А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду сотник—молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий…
І рани їхні вже їм не болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла.
Людмила Максимлюк

 

     У ці дні вісім років тому на Майдані тривали найбільш драматичні й криваві події в роки Незалежної України. 18 лютого 2014 р. в центрі Києва у відповідь на спробу мирного виступу демонстрантів спецпідрозділи МВС застосували проти учасників Євромайдану спочатку водомети та сльозогінний газ, а потім – вогнепальну зброю та бронетранспортери.

     На ранок наступного дня кількість жертв з боку учасників акції протесту складала 23 людини, ще 9 загинули протягом 19 лютого. 20 лютого увійшло в історію як «кривавий четвер» – саме цього дня Майдан під снайперським обстрілом пішов у наступ, аби повернути втрачені днем раніше позиції. Тоді (здебільшого на вулиці Інститутській) загинули 47 протестувальників.

 

     Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це сльози нашої нації і душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас, за те, що перевернули свідомість українців, змусивши їх боротися й добиватися.

     Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.

 

Наш герб — тризуб. У ньому сила

Отця небесного і сина.

Уважно придивись до нього —

На Духа схожий він Святого,

Що голубом злетів з небес

І у людських серцях воскрес.

Тризуб, немов сім’я єдина,

Де тато, мама і дитина

Живуть у мирі і любові

На Україні вольній, новій.

Віра Паронова

 

Сьогодні відзначається День Державного Герба України. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який  має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба.

Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Вже багато століть герб єднає українців та надає сил. Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та незалежності.

Вітаємо українців із цим визначним днем.

 

Знеструмлена, розстріляна, незломлена –
В твоїх полях ідуть страшні жнива.
Напружена, усміхнена та втомлена,
І завдяки, і всупереч – жива.

Об'єднана, знекровлена, згуртована,
Кордони пошматовані нерівно.
Вогнем та болем тричі загартована,
Та все одно усміхнена й чарівна.

Спокійна, зосереджена, тренована –
Твої міста стають тепер твердинями.
На покоління горем замінована,
Серця ж горять коштовними каміннями.

Ви бачили, яка красива осінь?
Як сонце прогріває небосинь!
Освячуємо дім вогнем відносин
Та достаємо всі казки із скринь.

Складаються легенди надовічно –
Онуки будуть вірити в дива.
Натхненна, креативна, іронічна,
Тому й незламна, вічна та жива.

Максим Коровниченко

 

16 лютого в Україні відзначають День єднання. Відповідний Указ “Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства” був підписаний Президентом України Володимиром Зеленським рівно рік назад напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Державне свято мало посилити консолідацію українського суспільства, проявити стійкість до зростання гібридних загроз та інформаційно-пропагандистського впливу на нашу свідомість.

Ми стійко даємо відсіч окупанту, який посягає на нашу незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та соборність.  У цей день українці підніматимуть державний прапор України, показуючи всьому світу силу українського народу та незламне прагнення до миру.

Ми й надалі демонструємо свою згуртованість й непереможність,  ми й надалі пліч-о-пліч стаємо на захист принципів, які захищає наша держава.

Ми й надалі переконані, що у нашій згуртованості, єдності непереможна сила українців!

Шана всім, хто сьогодні стоїть на захисті нашої держави. Памʼятаймо тих, хто віддав своє життя за Україну!

Ми сильні! Ми вільні! Ми разом!

Слава Україні!

 

        Мало хто знає про існування цього дня, але стосується він практично будь-кого, адже тільки нечисленні щасливчики володіють відмінним здоров’ям і ніколи не звертаються до лікарів. Відзначається Всесвітній День хворого з 1993 року. Спочатку він був задуманий як крок для залучення уваги громадськості до хворих людей, до необхідності полегшення їх страждань і поліпшення догляду.

