реалізовувати свій потенціал. Піклуватися про своє здоров’я – це актуально, модно і престижно.

Колектив КНП «Міська лікарня №8» ЗМР висловлює співчуття колезі Людмилі Ясинській з приводу втрати сина Дениса «Вікінга» Ясинського. Денис був учасником Революції Гідності, ветераном АТО, керівником Запорізького обласного осередку «Сокіл», а пізніше і Запорізької міської організації ВО «Свобода». Загинув від ворожого артилерійського снаряду 31 березня, залишившись прикривати побратимів під час бою з окупантами. Нагороджений відзнакою «За сприяння Збройним Силам України» за «Участь в АТО».

Зі щирою скорботою та світлою пам’яттю.

Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.

Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Остання сторінка україномовного документу – у Російському державному архіві давніх актів (м. Москва) із оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького.

Прогресивне людство зберігає пам’ять про Пилипа Орлика, насамперед, як про автора першої в історії людства конституції демократичного суспільства.

Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише сімдесят років потому.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, депресією страждає близько 300 млн людей по всьому світі. І з 24 лютого, коли російські війська прийшли «визволяти» й без того вільний народ України, всі мешканці нашої держави, гості та тимчасово перебуваючі на території країни, отримали «бонусом» низку емоцій: страх навіть від легких стуків, постійний напружений фізичний стан, адреналін і тривожність у тілі, хвилювання. Наслідковими витоками з таких станів можуть стати дратівливість, фізична втома, морально-психологічне виснаження, бездіяльність, апатія тощо. І найпоширенішою проблемою серед психічних розладів, викликаних воєнними реаліями, є депресія.

Депресія – це захворювання, від якого не застрахована жодна людина. Її основні характеристики – почуття пригніченості, втрата інтересу до життя та тієї діяльності, що раніше приносила задоволення, а також байдужість до близьких людей. Водночас хвороба не вказує на слабкість чи слабодухість, адже розвивається в результаті складної взаємодії соціальних, психологічних і біологічних факторів.

Дуже часто поштовхом до депресії стають негативні події: втрата роботи, смерть когось із рідних, психологічна травма, важка стресова подія. А відтак депресія може послабити стресостійкість і порушити нормальну життєдіяльність. Тому, аби депресія не перейшла у важку форму, практичний психолог  надає низку порад:

«Кожна людина потребує безпеки та фізичного захисту, тому, насамперед для впевненості необхідно продумати алгоритм дій, які ви будете виконувати у разі виникнення небезпечної ситуації (вдягаєте теплий одяг, берете до рук заздалегідь заготовлену валізу з найнеобхідним (док.гроші), спускаєтеся до укриття).

Коли загрози немає і є вільна хвилина, обов’язково задовольніть свої приємні забаганки (кава, чай, читання книги, приготування улюбленої страви). Такі дрібниці допоможуть побороти стрес і врівноважать дихання.

Виробляти більше серотоніну допоможуть фізичні навантаження, тому вправи дадуть додатковий ресурс для подолання стресу та тривожного порогу.

Сон – є запорукою стресостійкості, тому нехтувати бажанням поспати не варто і при нагоді обов’язково скористатися послугами Морфея.

Психологи всього світу радять утриматися від надмірного потоку негативної інформації, тому робіть перерви в процесі її споживання, аби повністю відволіктися та переключити увагу на інші види діяльності (підмести, вимити посуд, пограти з дитиною, почитати казки, заклеїти клейкою стрічкою щілини в будинку, вікна і т.д).

Пам’ятайте: навіть якщо ви на неприйнятній психологічній хвилі – вона обов’язково дійде до логічного завершення, зійде нанівець, а глибокі вдихи допоможуть кисню потрапити до важливих життєвих органів і картинка сприймання за хвилину уже не матиме такої мінорної завіси.

При можливості посміхніться тим, хто поруч. Це також є гарним зняттям напруги та стресу для оточення, дасть відчуття безпеки.»

