Цей день покликаний підвищувати інформованість населення про наслідки сказу у людини і тварин, про те, наскільки складно попередити захворювання серед людей, не проводячи належні профілактичні заходи серед тварин.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, сказ належить до першої п’ятірки найнебезпечніших зооантропонозів (захворювань, які передаються від тварин до людей), завдає значних економічних збитків і реєструється на всіх континентах світу. Через несвоєчасне лікування щорічно на планеті від цієї хвороби гинуть близько 55 тис. людей.

Що ж таке сказ і чим небезпечна ця недуга?

Сказ або водобоязнь – особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно тяжке і невиліковне інфекційне захворювання, з ознаками поліенцефаломієліту, паралічами, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини як свійські, так і дикі. Особливо небезпечні лисиці. Зараження людини на сказ відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок.

Інкубаційний період сказу триває зазвичай 1-3 місяці, але може варіюватися від менш як 1 тижня до більш одного року. Початковими симптомами сказу є висока температура тіла і в багатьох випадках біль або незвичайні, незрозумілі відчуття: поколювання, пощипування або печіння (парестезія) у місці рани.

У міру поширення вірусу по центральній нервовій системі розвивається прогресивне, смертельне запалення головного і спинного мозку.

 

Пам’ятайте! Не існує ефективних методів лікування сказу після розвитку симптомів, проте захворювання можна попередити, якщо вчасно почати екстрену профілактику сказу. Для цього після укусу хворої тварини використовується антирабічна вакцина і антирабічний імуноглобулін. Дотримання всіх правил екстреної профілактики сказу допомагає значно знизити ризик розвитку цього захворювання.

Попередити захворювання на сказ можливо при дотриманні наступних правил:

  • щорічно здійснювати щеплення проти сказу домашнім тваринам;
  • уникати скупчень бездомних собак і контактів з дикими тваринами;
  • за найменшої підозри на захворювання серед тварин – повідомляти органи ветеринарної медицини та санітарно-епідеміологічної служби.
  • при укусі тваринами промити рану водою з милом, обробити краї рани спиртовим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і негайно звернутися до травмпункту.

Тільки вчасно і кваліфіковано проведена первинна хірургічна обробка ран та вакцинація проти сказу можуть вберегти потерпілих людей від смертельних наслідків.