         Турбота про людей, чиє здоров’я значно погіршилося через життєві обставини, вплив несприятливих зовнішніх факторів або в принципі ніколи не було особливо міцним, в основному лягає на плечі медиків. Лікар від Бога, що сприймає близько до серця чужий біль і біду, здатний не тільки кваліфіковану допомогу надати, але і словом допомогти.
         Кожен з нас в тій чи іншій мірі хворий, так як абсолютно здорових людей не буває – особливо сьогодні, коли екологія забруднена до межі, а якісні продукти «днем з вогнем не знайти». Щоб Всесвітній день хворого зжив себе, важливо, крім докладання загальних зусиль, спрямованих на поліпшення світової ситуації, всім разом приймати належних заходів щодо себе коханого.

        По-перше, обмежити вживання шкідливих синтетичних продуктів, – таких, як наприклад, чіпси, кока-кола, сметана, в якій немає ні краплі натурального молока, продуктів з пальмовою олією в складі тощо. При покупці чого б то не було обов’язково дивіться перелік інгредієнтів на упаковці.

         По-друге, їсти  в міру – в крайності впадати ні до чого.

         По-третє, вести активний спосіб життя.

         І, нарешті, по-четверте, поменше піддаватися стресовим ситуаціям, адже, як відомо, – всі хвороби від нервів.

         Ну, і любіть це життя: небо над головою, сонце, що заглядає в ваше вікно, квіти біля будинку, навколишніх людей. Негативні почуття вбивають – це доведено вченими.

 

 

         А доки хворі ще є на планеті  Земля, будьте людьми, проявляючи по відношенню до стражденних хоч краплю уваги, поваги і співчуття. Природа задумала нас саме такими: чуйними, милосердними, одним словом – людяними.

        Це день підтримки і турботи. Постарайтеся відвідати хворих людей вранці або ввечері після роботи.

 

                 Бажаємо всім бути завжди здоровими!

 

 

 

Рак – це слово, яке все частіше лунає у нашому суспільстві. Це слово, яке не хочеться вимовляти ні вголос, ні подумки, але, враховуючі дані статистики, про нього потрібно говорити й особливо в цей день.

Сьогодні, 4 лютого, відзначається Всесвітній день боротьби проти раку, який був започаткований ще у 2005 році Міжнародним протираковим союзом ( UICC ). У 2019-2021 роках цей день проходить під гаслом « I Am and I Will » ( «Я є і Я буду»). Метою проведення є привернення уваги населення до важливості профілактики та вчасного виявлення захворювання, що дозволяє отримати високі шанси на повне одужання.Рак - це збірна назва захворювання, що включає велику кількість різновидів. Кожен окремий підвид має особливості перебігу, лікування та прогнозу. На сьогоднішній день у всьому світі, включаючи нашу країну, проводяться масштабні клінічні дослідження у пошуках найбільш ефективних методів боротьби з цією недугою і, завдяки цьому, ми маємо в арсеналі можливості лікування, які були невідомі ще якихось 10 років тому. При своєчасній діагностиці та лікуванні пацієнти мають можливість одужати та жити якісним повноцінним життям.Сьогодні, стоячи в заторах по дорозі на роботу або в черзі до каси супермаркету, очікуючи посадку на літак чи свій тролейбус на зупинці або просто, гортаючі стрічку новин у Фейсбук, задумайтесь! А коли Ви були востаннє на профілактичному огляді у лікаря чи робили звичайний рентген легень? Профілактика та раннє виявлення захворювань не потребує великих зусиль, але береже найцінніше – здоров’я та життя!

 

Ми ніколи не визнаємо чужих кольорів на своїй землі

й завжди готові захистити синьо-жовтий стяг

 Президент

 

Державний Прапор України – це офіційний символ, яким пишається кожен українець. Це наша гордість, наша національна святиня із багатовіковою історією свого існування.

Кольори нашого прапора єднають більшість українців по всьому світу. Вони, як у мирний час, так і на полі бою, підіймають український дух свободи та національної єдності у боротьбі проти ворога.

Синьо-жовтий стяг гордо майорить на територіях, де нині мужні воїни світла боронять рідну землю, захищають суверенітет та територіальну цілісність України.