Тож нині, у Міжнародний день боротьби з депресією, бажаємо всім витримки та швидкої всеохоплюючої перемоги як над депресією, так і над тими нелюдами, які взяли на себе відповідальність вершити долі людські.

Слава Україні!

У всьому світі 20 березня прийнято відзначати свято під назвою День Землі.

Дату проведення свята обрали не випадково: 20 березня - день весняного рівнодення, коли пробуджується природа і починається новий рівень її розвитку.

У календарі міжнародних свят існує два Дні Землі - сьогоднішній відзначається в День весняного рівнодення, а другий - 22 квітня. Перший має миротворчу та гуманістичну спрямованість, другий - екологічну.

Мета свята - привернути увагу громадськості до нашого спільного дому - планети Земля, нагадати людям про необхідність дбайливого ставлення до природи і турботу один про одного.  Це свято є приводом зайвий раз замислитися про те, що нас оточує. В результаті своєї життєдіяльності людина завдає значної шкоди нашій планеті, що може призвести до її руйнування.

Свято День Землі - це символ єдності, усвідомлення, що тільки об'єднаними зусиллями ще можливо боротися з глобальними екологічними та існуючими соціальними проблемами на нашій планеті. Тільки спільними зусиллями можна вирішувати глобальні екологічні і соціальні проблеми на Землі.

Сьогодні відзначати День Землі більш ніж актуально, враховуючи поточну статистику глобального потепління.

Матінка-Земля. Це вираження ми не рідко чуємо в нашому повсякденному житті і використовуємо його в нашому спілкуванні. Що воно означає і що ми в нього вкладаємо, - буквально зображено в самому формулюванні і формі подібної фрази. Земля - наша годувальниця, наш спільний дім, в якому створені Богом для нас абсолютно унікальні умови, що дозволяють нам не тільки виживати, але й насолоджуватися життям у всій її красі і різноманітності. Вона віддає нам себе цілком. Беззаперечно дарує свою любов. Не зважаючи навіть деколи на абсолютно блюзнірське ставлення з нашого боку. Як любляча мати живить, одягає і виховує своїх нетямущих дітей. Чим ми їй віддячуємо?

Вже здавна в різних країнах світу це питання набуло нагальну актуальність. Людство нарешті, звернувши увагу на свою позицію і роль в екосистемах нашої Землі, задумалося. Невже ми почали переростати чисто споживчий період свого власного розвитку?

Надія є.

З’явилися і прагнення.

10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну, святкування якого затвердив Кабінет Міністрів України на засіданні 07 грудня минулого року.

Державний Гімн України – один з головних державних символів України поряд із прапором і гербом. Його офіційна музична редакція була ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, а текст гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року.

10 березня для Дня Державного гімну був обраний як день, в який вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» в 1865 році в Перемишлі (Польща). Ним завершили концерт, присвячений пам’яті Тараса Шевченка. Того ж року вірш уже був надрукований разом із нотами. Твір у виконанні українського оперного співака-тенора Модеста Менцинського був записаний на платівку в Кельнському відділенні «Грамофона» у жовтні 1910 р. 

Зараз, коли нові герої воюють за територіальну цілісність нашої країни, гімн має особливе значення для всіх і є тою духовною ланкою, що єднає нас із попередніми поколіннями борців за свободу.

Найніжніший та найсвітліший день в році – 8 березня! Початок весни, початок життя в природі, перше тепло.

Дорогі жінки! Вітаю Вас всіх зі святом жіночої краси і чарівності, весняного натхнення і світлої радості! У день 8 березня від щирого серця бажаю постійного відчуття щастя, щоденної радості в душі, чарівних почуттів любові і ніжності, хорошого настрою і впевненості в собі!

Серед різних захворювань ока глаукома посідає особливе місце. Причина цього полягає навіть не в тому, що даним терміном, по суті, називають не один певний недуг, а цілу групу, яка налічує понад 60 патологій, а в тому, що при загальному непримітному перебігу, фінал у кожній з них один: невиліковна сліпота. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), зараз вже більше 5 млн. людей втратили зір внаслідок глаукоми, що становить 13,5% від усіх випадків сліпоти в світі.

