Сьогодні, 22 липня, відзначається Всесвітній день мозку.

Людський мозок є командним центром нервової системи, важить близько трьох фунтів (1,4 кг) та становить близько 2 % маси тіла людини. За даними Northwestern Medicine в Іллінойсі, у середньому чоловічий мозок приблизно на 10 % більше, ніж жіночий. Середньостатистичний чоловік має об’єм мозку майже 78 кубічних дюймів (1274 кубічних сантиметри), тоді як середній жіночий мозок має об’єм 69 кубічних дюймів (1131 кубічний сантиметр). Головний мозок, який є основною частиною, що розташована в передній частині черепа, становить 85 % маси головного мозку.

Людський мозок містить близько 86 мільярдів нервових клітин (нейронів), які називають «сірою речовиною», згідно з дослідженням 2012 року, опублікованим у Proceedings of the National Academy of Sciences. Мозок також має приблизно аналогічну кількість олігодендроцитів, які ізолюють аксони нейронів мієліновою оболонкою. Це надає аксонам (тонким ниткам, за якими електричні імпульси передаються між нейронами) білий вигляд, тому ці аксони називають «білою речовиною» мозку. Між нейронами існує близько десяти трильйонів зв’язків, які допомагають читати, писати, дивитися, вчитися, планувати, думати, відчувати, рухатися і щодня вирішувати проблеми.

  • за даними Dent Neurologic Institute, мозок не може виконувати кілька завдань одночасно, натомість він перемикається між завданнями, що збільшує кількість помилок та збільшує час роботи;
  • людський мозок потроюється у розмірах протягом першого року життя та досягає повної зрілості приблизно до 25 років;
  • люди постійно використовують увесь мозок, а не лише 10 %.
  • за даними Northwestern Medicine, мозок на 60 % складається з жиру;
  • людський мозок може генерувати 23 Вт електроенергії – достатньо, щоб запалити невелику лампочку.

Наш мозок, як і раніше, стикається з безліччю розладів через зміни клімату, стихійні лиха, пандемії, соціально-економічні кризи та інші фактори впливу на існування людства в усьому світі. Важливість цьогорічного – 9-го Всесвітнього дня мозку, спрямованого на об’єднання необхідних зусиль для зниження тяжкості захворювань головного мозку, зумовлена надзвичайно широким діапазоном впливу факторів війни на людську психіку. Війна змушує багатьох із нас пережити страх, зіткнутися з депресією, гострим або посттравматичним стресовим розладом. Вимушений досвід переїздів, довготривалого життя в чужих містах чи країнах, не кажучи вже про знаходження під ворожим обстрілом, мають суттєві негативні наслідки для психічного та фізичного здоров’я.

Хоча психічне здоров’я на даний час є доказово задокументованою темою з декількома ініціативами та міжнародними програмами, Всесвітня федерація неврологів, яка виступає проти війни і збройних конфліктів, наголошує на Всесвітньому дні мозку як важливої події для набуття та висвітлення інформації для підвищення обізнаності широкої громадськості про важливість здоров’я мозку.

Важливо зберегти здоров’я під час війни. Через війну близько 15 млн українців потребуватимуть психологічної підтримки, а медикаментозного лікування психічних розладів потребуватимуть від трьох до чотирьох мільйонів.

Щонайменше кожна п’ята людина буде мати негативні наслідки для психічного здоров’я, кожна десята відчує їх на рівні середнього або важкого ступеня хвороби. Психічні розлади мають негативні наслідки в першу чергу на поширення і перебіг серцево-судинних хвороб, цукрового діабету, артритів, захворювань органів дихання, шлунково-кишкового тракту, онкологічної патології; спричиняють розлади сну, схильність до куріння, зловживання алкоголем, наркотиками. Наслідком пережитих психічних травм є виникнення окремих патологічних процесів на 10-15 років раніше, ніж у середньому в популяції. В умовах стресу адекватна психологічна допомога, інтегрована в різні сфери людської діяльності, де завданням є підвищення захищеності здоров’я, може запобігти або відстрочити початок багатьох захворювань.

Отже, здоров’я мозку та рівень психічного благополуччя впливає на загальний стан здоров’я населення. Відповідно – психічне здоров’я є запорукою збільшення робочої сили, підвищення продуктивності праці, економічного відновлення і зростання.

Допомогти протистояти спричиненим викликами війни стресовим ситуаціям є нагальним завданням, потребує значних зусиль протягом тривалого часу. Підтримка здоров’я мозку, турбота про психічне здоров’я населення під час війни, як і після її закінчення, є в центрі уваги на особливо високому рівні.