Прийміть вітання із Днем затвердження державного Прапора, Нехай небо буде мирним і такого ж чистого блакитного кольору, як на нашому державному прапорі, а ниви рясніють щедрими золотими врожаями. В умовах непростого сьогодення і загрози масштабної ескалації з боку Росії мир на нашій землі є найвищим благом. Нехай Ваше життя буде яскравим і багатим, як наш Державний стяг.

Слава Україні!

 

 

 

«А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер.

Україна — це ексклюзив.

По ній пройшли всі катки історії.

На ній відпрацьовані всі види випробувань.

Вона загартована найвищим гартом.

В умовах сучасного світу їй немає ціни.»

Ліна Костенко

 

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42. 

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».  Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.

 

Депресія - це заморожений страх.

 Зигмунд Фрейд

 

 

 

Ще Гіппократ описав депресію під назвою “меланхолія”. Зараз у нас прийнято будь-який поганий настрій називати депресією. Доходить до того, що вже навіть діти, яким по 7—8 років, кажуть, що мають депресію. Звісно, вони не мають внутрішнього розуміння, що це таке. Отже, давайте розбиратись…

 

Депресія – патологічний стан. Це сукупність симптомів, що поєднує загальний механізм розвитку.

Депресія виникає не від неробства і не від відсутності сенсу життя – це гормональний збій, котрий можуть спровокувати як особисте переживання і тим більше трагедія, так і важке емоційне тло в соціумі.

Основними симптомами депресії є:
– стабільно знижений настрій;
– втрата інтересів та задоволень;
– занепад сил.

До додаткових симптомів відносять:
– порушення концентрації уваги;
– втрата відчуття власної значущості;
– надмірне почуття провини;
– песимізм;
– суїцидальні тенденції;
– розлад апетиту та сну.

Людина у депресії одягається без особливої ретельності, недбало, вибирає сірі та темні тони в одязі. Жінки перестають стежити за зачіскою та не використовують макіяж. Хода стає більш млявою, сутулість у поставі, голова опущена. Жести дещо сповільнені. Міміка мізерна, мова монотонна. Голос тихий. Заняття, котрі раніше цікавили, покинуті. З близькими така людина поводиться холодно – на емоційну віддачу у неї просто немає сил.

Щоб говорити про депресію, необхідно стабільний і тривалий (понад двох тижнів) прояв хоча б двох основних симптомів та двох додаткових. У решті випадків можна говорити про знижений настрій через негативні події, що зустрічаються в нашому житті!

Наслідком депресії можуть стати втрата роботи, сім’ї, друзів, догляд у різного роду залежності. Депресія навіть у незначних проявах може вплинути на весь організм в цілому.

Один зі способів боротьби з депресією – нормалізація рівня гормонів серотоніну та дофаміну, що забезпечується дотриманням режиму здорового сну, повноцінного харчування, перебування у яскраво освітлених місцях, регулярних фізичних навантажень.

Також не варто забувати і про профілактику. Якщо долають занепокоєння, важливо розібратися у причині, що викликала їх, і спробувати вирішити ці труднощі самому або, за допомогою близьких людей, або ж звернутися до спеціаліста. Крім того, корисно більше спілкуватися з різними людьми та в різних ситуаціях, не боятися виявляти емоції та бути самим собою, не порівнюючи себе з іншими. Важливо фільтрувати будь-яку інформацію у житті, займатися спортом та улюбленою справою, вести активний спосіб життя, а іноді просто почати більше гуляти на свіжому повітрі.

Важливо пам’ятати, що депресія – це розлад, котрий піддається лікуванню, але потребує кваліфікованої допомоги фахівців.
Якщо первинне звернення було до психолога, але він бачить, що проблема глибша, що вимагає втручання саме психіатра, у цьому випадку хворого перенаправлять до відповідного фахівця, та боятися цього не треба. Це як із лікуванням зубів: чим пізніше людина прийде, тим складніше її лікуватимуть.

Фахівець може допомогти знайти способи відчути себе краще.
Завжди прислухайтеся до своїх почуттів та емоцій, підтримуйте близьких та будьте здорові!

