ПРЕС-РЕЛІЗ (ФАКТИ І АЛГОРИТМ ДІЙ)
Воєнна агресія Російської федерації в Україні призвела до значного зростання ризику ядерної катастрофи внаслідок можливого терористичного акту на АЕС України, в тому числі і тих, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Україна вже мала трагічний досвід у 1986 році, коли сталась аварія на Чорнобильській АЕС і радянське керівництво замовчувало про факт катастрофи, в результаті чого населення не отримало адекватних профілактичних засобів для запобігання раку щитовидної залози.
Сьогодні не викликає сумніву той факт, що негативний вплив Чорнобильської катастрофи на здоров’я людини насамперед реалізувався у зростанні захворюваності на рак щитовидної залози у осіб, які на момент аварії на ЧАЕС були в дитячому або підлітковому віці. Про це свідчила динаміка поширеності цього захворювання: якщо протягом 1986-1988 рр. вона становила 0,1 випадки на 100000 дітей України, то в 1990 р. вона збільшилася в 4 рази. Усі наступні роки захворюваність продовжувала збільшуватися і в 2012 р. вона склала вже 6,1 випадки на 100000 українських дітей. Така ж динаміка захворюваності на рак щитовидної залози спостерігається і у підлітків України: у 1986-1989 рр. вона була на рівні 0,4 випадки, а в 2012 р. цей показник дорівнював 6,3 випадки на 100000 підлітків. Зв’язок збільшення захворюваності на рак щитовидної залози з Чорнобильською катастрофою підтверджує і той факт, що її рівень в осіб, які були у дитячому та підлітковому віці на момент аварії і проживали на території шести найбільш постраждалих північних регіонів України протягом 1990-2012 рр. був у кілька разів вище, ніж в інших 21 регіонах країни. На користь зв’язку аварії на ЧАЕС зі зростанням захворюваності на рак щитовидної залози свідчить також наявність залежності рівня цієї патології від дози опромінення залози: у більшості дітей, прооперованих з приводу тиреоїдного раку, ця доза була більша 100 сГр. Крім того, частота виявлення захворювання була значно вищою в регіонах України з високим дозовим навантаженням на залозу: Прип’ять, Народичі, Чернігів. Безсумнівним доказом зв’язку збільшення захворюваності на рак щитовидної залози з Чорнобильською катастрофою у дітей України є також її рівень у дітей, які народилися після аварії, починаючи з квітня 1987 року, коли чорнобильський радіоактивний йод на щитовидну залозу вже не діяв. Цей рівень був значно нижчим, ніж у дітей та підлітків, опромінених радіоізотопами йоду. [1, 2, 3].
Науковці зафіксували генетичні зміни в пухлинах 359 людей, у яких після впливу радіоактивного йоду в дитинстві або у внутрішньоутробному періоді розвинувся рак щитовидної залози. А також в 81 неопроміненої людини, які народилися більше, ніж через 9 місяців після аварії. Вчені проаналізували певний тип пошкодження ДНК (розриви обох ланцюгів ДНК-молекул в пухлинах щитовидної залози) і помітили, що зв'язок між розривами і опроміненням був сильнішим у дітей, які зазнали впливу радіації в більш ранньому віці.
Доведено, що у разі викиду радіоактивного йоду, єдиним профілактичним засобом є блокада щитовидної залози неорганічним йодом. При такій «блокаді» щитовидна залоза не потребує надходження йоду із зовнішнього середовища і, в кінцевому результаті, є захищеною від ушкоджуючої дії радіоактивного йоду. Забезпечується «повна блокада» щитовидної залози однократним прийомом калію йодиду у великій дозі (в міліграмах) в залежності від віку осіб. В Україні, як і в багатьох країнах світу, вже давно розроблено універсальний алгоритм дій, які дозволять мінімізувати вплив радіоактивного йоду на щитовидну залозу.[4]
Однак, залишається проблемою незадовільна інформованість населення України, в тому числі, і на тимчасово окупованих територіях, стосовно алгоритму профілактики раку щитовидної залози при
радіаційному ураженні, а також відсутність простого, швидкого та безкоштовного доступу до препаратів калія йодиду в дозуваннях, які забезпечать надійну «блокаду» щитовидної залози.