6 березня у всьому світі відзначається «Всесвітній день боротьби з глаукомою». Цей день почав проводитися з 2008 року за ініціативою Всесвітньої асоціації товариств глаукоми - WGA і Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою - WGPA.

Глаукома - захворювання очей, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Початок недуги підступний і протікає безсимптомно. Якщо лікування цього захворювання не проводиться, то поступово починає звужуватися поле зору - людина перестає помічати розташовані збоку об’єкти, надалі хвороба призводить до прогресуючого зниження зору, причому з часом можлива повна його втрата. На жаль, зір, втрачений внаслідок глаукоми, не підлягає відновленню.

За даними Міжрегіональної громадської організації «Асоціація хворих глаукомою», в даний час глаукома - одна з основних причин сліпоти та слабкозорісті. Кількість глаукомних хворих у світі вже доходить до 100 млн. чоловік. При цьому з 28 млн. сліпих у світі майже кожен п’ятий втратив зір у зв’язку з цим захворюванням.

«Світильник для тіла є око» - говориться в Біблії. Бережіть свій зір, систематично відвідуйте окуліста. Пам’ятайте - найважливішим чинником для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення!

На думку медиків, близько половини всіх випадків глухоти та інших порушень слуху можна запобігти, усунувши причини їх розвитку.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заснувала спеціальний день, присвячений охороні здоров’я вуха та слуху. Щорічно 3 березня відзначається Міжнародний день охорони здоров’я вуха та слуху (International Day for Ear and Hearing) . Передбачається, що в цей день медичні та волонтерські організації в різних країнах мають проводити заходи, спрямовані на те, щоб підвищувати поінформованість населення про можливі проблеми, пов’язані зі слухом. В свою чергу, ВООЗ обіцяє надавати державам, що складається в організації, всебічну підтримку при розробці і здійсненні національних програм лікувальної та профілактичної допомоги людям із захворюваннями вух і проблемами зі слухом. На сьогоднішній день втрата слуху вважається найпоширенішою сенсорною формою інвалідності у світі. За даними ВООЗ, від глухоти і порушень слуху страждають приблизно 360 мільйонів чоловік. Основними причинами глухоти і приглухуватості (неповної втрати слуху) називають генетичні порушення, хронічні інфекції вуха, ряд захворювань: краснуха, кір, свинка, менінгіт, а також вплив деяких лікарських препаратів і шкідливих факторів навколишнього середовища, в першу чергу, шуму. На думку медиків, близько половини всіх випадків глухоти та інших порушень слуху можна запобігти, усунувши причини їх розвитку. Серед превентивних заходів найчастіше називають імунізацію населення, охорону здоров’я матері та дитини, забезпечення гігієни праці. Крім того, лікарі дають поради батькам. Зокрема, рекомендується стежити, щоб у вуха дитини не потрапляла брудна вода; не шльопати дитину, особливо по вухах; навчати дітей не вставляти у вуха сторонні предмети; у разі будь-яких тривожних симптомів негайно звертатися до лікарні.

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.
І. Багряний

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

 Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
 Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.

Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.

За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.

Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

Як довго ждали ми своєї волі слова.
І ось воно співа, бринить.
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.

Олександр Олесь

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк (21 лютого 2014 р.)

     У ці дні вісім років тому на Майдані тривали найбільш драматичні й криваві події в роки Незалежної України. 18 лютого 2014 р. в центрі Києва у відповідь на спробу мирного виступу демонстрантів спецпідрозділи МВС застосували проти учасників Євромайдану спочатку водомети та сльозогінний газ, а потім – вогнепальну зброю та бронетранспортери.

     На ранок наступного дня кількість жертв з боку учасників акції протесту складала 23 людини, ще 9 загинули протягом 19 лютого. 20 лютого увійшло в історію як «кривавий четвер» – саме цього дня Майдан під снайперським обстрілом пішов у наступ, аби повернути втрачені днем раніше позиції. Тоді (здебільшого на вулиці Інститутській) загинули 47 протестувальників.

     Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це сльози нашої нації і душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас, за те, що перевернули свідомість українців, змусивши їх боротися й добиватися.

     Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Колектив КНП «Міська лікарня № 8» ЗМР вітає всіх з Днем Єднання України.

Це свято символізує те, що ми всі — це один народ і жодні вороги не зможуть нас розділити.

Давайте ж ніколи, які б негаразди нас не чекали, не будемо про це забувати.

Всім нескінченного щастя, міцного здоров'я, благополуччя.

Разом і спільними зусиллями ­– до Перемоги!

День єднання святкують в Україні з 16 лютого 2022 року.

Минулого року президент України Володимир Зеленський, на тлі новин про початок війни, видав указ про нове свято — День єднання. Майже рік війни показав усьому світу, що українці заради своєї Батьківщини та спокійного майбутнього готові жертвувати власним життям.

Сьогодні ми об'єдналися як ніколи з єдиною метою перемогти. Щодня ми наближаємося до перемоги та кожною дією підтверджуємо — немає більш згуртованої нації..

Шануймося, бо ми того варті!

Слава Україні! Героям Слава!

Рак – це слово, яке все частіше лунає у нашому суспільстві. Це слово, яке не хочеться вимовляти ні вголос, ні подумки, але, враховуючі дані статистики, про нього потрібно говорити й особливо в цей день.

Сьогодні, 4 лютого, відзначається Всесвітній день боротьби проти раку, який був започаткований ще у 2005 році Міжнародним протираковим союзом ( UICC ). У 2019-2021 роках цей день проходить під гаслом « I Am and I Will » ( «Я є і Я буду»). Метою проведення є привернення уваги населення до важливості профілактики та вчасного виявлення захворювання, що дозволяє отримати високі шанси на повне одужання.

Рак - це збірна назва захворювання, що включає велику кількість різновидів. Кожен окремий підвид має особливості перебігу, лікування та прогнозу. На сьогоднішній день у всьому світі, включаючи нашу країну, проводяться масштабні клінічні дослідження у пошуках найбільш ефективних методів боротьби з цією недугою і, завдяки цьому, ми маємо в арсеналі можливості лікування, які були невідомі ще якихось 10 років тому. При своєчасній діагностиці та лікуванні пацієнти мають можливість одужати та жити якісним повноцінним життям.

Сьогодні, стоячи в заторах по дорозі на роботу або в черзі до каси супермаркету, очікуючи посадку на літак чи свій тролейбус на зупинці або просто, гортаючі стрічку новин у Фейсбук, задумайтесь! А коли Ви були востаннє на профілактичному огляді у лікаря чи робили звичайний рентген легень? Профілактика та раннє виявлення захворювань не потребує великих зусиль, але береже найцінніше – здоров’я та життя!

Державний Прапор України – це офіційний символ, яким пишається кожен українець. Синьо-жовтий біколор прославляє нашу Україну у різних куточках світу, на всіх континентах планети Землі. Його яскраве полотнище з гармонійним поєднанням кольорів неодноразово поважно майоріло на п’єдесталах слави, на підкорених вершинах гір, над спорудами державних установ, консульств та посольств, на суміжних із сусідніми державами кордонах. Український блакитно-жовтий стяг гордо підноситься на територіях Донбасу, де мужні воїни світла й добра боронять українську землю, відстоюють державну цілісність та суверенітет.

Державний Прапор України – це наша гордість, наша національна святиня із багатовіковою історією свого існування. Щорічно День державного Прапора України відзначається 23 серпня на загальнодержавному рівні з гучними урочистостями, які славлять велич українського народу та його традицій. На атласному полотнищі національного знамена міцними нитками прошитий довгий шлях державотворчого процесу – омріяного й вистражданого нашим сильним, терплячим і незламним народом. Формування поваги до національної символіки нерозривно пов’язане з високими патріотичними почуттями, з любов’ю до рідного краю та Батьківщини.