Зима прекрасна пора року для відпочинку та розваг, але разом з цим зростає і кількість звернень до медичних закладів з приводу травм, отриманих на вулиці. Найбільш поширені травми – переломи кінцівок – виникають через те, що падаючи, людина інстинктивно виставляє вперед руку або ногу і обрушується на неї всією вагою тіла.

У жінок цьому сприяє  також носіння взуття на високих підборах. Люди похилого віку, через вікові особливості скелета (крихкість кісток, менша еластичність зв’язок і м’язів), нерідко отримують дуже серйозні пошкодження (переломи хребта і шийки стегна).

 

Ось кілька порад:

 

Якщо відчуваєте, що падаєте, постарайтеся присісти – так зменшиться висота, з якої ви падаєте. Крім того, в момент падіння потрібно згрупуватися – притягніть підборіддя до грудей, приберіть
 кисті рук до живота, притисніть лікті до боків.

Постарайтеся висунути плечі вперед і тримайте ноги разом. Якщо послизнувшись, ви втратили рівновагу, ні в якому разі не приземляйтеся на випрямлені руки! Постарайтеся згрупуватися і зробити поворот в сторону, так, щоб удар прийшовся в бічну поверхню падаючого тулуба. Так ви убезпечите хребет, таз і кінцівки.

Якщо ви падаєте на спину – притисніть підборіддя до грудей, а руки розкиньте якомога ширше. Це убезпечить вас від черепно-мозкової травми.

Якщо падаєте зі слизьких сходів, дуже важливо захистити обличчя і голову: постарайтеся прикрити їх руками. Не намагайтеся загальмувати падіння, виставляючи руки і ноги – це тільки збільшить кількість переломів.

 

І ще:


 Носити взуття бажано на плоскій підошві з великої ребристістю або на низькому квадратному каблуці. В ожеледицю ходити потрібно по-особливому – як би трохи ковзаючи, немов на маленьких лижах. Йти бажано якомога повільніше. Пам’ятайте, чим швидше крок, тим більше ризик впасти.

При отриманні травми необхідно викликати бригаду швидкої медичної допомоги або при можливості самостійно звернутися до найближчого медичного закладу. Самостійно або за допомогою оточуючих створити умови нерухомості для пошкодженої кінцівки при
 допомогою підручних засобів. Обійтися без консультації лікаря можна тільки в разі легкого удару, за винятком удару голови. Досить до хворого місця прикласти холод і обробити місце забиття маззю або гелем, що розсмоктує синці.

 


 Отже, основний спосіб профілактики травм взимку – це обачність і обережність при пересуванні по тротуарах і доріжках, пішохідних переходах на бруківці, особливо при наявності снігових заметів та ожеледиці.

Важливо правильно, відповідно до погодних умов, підібрати одяг і взуття. Дотримуватись правил безпечної поведінки при занятті зимовими видами спорту та іграми, не залишати дітей без нагляду.

 

 

Всесвітній день світу, також відомий як День всесвітніх молитов за мир, — це міжнародне свято, яке відзначається 1 січня. Його основна мета – звернути увагу на важливість миру в усьому світі, необхідність припинення воєн, конфліктів та насильства, а також просування ідей солідарності, справедливості та діалогу між народами.


Всесвітній день миру був заснований у 1967 році з ініціативи Папи Римського Павла VI, який запропонував відзначати цей день 1 січня кожного року. Вперше він був відзначений 1 січня 1968 року. Католицька церква зробила цей день особливим для проведення молитов та роздумів про мир та вирішення глобальних проблем, таких як несправедливість, бідність, соціальна нерівність та збройні конфлікти.


Заклик до світу. Головна ідея Всесвітнього дня світу полягає в тому, щоб люди усвідомили важливість світу як основи для сталого розвитку та процвітання. Війни та насильство призводять до величезних страждань, руйнування та лих, і цей день нагадує про зусилля, які необхідно зробити для досягнення глобального світу.

Просування справедливості. Світ неможливий без соціальної справедливості, боротьби з бідністю та нерівністю. У цьому контексті свято також присвячене закликам до вирішення цих проблем як основним крокам на шляху до миру.