Наголошуємо, що вчасна профілактика ураження радіоактивним йодом дітей, підлітків, осіб віком до 40 років, зокрема, вагітних і жінок репродуктивного віку дозволить попередити розвиток раку щитовидної залози в разі аварії на АЕС. Тому надзвичайно важливою є низка першочергових заходів, таких як:
• проведення освітньо-інформаційної кампанії для лікарів та населення;
• забезпечення населення України препаратами калію йодиду у необхідних дозуваннях, згідно з рекомендаціями МОЗ України.
ПАМ’ЯТКА
про використання калію йодиду*
1. Прийняти ТІЛЬКИ у випадку радіаційної загрози, про яку повідомлять ОФІЦІЙНІ ДЕРЖАВНІ ДЖЕРЕЛА.
2. Прийняти НЕГАЙНО після отримання інформації про радіаційну загрозу.
3. Прийом ОДНОРАЗОВИЙ.
4. Прийом ПІСЛЯ їжі.
5. Розуміння необхідності: калій йод потрапить в щитоподібну залозу (заблокує її) і тому туди вже НЕ ПОТРАПИТЬ радіоактивний йод.
6. Доза залежить від віку (за основу взято дозу/таблетку 125 мг):
• Немовлята (від народження до 1 місяця) – 16 мг (1/8 таблетки в 125 мг)
• Діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг (1/4 таблетки в 125 мг)
• Діти 3-12 років – 62,5 мг (1/2 таблетки в 125 мг)
• Діти старше 12 років та дорослі до 40 років – 125 мг (1 таблетка)
• Вагітні жінки – 125 мг (1 таблетка)
*згідно “Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії“
|
Юлія Булдигіна, кандидат мед. наук, провідний науковий співробітник Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України Сергій Шляхтич - кандидат мед. наук, завідувач відділення ендокринної хірургії Київської міської клінічної лікарні №3 e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. |
Володимир Вертелецький, M.D., Член Американської академії педіатрії, Американського коледжу медичної генетики та геноміки, член-кореспондент Академії медицини Аргентини та Національної Академії наук України, Почесний Доктор НаУ «Києво-Могилянська академія» та Львівського національного медичного університету e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. |
1. Рак щитовидної залози у дітей та підлітків України після Чорнобильської катастрофи / М. Д. Тронько, В. П. Терещенко, Т. І. Богданова, В. А. Олійник, Г. А. Замотаєва, В. М. Шпак, Л. В. Чайковська, І. П. Пастер // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 358. http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_151
2. Suzuki S, et al. Comprehensive survey results of childhood thyroid ultrasound examinations in Fukushima in the first four years after the Fukushima Daiichi Nuclear Power Plant accident. Thyroid. 2016 Apr 20. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27098220/
3. International research teams explore genetic effects of Chernobyl radiation by Cancer National Institute//MedicalXpress.-21/04/2021.- - https://medicalxpress.com/news/2021-04-international-teams-explore-genetic-effects.html
4. Наказ МОЗ України від 09.03.2021 № 408 "Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії". https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-09032021--408-pro-zatverdzhennja-reglamentu-schodo-provedennja-jodnoi-profilaktiki-u-razi-viniknennja-radiacijnoi-avarii
ENDORSED BY
| Kate Brown, PhD. Massachusetts Institute of Technology Thomas M. Siebel. Distinguished Professor in History of Science. |
Helen Caldicott, M.D. Diplomate, American Board of Pediatrics. Expert on Radiation and Human Health. |
| Ralph M. Garruto, Ph.D. Professor of Biomedical Anthropology and Biological Sciences. Member, U.S. National Academy of Sciences. Fellow, American Association for the Advancement of Science. |
Timothy A. Mousseau, PhD. Professor of Biological Sciences. University of South Carolina, U.S.A. Director, the Chernobyl Research Initiative. |
| Godfrey P. Oakley, Jr., M.D., MSPM Fellow of American Academy of Pediatrics. Emory University Rollins School of Public Health. 1999 – President, American Teratology Society. 2009 – President, American Epidemiology Society. 2010 – National Academy of Medicine. |