Історія сучасного святкування Дня державного Прапора бере свій початок із 1990 року, коли його відзначення відбувалося на муніципальному рівні в Києві. 24 липня синьо-жовтий прапор було піднято над столичною мерією. Після провалу путчу в Москві 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради України. Наступного дня було проголошено незалежність України, а історичний прапор відправили до музею ВРУ.

4 вересня 1991 року національний прапор України було піднято над будинком парламенту. 18 вересня 1991 року президія Верховної Ради України своєю постановою "Про прапор України" фактично надала двоколору статус офіційного прапора. Саме із цього дня під синьо-жовтим прапором почали працювати українські дипломатичні відомства, в урочистій атмосфері складали присягу військовослужбовці тощо.

28 січня 1992 року ВРУ прийняла постанову «Про затвердження державним прапором України національного прапора», яким вже офіційно затвердила прямокутне полотнище із двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору і нижньої – жовтого.

Прийміть вітання із Днем затвердження державного Прапора, Нехай небо буде мирним і такого ж чистого блакитного кольору, як на нашому державному прапорі, а ниви рясніють щедрими золотими врожаями. В умовах непростого сьогодення і загрози масштабної ескалації з боку Росії мир на нашій землі є найвищим благом. Нехай Ваше життя буде яскравим і багатим, як наш Державний стяг.

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (далі – УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42. Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха для українського державотворення.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991-го насправді відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві сталася не менш вагома подія – об’єднання в одну державу Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Як наслідок, у XX столітті українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Гасла до відзначення Дня Соборності: “Україна соборна. Разом до перемоги!” “Вертаємо своє. Соборність – мета перемоги” Ключові повідомлення 22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. 105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути “самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу”. Цей факт абсолютно руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Українська держава ніколи не існувала, її вигадали більшовики. 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українці проголосили незалежність власної держави – Української Народної Республіки. 24 серпня 1991 року відбулося її відновлення.

Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців розділених кордонами тогочасних імперій.

На початку ХХ століття українці об’єднались після падіння імперій. Сьогодні Україна відновить соборність після перемоги над російським агресором. Термін “соборність” має кілька значень. Це і об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. А також і духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Але соборність – це також і територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта всіх українських земель є нашою спільною метою.

Соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації. Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є ще обов’язковою передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.

Сьогодні Соборність для України – деокупація всіх територій України, захоплених ворогом, відновлення єдності із Донеччиною, Луганщиною та Кримом.

Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, створюємо знакове і важливе, боремося із окупантами, відстоюємо свою соборність і волю заради власної держави.

Радянська та російська пропаганда завжди нав’язували нам переконання, що українці діляться на “східняків” і “западенців”. Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість и спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє. Таким чином, антиукраїнська пропаганда зазнала краху.

Українська незалежність понад 100 років тому зазнала поразки через більшовицьку окупацію з використанням методів “гібридної війни”: невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік, підтримка антиукраїнських рухів. Сьогодні Російська Федерація як спадкоємиця більшовиків знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Але нині ми монолітні у боротьбі проти ворога. І світ з нами.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом.

Від 2014 року Україна бореться за територіальну цілісність і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські регіони. Але всі захоплені території обов’язково будуть звільнені і Україна буде цілісною. Соборність – мета Перемоги.

Дорогі друзі!

Цей рік був непростим для кожного з нас. Але разом із труднощами він дав нам розуміння абсолютної незламності. Він зробив нас сильнішими!
За цей рік ми не просто вистояли. Ми виросли, стали кращими та продовжуємо розвиток! Ми віримо в краще і рухаємося вперед, віримо в наші Збройні сили України.
Напередодні Нового 2023 року щиро бажаю Вам міцного здоров’я, перемоги, затишку у кожній родині!
Не відкладайте на завтра те, чому можете порадіти сьогодні: новому ранку, зимі, чашці бадьорої кави!
Нехай Новий рік принесе мир у нашу країну та у весь світ!