Діалог та співробітництво. Всесвітній день світу наголошує на важливості діалогу між народами, культурами та релігіями. Тільки через відкрите спілкування та взаємну повагу можна досягти згоди та запобігти конфліктам.


Акції солідарності. У деяких країнах цього дня відбуваються акції солідарності, марші миру та заходи, спрямовані на привернення уваги до важливості припинення воєн та конфліктів.

 

22 грудня 2005 Генеральна Асамблея ООН проголосила, що Міжнародний день солідарності людей (International Solidarity Day) буде щорічно відзначатися 20 грудня.

Резолюція ООН посилається на Декларацію тисячоліття, в якій говориться, що солідарність в ХХІ столітті — одна із фундаментальних цінностей людства.

Солідарність — єдність переконань і дій, взаємодопомога і підтримка членів соціальної групи, що ґрунтуються на спільності інтересів і необхідності досягнення загальних суспільних цілей, спільна відповідальність.

Міжнародний день солідарності людей висвітлюється усіма засобами масової інформації, включаючи статті в журналах, промови на офіційних заходах, нотатки у вебблогах окремих осіб, груп і організацій. На документах і матеріалах, що сприяють просуванню Дня, можна побачити емблему ООН — проекцію Землі, центровану на Північному полюсі, яка охоплює всі континенти, окрім Антарктиди, і чотири концентричних кола, що представляють рівні довготи. Проекція оточена гілками оливи, що символізують мир.

 

 

Солідарність – це не просто співчуття; це активні дії, що допомагають людям об’єднатися. Адже для розв’язання багатьох глобальних проблем дуже важливе об’єднання. Тільки спільними зусиллями ми можемо впоратися з труднощами та досягти поставлених цілей.

 

 

У нашому світі не можливо жити без доброго відношення до людей, толерантності, поваги та підтримки. Давайте завжди знаходити спільну мову і поважати один одного.

 

Стоїть Чорнобиль — мертва зона,
Колись тут сміх лунав дзвінкий.
Та вибух в ніч оту страшную
Все змінив за мить лиху.

Лиш вітер свище між руїнами,
Лиш тінь дерев дрижить сумна.
І тільки в снах — ті рідні вулиці,
Де оживала кожна мить ясна.
(Світлана Йовенко)

 

 

Щорічно 14 грудня, згідно з Указом Президента України від 10 листопада 2006 року №945/2006, в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, у результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30–40 разів більше, ніж під час вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.

До виконання робіт, пов’язаних з усуненням самої аварії та її наслідків, були залучені понад 600 тисяч осіб з числа військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Приблизно третина із них, а це 165 тисяч – отримали інвалідність.

 

Зараз, коли Україна чинить спротив російському вторгненню, а окупанти погрожують усьому світові новою ядерною катастрофою, подвиг українських ліквідаторів набуває особливої ваги. Україна як ніхто знає ціну радіаційної безпеки і зробить усе, щоб подібного до Чорнобильської катастрофи більше не сталося.

Частки радіоактивних речовин, що потрапили назовні внаслідок аварії на четвертому реакторі АЕС розпадатимуться ще довгі роки, але людська пам’ять і шана героям Чорнобиля за їхній подвиг і самопожертву не обмежені в часі та житимуть вічно.

Щира подяка та шана всім ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які не шкодуючи свого життя та здоров’я, захищали нашу країну від наслідків наймасштабнішої техногенної катастрофи у світі.

 

 

12 грудня проводиться Всесвітній день загального медичного забезпечення. Ці грудневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер. Свято відзначається з 2016 року, коли одноголосно була прийнята резолюція ООН, що закликає всі країни забезпечити своїх громадян доступним і якісним медичним обслуговуванням.

      Всесвітній день загального медичного забезпечення створений з метою висвітлення реальної ситуації зі здоров’ям населення у цілому світі, та призваний корегувати дії держав щодо його покращення Проблеми зі здоров’ям, навіть незначні, можуть суттєво впливати на якість життя, рівень щастя та стресу. У декларації прав людини важливим пунктом є про право на медичну допомогу, але щонайменше половина людей на Землі не мають доступу до необхідних медичних послуг – профілактики, лікування, реабілітації та паліативного догляду. Існує нерівність у охопленні та фінансові труднощі у багатьох країнах. Особливо уразливі найменш захищені груп населення, які живуть у важкодоступних регіонах.

Надання медичної допомоги населенню на території нашої країни ускладнюється військовими діями, що відбуваються зараз. Погіршився доступ до медичної допомоги всіх верств населення в усіх регіонах України, надзвичайно важливим стало забезпечення своєчасного медичного доступу для тих, хто боронить нашу країну. Нові виклики ставлять перед вітчизняною системою охорони здоров’я нові завдання та потребують і нових рішень. На фоні порушення процесу неперервності надання медичної допомоги ми спостерігаємо адаптацію української системи охорони здоров’я до складних умов сьогодення та хочемо подякувати медичним працівникам, які в цілодобовому режимі роботи роблять все, аби надання послуг відбувалося навіть у бомбосховищах.

 

Всесвітній день боротьби проти астми був заснований за рішенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, основним його завданням є поліпшення обізнаності лікарів, пацієнтів та населення про це захворювання, привернення уваги громадськості до вирішення проблем, пов’язаних з астмою, і підвищення якості медичної допомоги пацієнтам.

Вважається, що на земній кулі бронхіальною астмою хворіють не менше 2% всього населення.

Бронхіальна астма – це хронічне захворювання, характерною ознакою якого є приступи задухи, різного ступеню важкості і частоти. Бронхіальна астма – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі. За статистикою більше 5% дорослого населення і 10% дитячого страждають цим захворюванням.

Причини астми:

  • спадкова схильність;
  • дія факторів навколишнього середовища;
  • різноманітні алергени (домашні алергени – домашній пил, алергени тварин, пліснява; зовнішні алергени – пилок рослин, грибів; ліки – аспірин та інші нестероїдні протизапальні; харчові добавки; емульгатори; барвники та інші хімічні речовини).

Фактори, що сприяють виникненню астми:

  • респіраторні інфекції;
  • недоношеність новонароджених (низька вага при народженні менше 2,5 кг);
  • штучне вигодовування;
  • їжа (малина, полуниця, ефірні олії, цитрусові, шампанські вина, шипучі напої, кава, какао, шоколад, риба, курятина, свинина, копченості, консерви);
  • агресивні речовини – пилок рослин, повітряні полютанти;
  • паління – активне і пасивне;
  • важливу роль у провокуванні захворювання відіграють і фактори опосередкованого впливу. До них належать: холодне повітря, сильне емоційні збудження, такі як гнів, страх, значні фізичні навантаження.

Профілактика бронхіальної астми

Щоб зменшити ризики бронхіальної астми, підтримуйте чистоту в домі – регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення. Стежте за рівнем сухості повітря в домі, за потреби зволожуйте і фільтруйте повітря спеціальними приладами.

При перших підозрах на алергію, зверніться до сімейного лікаря.

Оскільки причиною астми можуть стати деякі препарати, не займайтесь самолікуванням, перед прийомом будь-яких ліків радьтеся з лікарем! Будьте здоровими та активними!

 

 

 

Не знає втоми, ночі і мороз,
Несе добро, дарує ласку й світло.
В його очах – любов і добрий вказ,
І в серці праця, що леліє літо.

Він там, де біда, де людська журба,
Де плаче хтось, чи крикне з болю.
Несе підтримку, чисту, як вода,
І сил додає в найважчую долю.

Не вдячний за це, ні слави, ні грошей,
Лиш знає: рідний край у біді потребує.
Волонтер – це сила, найсильніша з усіх,
Що Україну нашу творить і будує
.

 

5 грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день волонтера. 

Волонтер у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які безоплатно працюють скрізь, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах, будинках престарілих і на війні. Це не робота, а справжнє покликання.

Офіційна назва Дня волонтера – Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку.

В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття, а сьогодні визнаний на рівні держави і регламентується Законом України «Про волонтерську діяльність».

В умовах воєнного часу поняття «волонтер» для України набуло надзвичайно важливого значення, адже це – тисячі людей, які забезпечують надійний тил нашій армії та підтримку вимушеним переселенцям.

За час повномасштабної війни волонтером став кожен українець – це й наші неймовірні освітяни, студенти, лікарі, рятувальники, актори, зірки шоубізнесу, водії, відповідальний бізнес… Українські люди, як ніхто інший, знають про волонтерство все!

Шукати по всьому світу бронежилети, дрони та тепловізори для захисників, купувати байрактари та супутник для української армії, плести маскувальні сітки, готувати тонни смачнющої їжі та відвозити на передову, знаходити потрібні ліки, здавати кров пораненим… І це лише частинка того, чим щодня займаються українські волонтери.

Дякуємо всім, хто допомагає нашій країні, за вашу працю, сміливість та здатність вчасно прийти на допомогу!

Бажаємо усім вам невичерпної енергії, впевненості, наснаги у нелегкій, але дуже потрібній роботі!

Разом до перемоги! 

3 грудня у всьому світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю – дату, що покликана привернути увагу до потреб і прав людей, які живуть зі стійкими порушеннями здоров’я.

Це не просто календарна подія, а щорічне нагадування про те, що гідність, рівність та людяність мають бути основою нашого суспільства.


«Повага до людей з інвалідністю починається не з законів, а з нашого ставлення. Коли ми бачимо не обмеження, а людину – тоді й з’являється справжня підтримка».

Повноцінна участь таких людей у соціальному, трудовому й культурному житті – це не привілей, а право. Розуміння, толерантність та готовність кожного простягнути руку допомоги роблять світ комфортнішим і безпечнішим для всіх без винятку.


Створювати безбар’єрне середовище – це наша спільна відповідальність. Медики щодня працюють над тим, аби пацієнти, незалежно від стану здоров’я, відчували підтримку, турботу та повагу.

Бажаємо всім міцного здоров’я, добробуту, віри в себе і впевненості у завтрашньому дні. Нехай поруч завжди будуть люди, які розуміють і підтримують!

 

1 грудня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя несе ця глобальна проблема.

День започатковано у 1988 році, він покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус.

У цей день в усьому світі відбуваються різноманітні соціальні акції, спрямовані на інформування про небезпеку хвороби, шляхи її поширення, симптоми, особливості лікування.

Стратегія України щодо боротьби з епідемією та профілактикою ВІЛ/СНІДу відображена в нормативних актах, зокрема в Законах України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», Постановах КМ України, інструкціях МОЗ України тощо, низці державних соціальних програм.

Відповідно до сучасних принципів протидії поширенню ВІЛ-інфекції розвиваються напрями профілактики, догляду та підтримки, які передбачають просвітницьку діяльність, забезпечення рівного доступу до медичних та соціальних послуг серед груп населення, що мають підвищений ризик інфікування ВІЛ, людей, що живуть з ВІЛ, членів їх сімей тощо. 

Важливим фактором успіху такої роботи залишається використання усіх існуючих можливостей щодо співпраці державних органів влади та установ з громадськими, профспілковими організаціями, організаціями роботодавців, науковими та освітніми установами для розповсюдження серед громадян інформації про ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Водночас стигма та дискримінація, пов’язані з ВІЛ/СНІД, чинять серйозний психологічний вплив на самосвідомість ВІЛ-позитивних людей, понижують самооцінку людини та призводять до тяжких емоційно-психологічних наслідків. Тому дуже важливо виховувати толерантне ставлення до людей, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІДу.

Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом – Червоною стрічкою. Її вигадав художник Франк Мур. У 1991 році цей символ був використаний вперше. Тепер кожен, хто надягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.

Наш мозок — дивний, складений світ,
В нервах його — цілий всесвіт.
Та інколи зникає лад,
Й на допомогу йде завзятий брат —
Невролог! В білім халаті йде,
Від болю й страху нас спасе.
Він знає все про тонкі дроти,
Що зв'язують нас з світом навколо.
Коли тремтять чи німіють руки,
Коли туманить розум від нудьги,
Коли голова — немов в полоні,
Він знайде ліки, стане в обороні.
Тож дякуємо за його знання,
За терпіння і за вміння!
Невролог – це лікар, що дарує спокій,
Врятує світ наш від нервових зливи.

 

 

1 грудня світ відзначає День невролога. Щороку кожен з таких лікарів рятує величезну кількість життів і зберігає плин людської життєдіяльності.

«Усі хвороби від нервів» – цей вираз має реальне підгрунтя, адже неврологічні захворювання є одними з найпоширеніших. На жаль, немає людини, яка б хоч раз у житті не скаржилась на м’язовий біль, запаморочення або безсоння.

Неврологія, це розділ медицини, який займається питаннями виникнення захворювань центральної і периферичної нервової системи людини, а також досліджує симптоматику, механізми розвитку та можливі способи діагностики, лікування або профілактики неврологічних захворювань.

Професія невропатолога дійсно гідна поваги, адже кожного дня лікарі рятують величезну кількість життів і зберігають плин людської життєдіяльності

Вітаємо з професійним святом! Ви допомагаєте усім залишатися здоровими і життєрадісними. Тому в першу чергу хочеться побажати вдячних і щасливих пацієнтів, а також успіхів і благополуччя у вашій роботі.

 

"Хто не вміє переносити страждання,

той приречений на багато страждань."

 

Жан-Жак Руссо (1712–1778)

французький діяч епохи Просвітництва

 

 

 

З 2012 року щорічно 28 листопада у всьому світі відзначають Всесвітній день співчуття (World Compassion Day) або Всесвітній день милосердя. Ініціатором та ідейним натхненником свята є індійський журналіст, поет і телеведучий, громадський діяч і активіст в області захисту тварин - Прітіш Нанді.

Головною метою створення Дня співчуття є заклик до любові, миру і взаєморозуміння, а основною ідеєю - пропаганда ахімси. Ахімса - це стародавній індійський принцип поведінки і способу дій, в основі якого лежить уникнення насильства, вбивства і нанесення шкоди ні дією, ні словом, ні думкою. Цій чесноті всіх систем індійської філософії найбільш близькі такі поняття, як каруна (співчуття) і майтри (дружелюбність). Філософія ахімси зосереджена на необхідності співчуття до тварин і всіх живих істот на планеті.

Співчуття - це перш за все здатність відчути чужий біль, як свій, і без роздумів надати допомогу ближньому. Таким чином, співчуття означає приєднання до чужих болючих почуттів, вміння встати на місце іншої людини і прожити те, що переживає вона в даний момент часу.

Багато також називають співчуття співпереживанням, співчуванням, які дають зрозуміти готовність особистості взяти на себе частину болю, яку відчуває ближній, щоб останньому стало краще. У повсякденному житті співчуття і милосердя виявляються різними способами. Наприклад, волонтери і люди, які беруть участь в добродійності - це яскравий приклад тих, у кого почуття жалю є провідним. Вони безкорисливо, за покликом серця допомагають бідним, біженцям, дітям-сиротам та іншим нужденним.

У відносинах між людьми співчуття - це вміння допомогти, підтримати у важку хвилину, розділити негативні емоції ближнього. У християнстві співчуття - це заповіт, який закликає ставитися до інших так само, як ми хочемо, щоб ставилися до нас. В буддизмі співчуття - це бажання позбавити від страждань весь світ, а в індуїзмі єдиний шлях до просвітління лежить через співчуття: тільки через нього людина здатна на справді високі, чисті діяння.

Насправді, співчуття розвиває в людині всі її найкращі якості - милосердя, людяність, доброту, смиренність. Співчуття одночасно звільняє нас від негативних рис - злості, ненависті, гордості, ревнощів і інших порочних почуттів. Давайте ж будемо милосерднішими один до одного і добрішими! Повірте, при цьому Ви відчуєте себе набагато щасливішими!